Тема 5. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів Рівень і
1. Дисперсія представлена:
1) середній квадрат відхилення варіант від середньої;
2) середній розмір цих відхилень;
3) квадратом різниці варіант і середнього значення;
4) вірна відповідь – відсутня.
2. Дисперсія обчислюється для:
1) кількісної ознаки;
2) атрибутивної ознаки;
3) як для кількісної, так і для атрибутивної ознаки;
4) Всі відповіді – вірні.
3. Розподіл оцінок, одержаних студентами двох груп, на екзамені зі статистики, наступний:
|
Оцінка |
Кількість студентів |
|
|
група 1 |
група 2 |
|
|
5 |
5 |
2 |
|
4 |
9 |
16 |
|
3 |
9 |
7 |
|
2 |
2 |
0 |
За дисперсією рівномір ніша успішність у:
1) групі 1;
2) групі 2;
3) обох групах;
4) недостатньо інформації для відповіді.
4. Якщо частоти всіх значень ознаки зменшити в 5 разів, а значення ознаки збільшити в 5 разів, то дисперсія ознаки:
1) зменшиться в 5 разів;
2) не зміниться;
3) збільшиться у 25 разів;
4) недостатньо інформації для відповіді.
5. Середні значення ознаки у двох сукупностях різні. Чи може бути однаковою варіація ознаки в цих сукупностях:
1) так;
2) ні;
3) завжди так;
4) завжди ні.
6. Середні значення ознаки у двох сукупностях однакові. Чи може бути різною варіація ознаки в цих сукупностях:
1) так;
2) ні;
3) завжди так;
4) завжди ні.
7. Асиметрія розраховується за формулою:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
8.
Статистична сукупність називається
однорідною, якщо коефіцієнт варіації
:
1) менше 67 %;
2) більше 33 %;
3) менше 33 %;
4) більше 67 %.
9. Модою статистичної сукупності називається:
1) значення ознаки, яке відділяє одну половину сукупності від іншої;
2) значення ознаки, що найчастіше зустрічається в сукупності;
3) середнє значення;
4) найбільше значення статистичної сукупності.
10. Медіаною статистичної сукупності називається:
1) значення ознаки, яке відділяє одну половину сукупності від іншої;
2) значення ознаки, що найчастіше зустрічається в сукупності;
3) значення ознаки, що відділяє 75 % сукупності від 25 %;
4) значення ознаки, що відділяє 50 % сукупності від 10 %.
Тема 6. Аналіз рядів розподілу, інтенсивності динаміки, тенденцій розвитку і коливань Рівень і
1. Темпи приросту визначаються:
1) як відношення абсолютного приросту до рівня ряду, що є базою порівняння;
2) відношення абсолютного приросту до темпу росту;
3) різниця між рівнями ряду динаміки;
4) відношення рівнів ряду динаміки.
2. Абсолютне значення 1% приросту дорівнюватиме:
1) рівню ряду динаміки, поділеному на темп приросту;
2) абсолютному приросту, поділеному на темп приросту;
3) 1% рівня, взятого за базу порівняння;
4) абсолютному приросту, розділеному на ряд динаміки.
3. Абсолютний приріст обчислюють як:
1) різницю між рівнями ряду динаміки;
2) відношення рівнів ряду динаміки;
3) суму рівнів ряду динаміки;
4) рівень ряду динаміки, помножений на 100%.
4. Темп ряду динаміки розраховують як:
1) різницю між рівнями ряду динаміки;
2) відношення рівнів ряду динаміки;
3) суму рівнів ряду динаміки;
4) рівень ряду динаміки, помножений на 100%.
5. Прикладом моментного ряду динаміки є:
1) щоденне надходження грошей до каси магазину;
2) розподіл підприємств за галузевою специфікою;
3) чисельність населення на початок кожного року;
4) щомісячний прибуток підприємства.
6. Ряд динаміки характеризує:
1) зміну характеристики сукупності з часом;
2) структуру сукупності за певною ознакою;
3) розподіл елементів сукупності за їх типом;
4) аналітичний розподіл елементів сукупності.
7. Рівень ряду динаміки – це:
1) значення показника на певну дати чи момент часу;
2) ряд періодів (моментів часу);
3) сукупність 1) і 2);
4) всі відповіді – невірні.
8. Середньорічний темп приросту показника для періоду часу 2005-2008, де 2005 – базисний рік, а уі – величина рівня ряду, і=2005, 2006, 2007, 2008, дорівнює:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
9. Якщо зміна з часом всіх ланцюгових абсолютних приростів рівнів ряду динаміки приблизно однакова, то залежність між рівнями ряду і показником часу є:
1) лінійною;
2) квадратичною;
3) кубічною;
4) може бути будь-якою.
10. Яка залежність між середнім темпом росту і ланцюговими темпами зростання?
1)
;
2)
;
3)
;
4) вірна відповідь – відсутня.