2. Обсяг і структура роботи

Курсова робота студента має виконуватися на матеріалах реально функціонуючого об'єкта, матеріали якого рекомендовано розпочати збирати для написання випускної роботи бакалавра. Об'єктом наукової роботи може виступати підприємство будь-якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну звітність.

Обсяг курсової роботи студента - 45 - 55 друкованих сторінок.

Структура курсової роботи студента:

• реферат;

• зміст;

• вступ;

• основна частина;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Реферат містить інформацію про автора, тему роботи, її обсяг, кількість опрацьованих літературних джерел та дає коротку характеристику змісту розділів роботи (обсяг не більше 1 сторінки). Зразок оформлення реферату наведено в додатку В.

Вступ містить обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми курсової роботи, визначає мету та завдання роботи, предмет, об’єкт дослідження і подає коротку інформацію про нього, стисло характеризує використані методи та інформаційні джерела дослідження.

Основна частина складається з двох розділів: теоретичного, аналітично-рекомендаційного, кожний з яких налічує не менш ніж три підрозділи. Приблизний обсяг розділів (відносно до загального обсягу):

• Реферат; зміст; вступ; висновки;список використаних джерел; додатки – 15%;

- перший розділ - 35%,

- другий розділ - 50%.

Теоретичний (перший) розділ - це постановка та критичний аналіз проблеми, яка розглядається. Він виконується на основі вивчення літературних джерел і включає питання, які розкривають найважливіші особливості наукової проблематики, основні фактори внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування підприємства, які спричинюють ризики.

Значення теоретичного розділу полягає в тому, щоб розкрити та узагальнити теоретичні аспекти проблеми, законодавчу та нормативну базу, вітчизняний і закордонний досвід.

Аналітично-рекомендаційний - (другий) розділповинен розкрити сучасний стан проблеми на прикладі вітчизняного підприємства, регіону чи галузі на основі аналізу відповідних показників, застосовуючи економіко-математичні методи, якісний та кількісний аналіз ризиків, вибір та обґрунтування найбільш прийнятних напрямів і методів регулювання (мінімізації, оптимізації) рівня підприємницьких ризиків, що супроводжують діяльність підприємства з відповідними висновками відносно отриманих результатів.Це обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення діяльності підприємства відповідно до напряму дослідження.

Висновкимістять стислий виклад підсумків роботи. Наводяться найбільш важливі положення, які містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті курсової роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності підприємства.

3. Вимоги до оформлення курсової роботи студента

3.1. Загальні вимоги

Курсову роботу студента виконують за допомогою комп’ютерної техніки, на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 (210х297 мм) до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту для рукописного варіанту - 1,8 мм. При використанні комп’ютера текст друкується з використанням шрифтів текстового редактора Microsoft Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

Текст курсової роботи необхідно розміщувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм.

Мова написання роботи – українська.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам (1,24 см).

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи та пункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, ДОДАТКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Кожну структурну частину випускної роботи треба починати з нової сторінки. Остання сторінка кожної структурної частини роботи повинна займати не менше 2/3 аркуша. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (пропуск однієї строки).

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають суцільній нумерації.

3.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Приклад оформлення титульного аркушу курсової роботи наведено в додатку А . Нумерація сторінок тексту повинна бути єдиною від титульного листа до останньої сторінки додатку випускної роботи, але цифри на сторінках проставляють лише з другої сторінки вступу, зверху сторінки та вирівнюються по правому краю без крапки в кінці.

Такі структурні частини випускної роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номера, тобто не нумерують лише їх заголовки, не можна друкувати: «1. ВСТУП». Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини випускної роботи, нумерують звичайним чином. Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі курсової роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл.1.2».

Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

3.3. Ілюстрації

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи , включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації виконуються шрифтом TimesNewRoman, 12 або 14 пт, при чому у межах одного рисунку використовується шрифт одного розміру (наприклад, 12 шрифтом).

Приклад

Рис. 3.1. Методи прогнозного обчислення собівартості виробів на етапах їх розроблення

Рисунки слід виділяти з тексту вільними рядками. Відстань між рисунком і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (пропуск однієї строки).Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Якщо ілюстрації та таблиці розміщують повернутими на сторінці, то вони мають бути зорієнтованими по лівому полю стандартного аркуша. Якість ілюстрацій та діаграм повинна забезпечувати їх чітке відтворення. В основній частині роботи не допускається розміщення кольорових ілюстрацій (фотографій, графіків), їх доцільніше винести у додатки.

3.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Таблиці виконуються шрифтом TimesNewRomanCYR, 14 пт., полуторним міжрядковим інтервалом. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Заголовки і підзаголовки вказують в однині.

Таблиця 3.1

Назва таблиці

Шапка								Заголовки граф
								Підзаголовки граф
Рядки

Боковик Графи (колонки)

Рис. 2. Приклад побудови таблиці

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку і боковик.

Таблиці слід виділяти з тексту вільними рядками. Відстань між таблицею і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (пропуск однієї строки).

Перенесення таблиці на другу сторінку можливе у тому випадку, якщо викладення показників не менше трьох (рядків таблиці). Окрема графа з зазначенням одиниць вимірювання в таблиці не допускається. Одиниці вимірювання зазначаються безпосередньо після наведеного показника (наприклад: «Кількість працівників, чол.»).

Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не можна.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Якщо таблиця розміщується на двох і більше сторінках, то її номер та заголовок вказують лише на першій сторінці, а на усіх наступних над таблицею вказується "Продовження табл. 2.2".

Якщо таблиця займає більше трьох сторінок, то вона обов’язково виконується в додатках.

Приклад

Таблиця 2.2

Розподіл випуску продукції Херсонським хлібокомбінатом за 2009-2010 роки

Вироби	Випуск продукції, тис. грн.		Питома вага в загальному обсязі, %
	2009 рік	2010 рік	2009 рік	2010 рік
Хлібобулочні	20675,8	26738,1	93,47	95,07
Кондитерські	1420,9	1369,3	6,42	4,87
Макаронні	20,4	14,1	0,09	0,05
Сухарі панірувальні	2,3	1,4	0,02	0,01
Усього	22119,4	28122,9	100,0	100,0

3.5. Переліки

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Переліки першого рівня та другого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу (1.24 см.).

Приклад

- галузева приналежність підприємства;

- розмір підприємства:

1) мале підприємство;

2) середнє підприємство;

3) велике підприємство;

- структура підприємства.

3.6. Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. При написанні формул слід обов’язково користуватися редактором формул (об’єктMicrosoftEquation).

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Відстань між формулою і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (пропуск однієї строки). Якщо формула наведена з поясненням значень символів, то відокремлення пропуском строки від тексту слід здійснювати після пояснення. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×). Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті (розділі) для подальшого використання під час розрахунків. Якщо формула приведена і одразу використана для розрахунку то її нумерувати не слід. Інші формули нумерувати не рекомендується.

Номер формули зазначають на рівні формули в круглих дужках арабськими цифрами у крайньому правому положенні на рядку. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад

Технічний стан основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт придатності (К_прид):

,

,

де ОФ_зал – залишкова вартість основних виробничих фондів підприємства, тис. грн;

ОФ_перв– первинна вартість основних фондів, тис. грн;

К_зносу– коефіцієнт зносу;

З – знос основних фондів, тис. грн.

3.7. Посилання

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за списком використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками до крапки в кінці речення.

3.8. Додатки

Додатки оформлюють як продовження випускної роботи на наступних її сторінках (після списку використаних джерел), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Він повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток____» і велика літера, що позначає додаток. Посилання на додаток по тексту надається у вигляді виразу в круглих дужках «(див. дод. А)», або зворотом типу: «...як це видно з додатку А» або «... як це показано в додатку А».

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є,З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б». Якщо у ВР один додаток, то він позначається «Додаток А». Якщо додаток розміщується на двох і більше сторінках, то на усіх наступних сторінках у верхньому правому кутку аркуша вказується "Продовження дод. А". Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатку А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатку В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатку Д; формула (А.1) - перша формула додатку А.

Приклади оформлення списку використаних джерел наведено у додатку Г.