11. Рекреація поняття, основні завдання

Рекреаційна географія — комплексна географічна наука і навчальна дисципліна, яка вивчає територіальну організацію рекреаційного господарства.

Предметом рекреаційної географії є територіальна організація рекреаційного господарства, розгляд будь-якої рекреаційної території як єдиної системи, що складається з різнорідних, але просторово взаємопов'язаних, елементів, які діють як єдине ціле.

Завданням рекреаційної географії є дослідження територіальної організації рекреаційного господарства з метою її удосконалення, розробки моделей "ідеальних" територіальних рекреаційних систем.

Рекреаційна географія є географічною наукою, яка тісно пов'язана з економікою, соціологією та екологією.

До основних понять рекреаційної географії належать: дозвілля або відпочинок, вільний час, рекреація і туризм, рекреаційні ресурси, рекреаційний потенціал, територіальні рекреаційні системи.

Сутність відпочинку полягає в необхідності реалізації будь-якою людиною трьох видів потреб: 1) як біологічного виду; 2) як соціального організму; 3) як соціальної істоти, що прагне витратити вільний час.

До першого виду належать найелементарніші потреби у виживанні, збереженні біологічного виду, продовженні людського роду. До другого — фізичні, соціальні та інтелектуальні потреби вищого порядку (пізнання, саморозвиток і удосконалення). До третього — необхідність десь і якось витрачати, навіть без будь-якої користі, а то й зі шкодою для себе (казино, бар тощо) свій вільний час.

До основних понять рекреаційної географії належать: дозвілля або відпочинок, вільний час, рекреація і туризм, рекреаційні ресурси, рекреаційний потенціал, територіальні рекреаційні системи. Більш вужчими поняттями є рекреаційна територія, рекреаційний об'єкт, рекреаційна місткість, рекреаційне навантаження.

12. Особливості організації служби харчування в санаторіях.Поняття дієтотерапії

Організація послуг харчування і напоїв - другий основний вид діяльності більшості готелів після номерного фонду, якою, зазвичай, займається велика кількість співробітників. Це здійснюється по двох причинах:

- на відміну від готельних номерів, харчування і напої в підприємствах готельного господарства можуть надаватися як гостям, що проживають так і не проживають, ці послуги можуть складати великі об'єми;

- надання послуг харчування і напоїв - відносно трудомістка послуга.

Більшість готелів в свою структуру включають одне або декілька підприємств харчування. Це можуть бути ресторани, бари, нічні клуби, кав'ярні тощо.

Структура других гарячих страв, що належать до групи "головна страва", різноманітна як за складом основного виду сировини, так і за способами теплового кулінарного оброблення.

Група "солодких страв" на 30% може бути представлена продукцією власного виробництва. Купована продукція може бути представлена фруктами і цитрусовими в досить широкому асортименті.

Група "гарячих напоїв" представлена продукцією власного виробництва і є традиційною, тобто включає чай, каву з наповнювачами тощо.

Здебільшого для обслуговування в номерах готельного підприємства використовують матеріально-технічну базу барів, буфетів на поверхах.

Організація обслуговування у номері готелю вимагає від робітників готелю специфічної підготовки і складається з наступних етапів:

- приймання замовлення на обслуговування;

- передання замовлення на виробництво;

- організація роботи з підготовки предметів сервірування для виконання замовлення; отримання до споживання продукції із виробництва;

- транспортування предметів сервірування та замовленої продукції до номера готелю;

- дотримання офіціантом правил поведінки, правил етикету перед дверима номера та в номері замовника;

- вибір місця, зручного для приймання їжі;

- сервування місця для прийняття їжі;- дотримання офіціантом правил подавання страв з використанням різноманітних способів їх подавання за проханням замовника;

- дотримання офіціантом правил прибирання посуду і розрахунку зі споживачем у номері готелю.

Дієтотерапія - лікувальний метод, що полягає у терапії різних захворювань спеціальною дієтою — те ж, що і лікувальне харчування — використання харчування для лікування різноманітних захворювань.

В основу дієтотерапії покладена теорія збалансованого харчування. Вплив лікувального харчування визначається якісним і кількісним складом їжі (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, мікроелементи тощо), її калорійністю, фізичними властивостями (об'єм, температура, консистенція), режимом харчування (години прийому, розподіл їжі протягом дня, частота прийомів), лікувальними властивостями окремих продуктів.

Лікувальне харчування призначається у вигляді спеціальних дієт (лікувальних раціонів) з урахуванням патогенезу захворювання, особливостей перебігу основного та супутнього захворювань у хворого. Дієтотерапія суворо узгоджується із загальним планом лікування. Іноді дієтотерапія є основним методом лікування, іноді служить обов'язковим лікувальним фоном, на якому застосовується вся інша, в тому числі і специфічна терапія. У деяких випадках за індивідуальними показаннями, крім основної дієти, застосовують добові режими — «розвантажувальні дні» — молочні, сирні, яблучні, кавунові, картопляні і тому подібні. Крім того, призначаються так звані спеціальні дієти — калієва, магнієва та інші.