2. Свідомість як особлива форма буття, її суть і структура.

2.1. Основні філософські концепції свідомості.

Свідомість є світом почуттів, думок, ідей, волі та інших духовних явищ, які складають особливу реальність і позначаються поняттями «суб'єктивна реальність», «сфера ідеального».

Яка природа ідеального? Як ідеальне пов'язане з матеріальним буттям, свідомість з мозком, душа з тілом?

У історії філософської думки є декілька основних відповідей на ці питання:

За версією об'єктивного ідеалізму ідеальне (дух, розум, свідомість) може існувати об'єктивно, незалежно від людини. Людська ж свідомість тут розуміється як прояв, частка надлюдської духовної сутності: як продукт або інобуття «світового духу», «світу ідей», абсолютної ідеї, Божественного розуму, як характеристика космічного універсуму і т.ін.

Суб'ективно-ідеалістичні системи розглядають свідомість людини як замкнений внутрішній світ, як самодостатню реальність. Для представників такого підходу (Р. Декарт, Дж. Берклі, Д. Юм, Е. Гуссерль) суть свідомо сті потрібно шукати в самій свідомості, через дослідження її «зсередини», через вивчення її структур і дії.

Образ світу, яким він існує в людських уявленнях, проголошується тут виключно проявом людської суб'єктивності (теза суб'єктивного ідеалізму - «світ є моє уявлення»). Не свідомість є відображенням буття, а саме буття оголошується обумовленим специфікою структур свідомості.

Позиція гілозоїзму полягає в твердженні, що вся матерія мислить, свідомість є загальною властивістю матеріального світу. Це вчення приписує здатність відчуття і мислення всім формам матерії (як живій, так і неживій). З погляду гілозоїзму, вся матерія одушевлена або, принаймні, містить у собі зачатки мислення. Елементи гілозоїзму можна знайти, наприклад, у поглядах Аристотеля, Дж. Бруно, Б. Спінози.

Вульгарний матеріалізм ґрунтується на ототожненні свідомості з матеріальними процесами в мозку людини. Розуміння свідомості як суто матеріального феномена з'являється вже в античному атомізмі (на думку Демок-ріта, все в світі, у тому числі і людська душа, складається з атомів). Проте особливу популярність вульгарно-матеріалістична концепція свідомості отримала наприкінці XVIII - на початку XIX століття з поширенням ідей дарвінізму. Найвідоміші представники - Д. Фогт, Л. Бюхнер, Я. Молешотт, а найвідоміший вислів вульгарних матеріалістів - «мозок продукує думку, як печінка - жовч».

Вульгарний соціологізм щодо проблеми свідомості полягає в тому, що свідомість за своїм змістом розуміється як абсолютно залежна від соціального середовища. Джерелом таких поглядів є праці Дж. Локка та його послідовників - французьких матеріалістів і просвітників XVIII століття. Згідно з такою концепцією, людина народжується з душею і свідомістю, що нагадує чистий аркуш паперу або «чисту дошку» (від лат «Tabula rasa»). Чим душа буде надалі наповнена - це залежить виключно від суспільного виховання.

Діалектичний матеріалізм виходить з концепції відображення, згідно з якої «свідомість - це суб'єктивний образ об'єктивного світу». За матеріалістичною концепцією, свідомість породжується всім розвитком матеріального світу, його еволюцією.

Але виникає вона не шляхом стихійного розвитку матерії взагалі, а внаслідок розвитку такої особливої форми матеріальності, як людська практична діяльність, соціальна форма матерії. Сучасний матеріалізм, на відміну від релігійних і ідеалістичних концепцій, основи духовності вбачає саме в людському суспільстві, в особливостях соціально-практичного і культурно-історичного буття людини в світі.

Свідомість - це пов'язана з діяльністю мозку здатність людини відображати і відтворювати світ в ідеальній формі, здатність цілеспрямовано, творчо, активно відображати дійсність і перетворювати її в своїх інтересах.