Етикетні формули науковців

Вітання	3 колегами: Доброго дня! Добрий день! Вітаю Вас! Зі святом Вас! Учасників конференції керівник може привітати таким чином: Радий Вас вітати в нашому місті! Свого колегу викладач може привітати словами: Моє шанування! (звучатиме більш урочисто). Зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте!
Прощання	До побачення! До зустрічі! До наступної лекції!
Подяка — після закінчення наукової доповіді чи лекції	Дякую за увагу! Дякую за запитання!
— під час захисту дисертації	Дякую за слушні зауваження!
— людям, які допомагали, консультували під час написання наукової праці тощо	У роботі над книгою допомогу авторові надали члени наукового семінару відділу диференціальних рівнянь Інституту прикладних проблем механіки і математики АН України. Керівникові семінару, заслуженому діячеві науки України професору В.Я. Скоробагатьку й усім активним учасникам автор висловлює найщирішу подяку (Сявавко М. С. Інтегральні ланцюгові дроби. — К.: Наук, думка, 1994. — С. 7).
У наукових текстах (і в усному мовленні) потрібно вживати авторське «ми»	На наш погляд, уважаємо, ми переконані, ми дотримуємось іншої класифікації
Під час полеміки, заперечення чи висловлювання побажання щодо поглядів інших: — нейтральна позиція автора (проста констатація поглядів інших учених):	зазначив, запропонував, наголошував, займався
схвалення позиції інших авторів:	слушний/слушно, справедливий/справедливо, без сумніву, безперечно
неприйняття автором позиції інших авторів:	автор має дібрати мовні кліше, щоб висловити сумнів – неприйняття або заперечення

Термінологія теми 5

Спілкування – це сукупність зв’язків і взаємодій людей, суспільств, суб’єктів (класів, груп, особистостей), у яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками та результатами діяльності.

Спілкування — обмін інформацією між живими організмами.

Комунікація (від лат. communicatio — повідомлення, передача; від лат. communico — роблю загальним): – це смисловий та ідеально-змістовий аспект соціальної взаємодії; обмін інформацією в різноманітних процесах спілкування.

Комунікація— загальна концепція передачі інформації.

Функції спілкування:

• контактну (встановлення готовності з боку комуні кантів передавати і сприймати повідомлення, дотримувати взаємний зв’язок до завершення акту спілкування;

• інформаційну (обмін інформацією, запитаннями та відповідями тощо);

• спонукальну (спонукати, заохочувати комуні кантів до певних дій);

• координаційну (узгодження дій учасників спілкування щодо спільної діяльності);

• пізнавальну (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень, взаємне розуміння намірів, установок, стану комунікантів тощо);

• емотивну («обмін» емоціями, збудження у партнерів певних переживань, емоційно-психічних станів тощо);

• налагодження стосунків (усвідомлення і фіксування свого місця в системі рольових, ділових, міжособистісних стосунків);

• впливову( спрямування на зміну норм поведінки, намірів, поглядів партнера-комуніканта, його рішень, думок тощо).

Ділове спілкування – це цілеспрямований процес обміну інформацією, що переслідує конкретну мету.Метою ділового спілкування є організація, регулювання, оптимізація професійної, наукової, комерційної чи іншої діяльності. В основі ділового спілкування лежить рух до успіху суб'єктів його. Воно концентрує в собі все те, що сприяє згуртованості, комунікативному співробітництву учасників спілкування та прояву індивідуальної ініціативи.

Ділове спілкування - це двосторонній процес, що репрезентує спільну мовленнєву діяльність, особливу форму контактів його суб'єктів, які представляють певну організацію, установу, компанію тощо.

Невербальні засоби спілкування – немовні знаки, за допомогою яких передається або сприймається інформація ( міміка, потиск рук, постать, відстань між співрозмовниками тощо).