12

Лекція 2010 у.р. ІТФ, ФМ, ФВ

Тема 6. Філософія стародавнього сходу та антична філософія

1. Зародження філософської думки. Східний та західний типи культури і філософування.

1. Своєрідність давньоіндійської філософії. Буддизм.

2. Філософія Стародавнього Китаю. Конфуціанство і даосизм.

3. Натурфілософські ідеї давньогрецької філософії.

4. Класичний період розвитку античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель).

5. Філософія елліністичного періоду.

1. Зародження філософської думки. Східний та західний типи культури і філософування

Філософія виникає у полеміці з релігійно-міфологічними уявленнями, які існували упродовж багатьох тисячоліть. Міфологічне мислення було засноване на відображенні природи і людини крізь призму родових зв'язків. Всупереч цій традиції - безпосередньо чуттєво-образного сприйняття дійсності - філософія висуває принцип опосередкованого, раціонально обґрунтованого знання. Вона апелює не до повчання, переказу, а до міркування, обґрунтування, логічного доведення і критичного осмислення усталених уявлень. Саме з цього починається філософія, її розмежування з міфологією.

Філософія виникла у трьох центрах давньої цивілізації - у Стародавніх Греції, Індії та Китаї. Відбулося це майже одночасно у середині першого тисячоліття до нашої ери. Пориваючи з міфологією, філософія як «самосвідомість культури» не втрачає глибинного зв'язку з культурною традицією. Так, до нашого часу філософія є виразом або східного, або західного типу культури.

Сьогодні особливо гостро стоїть питання про діалог двох культур, про їх взаємозв'язок та взаємодоповнення. Кожна з цих культур має свої переваги і свої недоліки. Причому Схід і Захід у даному контексті не є поняттями суто географічними. В історії траплялося, що культура європейської країни набувала рис культури східного типу, а країна Сходу ставала іноді зразком західного розвитку. Культура східних слов'ян постає як унікальний збіг східної та західної традицій. Ця особливість знайшла своє відображення не тільки у духовному і матеріальному житті, але й у рисах національного характеру.

Перший аспект, за яким розрізняються східний та західний типи культури, - це ставлення до природи. Захід у своєму розвитку йшов шляхом активного перетворення природи і підкорення її людині. Розвиток техніки, технології і науки - характерні ознаки і досягнення західного типу. Східному типові культури була завжди чужою ідея панування над природою. Навпаки, тут завжди культивувалось дуже дбайливе, навіть релігійне ставлення до природи, до всього живого у ній. Схід орієнтувався не на зміну зовнішніх умов людського існування, а на розвиток внутрішньої природи людини, на вдосконалення фізичних і психічних можливостей індивіда, на гармонійність і цілісність його духовного світу.

Друга відмінність східної культури полягає в особливостях суспільного життя, в різних пріоритетах щодо соціальних цінностей. Західна культура, наприклад, висунула ідею історичного прогресу, розвитку суспільства по висхідній. Цінності демократії, правової держави, свободи і суверенності особистості -все це є досягненнями західного типу культурного розвитку. Суспільствам східного типу притаманний консерватизм, прагнення не до прогресу, а, навпаки, до збереження себе і своєї культури у традиційному стані.

Третій аспект, що відрізняє східну і західну культури, - різна оцінка ролі особистісного начала в культурі. Консерватизм у соціальних стосунках на Сході поєднується з орієнтацією на цінності спільноти (колективу, роду, сім'ї, держави тощо), з обмеженням індивідуальної свободи в ім'я інтересів суспільства. Західна ж культура ґрунтується на уявленні про унікальність, неповторність і дорогоцінність особистості як вільної істоти, що значною мірою обумовлено духовним переворотом, здійсненим ідеями християнського монотеїзму. Людина в християнському тлумаченні є образом Бога як особистості в безособовому світі. Саме особистість і свобода -апогей божественної творчості, шедевр Творця.

Четверта риса. що розрізняє східний та західний типи, - це духовно-психологічні риси, особливості духовного складу людини певної культури, характер ментальності. Людині західного типу притаманні більшою мірою раціонально-логічний стиль мислення, схильність до чіткості, послідовності і строгості думки, холодна розсудливість, тверезий прагматизм і практицизм. Для європейського мислення є характерним принцип «розділяй і пануй», що виник за часів Римської імперії, Поділ єдиного світу на природний і людський викликаний тут прагненням до панування над природою. Так само чітко розділила європейська людина добро і зло, почуття і розум, науку і релігію тощо. Для східної культури характерним є усвідомлення відносності цих протилежностей. Замість культу індивідуального тут панує почуття глибинної єдності всього, дух спільності та неподільної цілісності. Для людей Сходу розвиток знань, науки ніколи не був самоціллю, бо вони цілком справедливо не вірили в спроможність науки зробити людину більш щасливою. Мислення Сходу швидше інтуїтивне, містичне, ніж раціональне. Воно постає як емоційно-образне, сповнене почуттів, переживань, елементів релігійного та художнього світосприйняття. Схід став охоронцем вічних істин і духовності людства, тоді як на Заході розвиток спирався переважно на наукове знання і техніку.

Філософія як відображення культури несе на собі відбиток особливостей певної культурної традиції.

Так, західна Філософія орієнтована переважно на ідеал раціонального знання, що більшою мірою зближує її з науковим пізнанням. Класичною формою філософського тексту стає тут форма філософського трактату, чітко побудованого, послідовно і системно викладеного. Ознакою західної філософії виступає наявність добре розробленої логіки, поняттєвого апарату, теорії пізнання та методології.

Філософська традиція східного типу виявляє себе у тяжінні до світоглядно орієнтованого знання, до таких форм духовної культури, як релігія, мистецтво, мораль. Саме тому більшість впливових філософських систем на Сході є релігійно-філософськими вченнями. Найпоширенішим жанром філософських творів стають притча, афоризми, повчання, а домінуючою проблематикою - гуманістична, морально-етична і релігійна.