5.2.2. Дані дистанційні зондування Землі

Методи дистанційного зондування базуються на реєстрації і подальшій інтерпретації відбитої сонячної радіації від поверхні ґрунту, рослинності, води й інших об’єктів. Винос пристроїв, що реєструють, у повітряний чи навколоземний простір дозволяє одержати значно більш широке охоплення території порівняно з наземними методами досліджень. При дистанційному зондуванні істотний вплив на якість і застосовність одержуваних даних чинять спектральний діапазон зйомки, просторова точність, радіометрична точність, просторове охоплення, оперативність і повторюваність зйомки, вартість даних.

Фіксування випромінювання виконується як з використанням хімічних фотографічних методів, так і електронних фоточутливих елементів. У першому випадку зображення поверхні Землі фіксується на фотоплівці, що вимагає доставки її на поверхню Землі, проявлення і друку знімків. Для наступного сеансу зйомки необхідний запуск нового космічного апарата, тому в наш час ця технологія практично не використовується на автоматичних супутниках (в основному на населених орбітальних станціях і кораблях). Основний обсяг даних ДЗЗ виробляється за допомогою електронних приладів, що фотореєструють відбиту сонячну радіацію, так званих приладів з зарядовим зв’язком – ПЗЗ. Ці прилади дозволяють реєструвати різні діапазони хвиль відбитої сонячної радіації як у видимій, так і в ультрафіолетовій і інфрачервоній спектральних зонах.

На основі таких елементів створюються електронні скануючі пристрої, що можуть установлюватися на різних космічних апаратах, призначених для зйомки атмосфери, океану і поверхні суші. При встановленні радіолокаційних систем такі супутники можуть визначати висоту і довжину хвиль, рівень водної поверхні, розливи нафтопродуктів на поверхні води. З природно-ресурсних супутників ведуться спостереження за кольором і щільністю рослинного покриву, кольором і текстурою ґрунтів, кольором води, температурою земної поверхні. З космосу здійснюється високоточна зйомка для топографічного картографування, радіолокаційна зйомка рельєфу і вологості поверхневого шару ґрунту. Зйомка ведеться безупинно згідно з маршрутом прольоту супутника, дані постійно передаються на наземні станції.

– уточнить!)

На наземних станціях виконується обробка інформації, що надходить: здійснюються геометрична корекція (усуваються кутові перекручування крайових зон, лінійні перекручування уздовж лінії зйомки і т. ін.); радіометрична корекція (усуваються перешкоди, що виникають при зйомці, передачі і прийомі даних, атмосферні перешкоди, вирівнюється освітленість); нарізка на ділянки визначеного розміру, прив’язка до системи координат і т. ін. Такі матеріали можуть передаватися замовнику протягом тижня після зйомки. Багато комерційних систем можуть проводити зйомку визначеної ділянки, для чого змінюється кут нахилу знімальної камери чи орбіта супутника. У центрах обробки інформації накопичені великі архіви цифрових даних.

Рис. 5.3. Знімок високої просторової точності

знімальної системи ДЗЗ Landsat – м. Одеса

(з колекції Українського центру менеджменту Землі і ресурсів)

У наш час діють кілька комерційних систем дистанційного зондування, дані яких активно поширюються і на Україні. Широко поширені дані американської системи Landsat (рис. 5.3), французької SPOT, індійської Іrs, російської "Ресурс". Дані високої просторової точності пропонуються знімальними системами Іconos і QuіckBіrd (США).

Т а б л и ц я 5.1. Основні технічні характеристики систем дистанційного зондування Землі природно-ресурсного призначення

Система (країна)	Скануючий пристрій	Спектральні канали (мкм)	Смуга зйомки, км	Просторова точність, м	Повторю-ваність, днів
Ресурс-О (Росія)	МСУ-СК	0.5-0.6, 0.6-0.7, 0.7-0.8, 0.8-1.1, 10.4-12.6	600	140 (видимий) 550 (тепловий ІЧ*)	24
	МСУ-Э	0.5-0.6, 0.6-0.7, 0.8-0.9	45	до 25 (видимий і ближній ІЧ)	24
Landsat (США)	ETM	0.52-0.9	185	15 панхроматичний)	16
		0.45-0.52 0.52-0.6 0.63-0.69 0.76-0.9		30 багатоспектральний)
		10.4 – 12.5		60 (тепловий)
IRS (Індія)	PAN	0.5 – 0.75	70-96	5.8 (видимий)	5
	LISS-3	0.52 – 0.59 0.62 – 0.68 0.77 – 0.86 1.55 – 1.7	142	23.5 (видимий) 23.5 (видимий) 23.5 (ближній ІЧ) 70.5 (тепловий ІЧ)	24
	WiFS	0.62 – 0.68 0.77 – 0.86 1.55 – 1.75	804	188 (видимий) 188 (ближній ІЧ) 188 (тепловий ІЧ)	5
SPOT (Франція)	HRV (SPOT 1,2,3)	0.5-0.59, 0.61-0.68, 0.79-0.89	60	10 панхроматичний) 20 багатоспектральний)	26
	HRVIR (SPOT 4)	0.5-0.59, 0.61—0.68, 0.79-0.89, 1.58-1.73	60	10 панхроматичний) 20 багатоспектральний)	26
Січ-1 (Україна)	МСУ-М	0.5 – 1.1		1500 (видимий і ближній ІЧ)
	МСУ-С	0.5 – 1.0		340 (видимий і ближній ІЧ)
QuickBird (США)		0.45 – 0.9	6.5	0.61 панхроматичний 2.44 багатоспектральний	1-4

* ІЧ – інфрачервоний

Основні характеристики даних, отриманих за допомогою цих знімальних систем, наведені в табл. 5.1.

Додаткова обробка й аналіз даних ДЗЗ (виділення і порівняння різних спектральних діапазонів, сполучення знімків з різним просторовим дозволом, класифікація і виділення зон з визначеними характеристиками) виконуються за допомогою спеціального програмного забезпечення. Найбільш відомими програмними пакетами обробки даних ДЗЗ є ERDAS ІMAGІNE (США) і ErMapper (Австралія).