2.5.4 Методика визначення біохімічного споживання кисню

Досліджувану воду наливають у колбу місткістю 1 дм³, підігрівають (або охолоджують) до 20С та сильно струшують протягом 1 хв. для насичення киснем. Коли бульбашки кисню вийдуть, воду наливають у дві склянки з притертими пробками. В одній з них визначають розчинений кисень [О₂]₀. Другу склянку з досліджуваною водою (інкубаційну) ставлять у термостат і витримують при температурі 20С 5 діб. Потому в ній, як і в першій склянці, визначають розчинений кисень [О₂]₅. БСК розраховують за формулою:

БСК = [О₂]₀-[О₂]₅, мгО₂/дм³

де [О₂]₀ – початковий вміст кисню, розчиненого у воді, мгО₂/дм³;

РОЗДІЛ III

ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази

Херсон – промисловий та адміністративний центр півдня України. Місто розташоване на відстані 25 км. від гирла Дніпра, площа 210 км², жителів більше 350 тис. (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 - Карта-схема Херсонської області

В екологічному відношенні досліджувана територія відноситься до розряду забрудненої з погіршеними умовами проживання населення. Це вимагає термінових заходів з оздоровлення навколишнього середовища, постійного догляду та відновлення ландшафтів, боротьби з підтопленням ґрунтовими водами, зниження забруднення поверхневих вод та водоносних горизонтів [11].

На території області розвідані та затверджені державною комісією по запасах корисних копалин запаси прісних підземних вод по наступних родовищах: Херсонське, Бериславське, Генічеське, Голопристанське, Каланчацьке, Каховське, Новокаховське, Асканійське, Вадимське, Лазурненське, Скадовське, Цюрупинське, Збур’ївське.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1996р. № 1499 затверджений Перелік водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних. На території Херсонської області до них відносяться: родовище мінеральних вод Залізний Порт – Хорли та Північно-Сиваське родовище термальних мінеральних вод.

Державною комісією України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України затверджені запаси мінеральних підземних вод по двох родовищах: Любимівське родовище мінеральних підземних вод, Нововоронцовський район (протокол № 1101 від 12.04.2006р.), родовище «Гаряче джерело» мінеральних лікувальних вод, Генічеський район (протокол №1187 від 07.11.2006р).

Станом на 01.01.2010р. в Держуправлінні на обліку знаходиться 5164 свердловини на воду, в т.ч. 1 свердловина мінеральної води на території санаторію «Золота Нива» у с. Залізний Порт, Голопристанського району, 1 свердловина термальної мінеральної води ТОВ «Гаряче джерело» у с.Генічеська Гірка, Генічеського району та 1 свердловина мінеральної води малого приватного підприємства «Таврія» в с. Любимівка, Нововоронцовського району.

3.2 Підземні води: ресурси, їх використання та якість

За даними Південно-Української гідроекологічної експедиції державному обліку підлягають прогнозні ресурси (ПРПВ), розвідані і, затверджені державним комітетом та технічною комісією по запасах, експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ).

Загальний модуль розвіданих запасів по області становить 33,13м³/добу/км² (до 1,5 г/дм³), по адміністративних районах він змінюється від 5,2 до 115,22 м³/добу/км², а по території Херсонської міської ради – 567,7м³/добу/км². Забезпеченість експлуатаційними запасами підземних вод на 1 особу населення в середньому становить 0,84 м³/добу [24].

На одного мешканця області з мінералізацією до 1,5 г/дм³ доводиться від 0,03 до 10,15 м³/добу. Із 18 районів області найменша кількість оцінених прогнозних ресурсів підземних вод припадає на Новотроїцький, Високопільський, Іванівський райони та Херсонську міськраду – менше 1,0м³/добу, практично незабезпечені – Білозерський, Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Нововоронцовський райони (від 1 до 2,5 м³/добу); відносно забезпечені – Великолепетиський, Горностаївський, Каховський райони (від 2,5 до 6 м³/добу); забезпечені – Голопристанський, Каланчацький, Скадовський, Цюрупинський та Чаплинський райони (від 6 до 10,1 м³/добу).

Виходячи із орієнтовної потреби на 1 мешканця у питній воді 0,2 м³/добу, Херсонська область є цілком забезпечена прісними підземними водами, окрім Новотроїцького району (0,03 м³/добу).

Загальний водовідбір із підземних вод. 36% (131,473 тис.м³/добу) від загального водовідбору припадає на експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ), 33% (122,972 тис.м³/добу) на дренажний водовідлив та 31% (114,341 тис.м³/добу) на прогнозі ресурси підземних вод.

В області на обліку знаходяться 2253 водозаборів, які належать 1624 водокористувачам. Підземні води експлуатуються як груповими водозаборами так і поодинокими свердловинами. Врахована кількість водопунктів станом на 01.01.10 р. складає 6393, у тому числі артезіанських свердловин – 5363, шахтних колодязів – 65 та 965 дренажних свердловини, в середньому по 1 водозабору (свердловині) на 4,3 км² площі.

Із загальної кількості водопунктів нараховується 3109 непрацюючих свердловин (майже 48% від загальної кількості), із них 796 підлягають санітарно-технічному тампонажу, 509 знаходяться на консервації, 11 потребують ремонту, решта свердловин не використовуються по різноманітним причинам. В середньому на одну працюючу свердловину доводиться 0,112тис.м³/добу.

На території області нараховуються 23 водозабори що видобувають підземні води з водовідбором >1000 тис.м³/добу та 90 з водовідбором >300тис.м³/добу.

Звітний баланс використання підземних вод ведеться по адміністративних районах, річкових басейнах та водоносних горизонтах. Узагальнений баланс видобутку та використання підземних вод складений по наданим водокористувачами звітним формам № 7-ГР (підземні води) та № 2ТП (водгосп). За 2009 р. звітувало 305 водокористувачів (19%) за формою № 7-ГР та 426 (26% ) формою № 2ТП [26].

Питні води. Для організації централізованого водопостачання районних центрів, селищ міського типу та окремих підприємств області в різні роки (переважно 70-80р.) розвідані і затверджені експлуатаційні запаси питних підземних вод по 14 родовищам (32 ділянки). Загальна кількість експлуатаційних запасів складає 923,445 тис.м³/добу (18 % від величини ПРПВ) з мінералізацією до 1,5 г/дм³. З загальної кількості розвіданих родовищ питних вод з різних причин на теперішній час не введені в експлуатацію 3 родовища: Голопристанське, Цюрупинське, Збурї'вське та окремі ділянки родовищ – Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська Кількість незадіяних затверджених запасів питних підземних вод складає 275,3тис.м³/добу (30% від загальної кількості).

Процент використання запасів підземних вод Херсонського родовища складає 39%, решта експлуатується з водовідбором, що не перевищує 22 % від затверджених запасів, однак в розрізі ділянок водовідбір коливається від 1 % до 76%. По ділянках Індійська-1 та Бориславська-2 спостерігається перевищення освоєння запасів над затвердженими на 15 та 57%, відповідно.

Найбільше експлуатаційне навантаження спостерігається на ділянці Кіндійка-1 Херсонського родовища, де середньодобовий водовідбір на одну працюючу свердловину складає 1,92 тис.м³. Таке високе експлуатаційне навантаження вочевидь і привело до порушення водно-сольової рівноваги, що спричинило погіршення якості підземних вод верхньосарматського горизонту і скорочення запасів прісних вод. Підземні води тут видобуваються з мінералізацією понад 3,0 г/дм³, крім цього відмічається наявність і інших забруднювачів таких як нітрати та амоній. ЕЗПВ по ділянці Кіндійська-1 підлягають списанню, як некондиційні.

У межах Асканійського і Вадимського, а також Херсонського родовищ (8 ділянок) на цей час поширені слабосолонуваті води, що сформувалися внаслідок порушення водно-сольового балансу в процесі експлуатації водозаборів і впливу іригаційних факторів.

Населення в межах цих території відчувають дефіцит у якісних питних водах, найбільше від даної проблеми потерпають жителі обласного центру м.Херсон. Потребу в питних водах задовольняють за рахунок пунктів розливу питної води. У грудні 2009 року розвідане родовище «Олешківська благодать», експлуатаційні запаси затверджені у кількості 230 м³/добу по категорії В (протокол ДКЗ України №1888 від 24.12.2009р.) родовище буде експлуатуватися з 2010 року.

Мінеральні води. На території Херсонської області окрім прісних розвідані 4 родовища (4 ділянки) мінеральних підземних вод, запаси затверджені у кількості 34,003 тис.м³/добу по категоріям А+В+С₁. Два родовища мінеральних вод (Залізний Порт та Хорли), на теперішній час не експлуатуються. Дві свердловини на ділянках Херсонська-1 та Херсонська-2, видобувають мінеральні столові води, проте запаси окремо не підраховувалися і були прийняті на НТР підприємства (ВАТ «Джерело» та ЗАТ НВП «Сінта»).

Мінеральні води використовуються для розливу населенню та розливу у пляшки в якості мінеральної природно-столової води (вода «Воронцовська»). Промислові води використовуються для лікувальних цілей населення у лікувально-профілактичному закладі (водолікарня «Гаряче джерело). Видобуток мінеральних підземних вод у 2009 р. склав 0,171 тис.м³/добу (0,5%) від затверджених запасів (4 свердловини).

Територіально родовища експлуатаційних запасів підземних вод в межах Херсонської області розподіляють по 10 адміністративним районам. Переважна більшість водозаборів (86%) в Херсонської області працюють на ділянках надр з неоціненими запасами підземних вод. Розподіл їх на території області дуже нерівномірний. Розподіл прогнозних ресурсів підземних вод по видах використання. Херсонська область досить забезпечена підземними водами на господарсько-питні потреби. Однак, в процесі, довготривалої експлуатації відбулися деякі зміни якості вод. За даними водовідбору, станом на 01.01.10 р., прісні підземні води з мінералізацією до 1г/дм³ відсутні на територіях Іванівського, Нижньосірогозького та Новотроїцького районів. Зростання мінералізації підземних вод спостерігається:

– у Новтороїцькому районі – водовідбір у кількості 8,16 тис. м³/добу з мінералізацією 1-1,5 г/дм³ перевищив ПРПВ (1,10 тис. м3/добу) на 7,06 тис. м³/добу;

– у Білозерському районі – водовідбір у кількості 8,785 тис. м³/добу з мінералізацією 1,5-3 г/дм³ перевищив ПРПВ (3,53 тис. м³/добу) на 5,25 тис. м³/добу;

– по 13 районам із 18 спостерігається водовідбір з мінералізацією >3г/дм³ (найбільший водовідбір на території Херсонської міської ради – 53%, 40% в Іванівському та 7% в Високопількому районах; решта менше 4% від загальної кількості видобутих ПВ.

Отже, раніше оцінені прогнозні ресурси на теперішній час по окремим районах не відповідають дійсності і потребують перегляду.

Слід відмітити, що:

1. У північній (Верхньорогачицький район) та південно-західній частині області (Голопристанський, Каланчацький, Скадовський і Цюрупинський райони) зберігається благополучна гідрохімічна обстановка протягом тривалого періоду експлуатації, тобто має значні ресурси прісних підземних вод, придатних для водопостачання населення на правобережної частини області.

2. У Бериславському, Нижньосірогозькому та Чаплинському районах підземні води, що використовуються для водозабезпечення з мінералізацією до 1,5 і 1,5-3,0 г/дм³ представлені приблизно у рівній мірі.

3. На більшій частині площ Білозерського, Горностаївського, Іванівського районів поширені підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм³.

4. На території Іванівського району підземні води характеризуються підвищеною мінералізацією (4-5 і навіть до 8 г/дм³), тут практично не має підземних вод питної якості.

вода питна якість