- •Завдання курсу методики навчання інформатики.
- •Інформатика як наука і як навчальний предмет у загальноосвітній школі
- •Цілі навчання інформатики в середній загальноосвітній школі.
- •Інформаційна культура та її складові
- •Перспективи розвитку шкільного курсу інформатики
- •Стандарт шкільної освіти з інформатики
- •Розділ II. Принципи і методи навчання інформатики Принципи навчання інформатики
- •Принцип науковості і посильної складності
- •Принцип послідовності і систематичності навчання
- •Принцип наочності змісту і діяльності
- •Принцип активності і самостійності
- •Принцип свідомості
- •Принцип міцності і системності знань
- •Принцип індивідуалізації і колективності навчання
- •Аналіз підручників та посібників з курсу інформатики
- •Функціональне призначення та обладнання шкільного кабінету інформатики
- •Форми організації навчальної діяльності учнів. Урок інформатики
- •Типологія уроків
- •Підготовка вчителя до уроку
- •Позакласна робота з інформатики
- •Дифренційоване навчання інформатики. Профільна диференціація
- •Використання діяльнісної теорії навчання та теорії поетапного формування розумових дій при навчанні інформатики
- •Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчанні інформатики
- •Психолого-дидактичний аналіз помилок учнів при навчанні інформатики та шляхи їх попередження і усунення
- •Перевірка і оцінювання результатів навчання інформатики
Перспективи розвитку шкільного курсу інформатики
Розглядаючи комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання як засоби навчально-пізнавальної діяльності протягом усього набуття загальної середньої освіти (1—12-ті класи), вивчення курсу «Інформатика» як самостійної навчальної дисципліни доцільно здійснювати з 7-го по 12-й класи, а саме:
1—6-ті класи — використання комп'ютера як засобу педагогічної діяльності. Пропедевтичний курс інформатики за умови належного технічного забезпечення. Може вивчатися на окремих уроках за рахунок годин варіативної складової навчального плану;
7-9-ті класи — базовий курс інформатики;
10—12-ті класи — курс інформатики допрофесійної підготовки з урахуванням спеціалізації навчального закладу, а також за вибором учня.
Базовий курс інформатики має вивчатися за державною навчальною програмою. Для курсу інформатики у 10—12-х класах передбачається розробка альтернативних державних навчальних програм.
Проблеми перенесення курсу інформатики в молодші класи потребують спеціального вивчення як з точки зору перевірки можливості такого перенесення і пов'язаного з ним добору навчального матеріалу, так і з точки зору доцільності, яка визначається колом загальноосвітніх задач (а не тільки вузькопредметних), що вирішуються при цьому.
При розгляді курсу інформатики для підліткової вікової групи вирішується цілий ряд завдань:
виділення сукупності знань, умінь і навичок у галузі інформатики, що мають загальноосвітнє значення і потребують формування в більш ранньому віці (до них слід віднести і навички застосування комп'ютера);
визначення змісту окремих етапів формування інформаційної культури, починаючи з формування практичних навичок використання комп'ютерної техніки і закінчуючи використанням її для розв'язування навчальних завдань з різних навчальних предметів;
розробка методики формування інформаційної культури, яка враховує вікові особливості учнів середнього шкільного віку;
дослідження впливу роботи з комп'ютером на інтелектуальний розвиток школярів.
Різноманітні думки, висловлені в багаторічних дискусіях про цілі навчання шкільної інформатики, можна звести до наступних основних позицій:
основне в шкільній інформатиці —- навчити школяра використовувати комп'ютер і його програмне забезпечення;
вивчаючи основи алгоритмізації і програмування, можна сформувати елементи алгоритмічного стилю мислення;
у школі потрібно вивчати фундаментальні основи інформатики, зокрема поняття «інформація», «алгоритми», «інформаційні процеси» з метою формування наукового світогляду учнів.
Таким чином, виокремлюються чотири напрями курсу.
Практичний. Базові поняття — комп'ютер та його інформаційне забезпечення. Тут формується уявлення про комп'ютер як про універсальний інформаційний автомат, розглядаються різноманітні застосування ЕОМ, школярі набувають навички використання комп'ютера. У цьому випадку основна увага в методиці навчання інформатики повинна приділятися способам діяльності, оскільки головне завдання полягає в формуванні певної сукупності вмінь і навичок.
Програмістський. Базові поняття — алгоритм, програма. Внаслідок розв'язування алгоритмічних задач, розробки найпростіших програм формуються уявлення про алгоритми, елементи операційного стилю мислення.
Науково-технічний. Базові поняття — повідомлення, інформація, інформаційні процеси. У результаті повинно сформуватися розуміння інформаційної суті світу, вміння побачити І проаналізувати інформаційні процеси.
Нарешті, зміст курсу може і повинен бути направлений на формування і розвиток творчих здібностей, дослідницьких умінь і навичок школяра. На уроках інформатики школяр, як справжній дослідник, спостерігає різноманітні явища і процеси, на основі спостережень висуває гіпотезу, перевіряє її, робить відповідні висновки й узагальнення, синтезує нові знання, нову інформацію.
З'являється ще один — дослідницький напрям, ключовим словом а якому є творчість. Новітні досягнення комп'ютерної техніки і перспективи розвитку інформатики як науки спонукають до пошуків нового застосування інформатики як навчального предмета в середній школі.
Окреслилися нові тенденції поступового розмежування завдань формування інформаційної культури і завдань навчання основ інформатики. Є підстави стверджувати, що такі тенденції будуть наростати. Це зумовлено двома чинниками. По-перше, відбуваються докорінні зміни в змісті діяльності користувачів комп'ютерної техніки. З розвитком прикладного програмного забезпечення вміння застосовувати сервісні програмні засоби і пакети прикладних програм стає провідним компонентом інформаційної культури людини. При цьому роль програмістських навичок в структурі інформаційної культури поступово зменшується.
По-друге, в умовах масового впровадження комп'ютерів в середню школу і застосування їх в навчанні всіх шкільних предметів зазначені вище вміння набувають характеру загальнонавчальних і формуються під час вивчення всіх шкільних предметів, а не тільки курсу інформатики. Врахування цієї тенденції передбачає відмову від вузькопрагматичного трактування цілей курсу інформатики і виділення в його змісті як завдань розвитку інформаційної культури, так і завдань ознайомлення з основами інформатики як фундаментальної науки.
З урахуванням сказаного можна зробити висновок, що ідеї А.П.Єршова не застаріли, тому основні цілі сучасного шкільного курсу інформатики, можна сформулювати так:
формування в школярів комп'ютерної грамотності, яка включає знання, вміння і навички розв'язування задач за допомогою комп'ютера;
формування в школярів основ інформаційної культури, які передбачають знання фундаментальних основ інформатики і загальноосвітню допрофесійну підготовку в галузі сучасних інформаційних технологій.
Розподіл системи цілей курсу інформатики на дві великі групи. пов'язані з формуванням комп'ютерної грамотності і ознайомленням школярів з основами інформатики як фундаментальної науки, дає підстави передбачити можливості виділення двох етапів у навчанні цього предмета.
Перший етап забезпечує два рівні формування комп'ютерної грамотності і пов'язаний як із засвоєнням прикладних аспектів інформатики, так і з формуванням навичок формалізованого опису поставлених задач. Цей етап забезпечує формування знань і вмінь, необхідних під час вивчення теоретичних основ інформатики на другому етапі та інших шкільних предметів.
Другий етап присвячений вивченню фундаментальних основ інформатики і пов'язаний, передусім, з формуванням наукового світогляду школярів і ґрунтується на диференційованому підході до навчання.