Тіт Лукрецій Кар «Про природу речей»

Книга 1. Окремим речам особливі сили властиві.

Ніщо цілковито не зникає.

Все є тіла і порожнеча.

Ні, немає кінця Всесвіту зовсім.

Матерія також немає кордонів.

В світі усе незмінне, бо більше нічого немає.

Книга 3. Дух є лише частка людини.

Дух і душа знаходяться у зв’язку.

Розум – оселя духу.

Душа розсіяна по всьому тілу.

Їх розриває лише загибель.

Книга 4. Поняття істини породжують почуття.

Почуття треба сприймати на довіру.

Книга 6. Треба вигнати страх з душі.

Про це каже своїм станом природа.

Контрольні питання:

1. Чому Лукреція вважають послідовником Епікура?

2. Що схожого у поглядах на світ у Лукреція та Демокріта?

Секст Емпірик «Три книги пірронових положень»

Три роди філософії: догматична (Аристотель, стоїки, Епікур), академічна (Платон), скептична. Скептична здібність – та, що протиставляє в будь-який спосіб явище мислимому і приходить спочатку до утримання від суджень, а потім до незворушності. Протилежні положення ведуть боротьбу одне з одним. «Утримання від суджень» – стан розуму, коли ми нічого не стверджуємо і не заперечуємо. «Незворушність» – безтурботність та спокій душі. Будь-якому положенню можна протиставити інше, рівне йому; внаслідок чого, як здається, ми приходимо до необхідності відмовитись від всяких догм. Це основа скепсису. Все базується на 10 тропах: 1) різноманітність живих істот; 2) різниця між людьми; 3) різні будови органів чуття; 4) на навколишньому середовищі; 5) на положеннях,проміжках і місцевостях; 6) на домішках; 7) на співвідношенні величин і будові підлеглих предметів; 8) на тому, відносно чого; 9) на повсякчасних та нечастих зустрічах; 10) на різних способах судження.

Те, що Бог існує не очевидно, бо можна б було збагнути де він, хто він і звідки. Існування Бога не можна довести як очевидне або неочевидне. Ті, хто стверджують, що Бог є вдаються до безчестя. Вони визнають, що Бог – причина, а спираючись на його діла визнають його нечестивим. Скептик дотримується міри, оскільки не висловлює думки, що потерпають від поганого за природою. Той, хто припустив начебто будь-що за природою є благом чи злом, той відчуває певною мірою збентеження.

Контрольні питання:

1. Які основні принципи скептицизму?

2. Як розуміє Бога Секст Емпірик?

3. Чому не є можливим доведення існування Бога?

Прокл «Першооснови теології»

1. Усяка множина причетна до Єдиного.

2. Усе причетне до Єдиного і єдине, і не єдине.

12. Початок і найперша причина всього благо.

14. Усе суще або нерухоме, або рухоме. І якщо воно рухоме, то чи само по собі, чи рухоме іншим.

20. Вище за всі тіла – сутність душі; вище за всі душі – інтелектуальна природа, вище за неї – Єдине.

28. Усе вічне є одночасно цілісне.

83. Усе здатне пізнавати себе, здатне всіляко повертатися до себе.

89. Усе істино суще складається з границі і безмежності.

103. Усе – в усьому, але в кожному особливим чином.

115. Усякий бог вище сущого, вище життя, розуму.

120. Первинне провидіння – в богах.

124. Усякий бог пізнає розподільне нерозподільно, тимчасове – позачасовим.

129. Усяке божественне тіло божественне завдяки обожненій душі.

160. Кожен божественний розум досконалий.

169. Усякий розум має у вічності і сутність, і потенцію й активність.

170. Усякий розум мислить усе одразу.

171. Усякий розум є неділима сутність.

172. Усякий розум належить до вічного, незмінного.

186. Усяка душа є безтілесна сутність і відокремлена від тіла.

187. Усяка душа неминуща і не знищувана.

188. Усяка душа є життя, і живе.

189. Вона жива сама через себе.

Контрольні питання:

1. Що таке Єдине у Прокла?

2. Як він розуміє душу?

3. Чим є у Прокла розум?

Рекомендована література:

1.Антисери Д., Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 1. Античность. – СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1994. – 880 с.

2.Беседы Эпиктета. – М.: Ладомир, 1997. – 312 с.

3.Прокл. Первоосновы теологии. – М.: Прогресс, 1993. – 320 с.

4.Тит Лукреций Кар. О природе вещей. – М.: Худож. лит., 1983. – 383 с.

5.Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М.: Высш. шк., 1981. – 374 с.