
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з опору матеріалів для студентів усіх напрямів підготовки
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2. Визначення вихідних даних
- •1.3. Проведення досліду
- •1.4. Опрацювання даних досліду
- •1.5. Висновки
- •1.6. Побудова діаграми розтягу за даними спостереження
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Установлення зразка і проведення досліду
- •2.3. Опрацювання результатів випробувань
- •2.4. Діаграма видовжень по довжині зразка
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Проведення досліду
- •3.3. Висновки
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Проведення досліду
- •4.3. Висновки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Проведення й опрацювання результатів досліду
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Проведення й опрацювання результатів досліду
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Проведення досліду
- •7.3. Результати досліду
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Визначення вихідних розрахункових даних
- •8.3. Проведення досліду
- •8.4. Опрацювання даних досліду. Висновки
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Перевірка й опрацювання результатів досліду
- •9.3. Висновки
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Визначення вихідних розрахункових даних
- •10.3. Проведення досліду
- •10.4. Опрацювання результатів випробовувань. Висновки
- •11.1. Основні положення методу
- •11.2. Визначення оптичної постійної матеріалу
- •11.3. Дослідження розподілу напружень по висоті балки при чистому згині
- •12.1. Проведення досліду
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Проведення досліду
- •14.1. Загальні відомості
- •14.2. Проведення та опрацювання результатів досліду
- •14.3. Висновки
- •15.1. Загальні відомості
- •15.2. Проведення й опрацювання результатів досліду
- •15.3. Висновки
- •16.1. Загальні відомості
- •16.2. Проведення й опрацювання результатів досліду
- •16.3. Висновки
- •17.1. Загальні відомості
- •17.2. Постановка досліду й оформлення роботи
- •17.3. Висновки
- •18.1. Загальні відомості
- •18.2. Постановка досліду
- •18.3. Висновки
- •19.1. Загальні відомості
- •19.2. Проведення досліду
- •19.3. Висновки
- •20.1. Загальні відомості
- •20.2. Проведення й обробка результатів досліду
- •20.3. Висновки
8.2. Визначення вихідних розрахункових даних
Заміряти прийняту для досліду пружину. Визначити радіус витка пружини R і радіус поперечного перерізу її витка r у сантиметрах.
Визначити теоретичне значення модуля пружності при зсуві, виведене з розгляду випадку чистого зсуву:
, (8.3)
де Е – модуль поздовжньої пружності першого роду (для сталі Е = 2,1·105 МПа); ν =0,27...0,30 – коефіцієнт Пуассона.
Міцність пружини розрахована на повну її деформацію, тобто на стиск її виток до витка. Для досліду прийняте повне навантаженню F = 20кН (2000 кг), зручне для проведення досліду, що відповідає деформації, рівній 3 мм.
8.3. Проведення досліду
Дослід проводять на універсальній машині потужністю 500 кН (50000 кг). Деформації пружини замірюють двома індикаторами для усунення впливу можливого позацентрового прикладення сили і пов’язаного з ним перекосу.
Послідовність проведення досліду:
Закріпити тримачі індикаторів і опор (див. схему установки вимірювальних приладів) на двох суміжних витках пружини в двох діаметрально протилежних точках витків.
Встановити пружину на траверсу випробувальної машини, перевірити справність машини, ввімкнути вимикач і стиснути пружину попереднім навантаженням 10 кН (1000 кг).
Закріпити індикатори в тримачі. Гвинтом тримача опори підігнати показання стрілки обертів і стрілки циферблата на кожному індикаторі на нуль.
Збільшити навантаження вручну рівними ступенями ΔF =2,5 кН (250 кг) до F = 20 кН (2000 кг) і після кожного збільшення навантаження записати в журнал спостережень показання з індикаторів у графи А1 та А2.
Зняти навантаження до попередньої F = 10 кН (1000 кг). Обидві стрілки індикаторів повинні бути на нулі. Зняти індикатори з пружини. Розвантажити пружину й зняти її з випробувальної машини.
8.4. Опрацювання даних досліду. Висновки
За
зробленими в журналі записами підрахувати
напівсуми відліків (графа
)
і в графу Δλ
занести різниці двох суміжних напівсум
відліків. Підрахувати середнє значення
різниць напівсум відліків Δλср.
Визначені таким підрахунком абсолютні осадки пружини відповідають дії сили, рівній одному ступеню ΔF =2,5 кН (250 кг).
Повна осадка пружини λ, що відповідає повному навантаженню F = 20 кН (2000 кг), визначається добутком Δλср·8.
За формулою (8.2) визначити дослідне значення модуля пружності. Порівняти дослідне значення модуля пружності другого роду з теоретичним, одержаним за формулою (8.3).
Зробити висновок про збіжність результатів і прийнятих припущень при виведенні формули (8.1).
Перевірити
діюче дотичне напруження в пружині при
F =
20 кН
(2000 кг)
за
формулою
,
.
Матеріал пружини Ст6, для якого
МПа.
Лабораторна робота № 9
ДОСЛІДЖЕННЯ НОРМАЛЬНИХ НАПРУЖЕНЬ ПРИ ЗГИНІ ВІЛЬНОЛЕЖАЧОЇ НА ДВОХ ОПОРАХ СТАЛЕВОЇ БАЛКИ ДВОТАВРОВОГО ПЕРЕРІЗУ
Мета роботи: перевірити справедливість формули нормальних напружень при згині, вивчити розподіл їх по перерізу (перевірити гіпотези Нав’є) і порівняти експериментальні дані з теоретичними.
9.1. Загальні відомості
Брус, який сприймає згинаючі навантаження, називають балкою. При згині бруса волокна з випуклої сторони працюють на розтяг, а з увігнутої – на стиск. Шар, що лежить на межі розтягнутих та стиснутих волокон і не змінює своєї довжини, називається нейтральним. Чистим називається згин балки або її ділянки, при якому згинальний момент по всій довжині балки (або ділянки балки) постійний, а поперечна сила рівна нулю.