- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з опору матеріалів для студентів усіх напрямів підготовки
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2. Визначення вихідних даних
- •1.3. Проведення досліду
- •1.4. Опрацювання даних досліду
- •1.5. Висновки
- •1.6. Побудова діаграми розтягу за даними спостереження
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Установлення зразка і проведення досліду
- •2.3. Опрацювання результатів випробувань
- •2.4. Діаграма видовжень по довжині зразка
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Проведення досліду
- •3.3. Висновки
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Проведення досліду
- •4.3. Висновки
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Проведення й опрацювання результатів досліду
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Проведення й опрацювання результатів досліду
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Проведення досліду
- •7.3. Результати досліду
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Визначення вихідних розрахункових даних
- •8.3. Проведення досліду
- •8.4. Опрацювання даних досліду. Висновки
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Перевірка й опрацювання результатів досліду
- •9.3. Висновки
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Визначення вихідних розрахункових даних
- •10.3. Проведення досліду
- •10.4. Опрацювання результатів випробовувань. Висновки
- •11.1. Основні положення методу
- •11.2. Визначення оптичної постійної матеріалу
- •11.3. Дослідження розподілу напружень по висоті балки при чистому згині
- •12.1. Проведення досліду
- •13.1. Загальні відомості
- •13.2. Проведення досліду
- •14.1. Загальні відомості
- •14.2. Проведення та опрацювання результатів досліду
- •14.3. Висновки
- •15.1. Загальні відомості
- •15.2. Проведення й опрацювання результатів досліду
- •15.3. Висновки
- •16.1. Загальні відомості
- •16.2. Проведення й опрацювання результатів досліду
- •16.3. Висновки
- •17.1. Загальні відомості
- •17.2. Постановка досліду й оформлення роботи
- •17.3. Висновки
- •18.1. Загальні відомості
- •18.2. Постановка досліду
- •18.3. Висновки
- •19.1. Загальні відомості
- •19.2. Проведення досліду
- •19.3. Висновки
- •20.1. Загальні відомості
- •20.2. Проведення й обробка результатів досліду
- •20.3. Висновки
3.2. Проведення досліду
Випробування проводять на універсальній випробувальній машині УИМ-50м. Для досліду беруть циліндричний зразок із відношенням розмірів h/d = 1,5...2,5. Після ретельного обмірювання штангенциркулем зразок установлюють між плитами випробувальної машини.
Випробовування здійснюють стиском зразка безупинно і плавно зростаючим навантаженням. При цьому пишучий прилад креслить діаграму стиску.
Деформації чавуну дуже малі, із самого початку не підпорядковуються закону Гука, тому діаграма криволінійна. Проте ділянка діаграми, яка відповідає малим значенням напруження, лише незначно відрізняється від прямої.
До кінця випробування діаграма все більше скривлюється, досягає максимуму і різко обривається в момент руйнування зразка.
При стиску чавунний зразок набуває бочкоподібної форми внаслідок тертя торцевих поверхонь зразка об опори преса та наявності невеликих пластичних деформацій.
Чавунний зразок руйнується в результаті утворення похилих паралельних тріщин по площадках, у яких діють найбільші дотичні напруження.
Опрацювання результатів досліду зводиться до визначення механічних характеристик підстановкою одержаних цифрових даних у формули, наведені в лабораторній роботі № 3 журналу. Оформлення роботи закінчують побудовою діаграми стиску і рисунком зразка (в аксонометрії) після випробування з показом характеру руйнування.
3.3. Висновки
При випробуванні чавунного зразка на стиск руйнування відбувається раптово, чим і пояснюється різке падіння навантаження на діаграмі, що характерне для крихких матеріалів. Руйнування відбувається по площинах дії найбільших дотичних напружень.
Лабораторна робота № 4
ВИПРОБУВАННЯ НА СТИСК ДО РУЙНУВАННЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ ЗРАЗКІВ
Мета роботи: вивчити властивості анізотропного матеріалу при стиску та визначити його механічні характеристики.
4.1. Загальні відомості
Дерево – анізотропний матеріал, який має різні властивості в різних напрямках. Опірність деревини істотно залежить від напрямку сили відносно напрямку волокон.
При стиску дерева вздовж волокон границя міцності приблизно в 10 разів більша, ніж при стиску впоперек волокон, а деформація значно менша. Границя міцності дерева вздовж волокон , де– найбільше навантаження, що передує руйнуванню;А – початкова площа поперечного перерізу зразка.
Для дерева при навантаженні впоперек волокон визначається умовна границя міцності , де– умовне навантаження, що визначається за шкалою силовимірювача в момент, коли висота зразка зменшується на 1/3;А – початкова площа поперечного перерізу зразка.
4.2. Проведення досліду
Випробування проводять на універсальній випробувальній машині УИМ-50м. Для випробування беруть два зразки вздовж і впоперек волокон розмірами 60 х 60 х 90 мм.
Перед проведенням досліду перевіряють розміри сторін зразків та записують у журнал. Потім установлюють зразок між плитами преса і випробують на стиск безупинно зростаючим навантаженням. Діаграмний апарат креслить діаграму стиску.
Дерево при стиску вздовж волокон руйнується при невеликих деформаціях. Після досягнення найбільшого навантаження зразок починає руйнуватися, а навантаження падає.
Руйнування характеризується утворенням поперечних складок і зминанням торців. У випадку наявності сучків можуть з’являтися поздовжні тріщини.
Аналогічно випробовують другий зразок на стиск упоперек волокон. У випадку навантаження впоперек волокон утворюються значні деформації. За відсутності дефектів деревини, руйнування звичайно не спостерігається, зразок лише спресовується. Значне зростання деформацій майже без збільшення навантаження дозволяє вважати, що несуча здатність зразка вичерпана. За руйнуюче навантаження умовно приймається таке, при якому висота зразка зменшується на 1/3. Щоб зафіксувати це навантаження, необхідно весь час вимірювати висоту зразка.
Діаграма стиску зразка впоперек волокон спочатку йде по похилій прямій до навантаження , а потім перетворюється в криву.
Опрацювання результатів досліду зводиться до визначення механічних характеристик, які вимагаються в журналі, підстановкою дослідних даних у формули, наведені в лабораторній роботі № 4.
Оформлення роботи закінчують побудовою діаграм стиску і зарисовкою зразків (в аксонометрії) після випробувань.