2.4. Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення

Технологічне забезпечення реалізує інформаційні процеси в авто­матизованих системах організаційного управління за допомогою ЕОМ та інших технічних засобів.

45

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Розробка технологічного забезпечення вимагає врахування особли­востей структури економічних систем. Перш за все — це складність орга­нізаційної взаємодії, яка викликає необхідність створення багаторівневих ієрархічних систем (головна фірма, філії) зі складними інформаційними зв'язками прямого і зворотного напрямку. В основу нової інформаційної технології покладене широке застосування комп'ютерів і формування на їх базі обчислювальних мереж із взаємозалежними, спеціалізованими АРМ.

Засоби опрацювання інформації — обчислювальні машини різних потужностей і типів — складають основу технічного забезпечення об­числювальних мереж. Характерною рисою практичного використання технічних засобів в організаційно-економічному управлінні на сьогодні є перехід до децентралізованого і мережевого опрацювання інформації на базі персональних ЕОМ.

Якщо персональна ЕОМ використовується як АРМ невеликої локальної мережі, на якій централізовано зберігається вся інформа­ція, необхідна для роботи, обсяг оброблюваної інформації невеликий. Швидкість роботи при цьому визначається не швидкодією комп'ютера, а швидкістю діалогу оператора і машини. Звідси випливає, що в даному випадку цілком прийнятна персональна ЕОМ із невеликою швидкодією і мінімальним обсягом ОЗП. Якщо ж комп'ютер призначається для регу­лярної підготовки об'ємних документів і використовує для цього великі масиви інформації, необхідна установка потужних машин із великим об­сягом зовнішньої і внутрішньої пам'яті.

Інформаційне наповнення АРМ при визначенні кола користувачів і з'ясуванні сутності розв'язуваних ними задач здійснює інформаційне забезпечення АРМ. У сфері організаційного управління користувачі мо­жуть бути умовно поділеними на три категорії: керівники, персонал ке­рівників і обслуговуючий персонал. Розроблювальні АРМ для різних ка­тегорій користувачів відрізняються видами подання даних. Наприклад, обслуговуючий персонал, як правило, має справу із внутрішніми дани­ми організації, розв'язує повторювані задачі, користується, як правило, структурованою інформацією. Керівникам потрібні як внутрішні, так і зовнішні дані для реалізації мети управління чи ухвалення рішення.

Застосування АРМ не повинне порушувати звичний користувачу ритм роботи. АРМ концентрують увагу користувача на логічній структурі

46

Розділ 2 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

розв'язуваних задач, а не на характеристиці реалізуючої програмної сис­теми. Проте, якщо задана системі дія не виконується, користувач пови­нний знати причину, і інформація про це повинна видаватися на екран.

Ці міркування знаходяться в основі розробки інформаційного забезпечення конкретного АРМ при організації внутрішньомашинної інформаційної бази (вибору необхідного складу показників, способу їх організації, методів групування і вибірки необхідних даних).

Якщо АРМ є елементом розподіленої системи опрацювання ін­формації, наприклад мережі, існують додаткові вимоги до організації ін­формаційної бази:

• структура бази даних повинна дозволяти легке її розчленування на складені фрагменти, розташовувані на окремих АРМ, забезпе­чувати захист від несанкціонованого доступу до даних;

• структура бази повинна забезпечувати одноразовий процес коре­гування декількох однакових баз, які зберігаються на різних АРМ; база повинна бути мінімально надлишковою й одночасно зруч­ною для архівації даних.

Математичне забезпечення АРМ є сукупністю алгоритмів, які забезпечують формування результатної інформації. Математичне забез­печення є основою для розробки пакета прикладних програм.

У складі програмного забезпечення (ПЗ) АРМ можна виділити два основні види забезпечення, які різняться за функціями: загальне (систем­не) і спеціальне (прикладне). До загального програмного забезпечення належать комплекси програм, які забезпечують автоматизацію розробки програм і організацію обчислювального процесу на персональних ЕОМ безвідносно до розв'язуваних задач. Спеціальне програмне забезпечення є сукупністю програм розв'язування конкретних задач користувача.

Режим роботи різних технологій, технічні особливості обчислю­вальних пристроїв, розмаїтість і масовий характер їх застосування ви­сувають особливі вимоги до програмного забезпечення. Такими вимо­гами є надійність, ефективність використання ресурсів персональних ЕОМ, структурованість, модульність, ефективність витрат, дружність відносно користувача. При розробці і виборі програмного забезпечення необхідно орієнтуватися в архітектурі і характеристиках персональних

47

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ I ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

ЕОМ, маючи на увазі мінімізацію часу опрацювання даних, системне обслуговування програм великої кількості користувачів, підвищен­ня ефективності використання будь-яких конфігурацій технологічних схем опрацювання даних.

Програмне забезпечення дозволяє вдосконалити організацію робо­ти АРМ із метою максимшіьного використання його можливостей; під­вищити продуктивність і якість праці користувача; адаптувати програми користувача до ресурсів конкретної предметної області.

Класифікація програмного забезпечення АРМ приведена на рис. 2.1.

Головне призначення загального програмного забезпечення полягає у завантаженні прикладних програм і управлінні процесом їх виконання.

Спеціальне програмне забезпечення АРМ, як правило, складаєть­ся з унікальних програм і функціональних пакетів прикладних програм. Саме від функціонального програмного забезпечення залежить конкрет­на спеціалізація АРМ. З огляду на те, що спеціальне програмне забезпе­чення визначає область застосування АРМ, склад розв'язуваних корис­тувачем задач, воно повинне створюватися на основі інструментальних програмних засобів діалогових систем, орієнтованих на розв'язування задач зі схожими особливостями опрацювання інформації.

Основними застосуваннями пакетів прикладних програм, які вхо­дять до складу спеціального програмного забезпечення АРМ, є опрацю­вання текстів, табличне опрацювання даних, управління базами даних, машинна та ділова графіка, організація людино-машинного діалогу, під­тримка комунікацій і робота в мережі.

Ефективними в АРМ є багатофункціональні інтегровані пакети, які реалізують декілька функцій опрацювання інформації, наприклад табличну, графічну, управління базами даних, текстове опрацювання в рамках одного програмного середовища.

Інтегровані пакети зручні для користувачів. Вони мають єдиний ін­терфейс, не вимагають стикування вхідних у них програмних засобів, мають досить високу швидкість розв 'язування задач.

Лінгвістичне забезпечення АРМ охоплює мови спілкування з користувачем, мови запитів, інформаційно-пошукові мови, мови-по-середники в мережах. Мовні засоби АРМ забезпечують однозначну

48

Рис. 2.1

Класифікація програмного забезпечення АРМ

значеннєву відповідність дій користувача та апаратної частини у вигляді персональної ЕОМ.

Одночасно мови АРМ повинні бути користувацько-орієнтованими, в тому числі професійно-орієнтованими.

Основу мов АРМ складають заздалегідь обумовлені терміни, описи способів встановлення нових термінів, списки правил, на основі яких ко­ристувач може будувати формальні конструкції, що відповідають його інформаційним потребам.

Наприклад, в одних АРМ дані і конструкції подаються у вигляді та­блиць, в інших — у вигляді операторів спеціального виду.

Мовні засоби АРМ можна поділити за видами діалогу. Засоби під­тримки діалогу визначають мовні конструкції, знання яких необхідне користувачу. В одному АРМ може бути реалізовано декілька типів ді­алогу: ініційований ЕОМ, за допомогою заповнення шаблонів, з вико­ристанням меню, гібридний діалог тощо.

Організаційне забезпечення АРМ включає комплекс документів, які регламентують діяльність фахівців при використанні комп'ютера чи

49

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

термінала іншого виду на робочому місці і визначають функції та задачі кожного фахівця.

Фахівцем виконуються на АРМ такі операції:

• введення інформації з документів за допомогою клавіатури (із ві­ зуальним контролем на екрані дисплея);

введення даних у персональну ЕОМ із магнітних носіїв інших АРМ;

• приймання даних у вигляді повідомлень каналами зв'язку з інших АРМ в умовах функціонування локальних обчислювальних мереж;

• редагування даних і маніпулювання ними;

• накопичення і збереження даних;

• пошук, поновлення і захист даних;

• виведення на екран, принтер, магнітний носій результатної інфор­мації, а також різних довідкових та інструктивних повідомлень користувачу;

формування і передавання даних на інші АРМ у вигляді файлів на магнітних носіях чи каналами зв'язку в обчислювальних мережах;

• одержання оперативних довідок за запитами.

Методичне забезпечення АРМ складається з методичних вказівок, рекомендацій і положень із впровадження, експлуатації та оцінки ефек­тивності його функціонування. Воно містить також організовану машин­ним способом довідкову інформацію про АРМ у цілому й окремі його функції, засоби навчання роботі на АРМ, демонстраційні приклади.

Ергономічне забезпечення АРМ є комплексом заходів, які забез­печують максимально комфортні умови використання АРМ фахівцями. Це допускає вибір спеціальних меблів для розміщення техніки АРМ, ор­ганізацію картотек для збереження документації і магнітних носіїв.

Одна з найважливіших функцій ергономічного забезпечення АРМ — зменшення негативних впливів на людину з боку персональних ЕОМ.

Правове забезпечення АРМ — це система нормативно-правових документів, які визначають права і обов'язки фахівців в умовах функ­ціонування АРМ. Ці документи строго ув'язані з комплексом розро­бок, які регламентують порядок збереження і захисту інформації, пра­вила ревізії даних, забезпечення юридичної дійсності здійснених на АРМ операцій і т. д.

50

Отже, ефективне функціонування автоматизованих інформаційних систем і АРМ базується на комплексному використанні сучасних тех­нічних і програмних засобів опрацювання інформації в сукупності із су­часними організаційними формами розміщення техніки.

Вибір організаційних форм використання програмно-технічних засо­бів доцільно здійснювати з урахуванням їх розосередження за рівнями іє­рархії управління відповідно до організаційної структури об'єкта, який ав­томатизується. При цьому основним принципом вибору є колективне об­слуговування користувачів, яке відповідає структурі економічного об'єкта.

З урахуванням сучасної функціональної структури територіальних органів управління сукупність програмно-технічних засобів повинна утво­рювати щонайменше трьохрівневу глобальну систему опрацювання даних із розвинутим набором периферійних засобів кожного рівня (рис. 2.2).

Перший рівень — центральна обчислювальна система терито­ріального чи корпоративного органу, що включає одну або декілька потужних ЕОМ чи мейнфреймів. її головна функція — загальний, еко­номічний і фінансовий контроль, інформаційне обслуговування пра­цівників управління.

Другий рівень — обчислювальні системи підприємств (об'єднань), організацій і фірм, які включають мейнфрейми, потужні персональні ЕОМ; він забезпечує опрацювання даних і управління в рамках струк­турної одиниці.

Рис. 2.2

Принципова схема багаторівневої організації програмно-технічних засобів автоматизованих інформаційних систем

4*

51

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Третій рівень — локально розподілені обчислювальні мережі на базі персональних ЕОМ, що обслуговують виробничі ланки нижнього рів­ня. Кожна ланка оснащена власною персональною ЕОМ, яка забезпечує комплекс робіт із первинного обліку, обліку потреб і розподілу ресурсів.

У той же час на кожному рівні ієрархії управління мають місце три способи організації технічних засобів: централізований, децентралізова­ний і ієрархічно розподілений. Перший спосіб допускає виконання всіх робіт із опрацювання даних, починаючи зі збирання і реєстрації, в од­ному центрі. Другий передбачає попереднє опрацювання інформації, що не вимагає створення досить великих масивів даних, на периферійному устаткуванні віддаленого користувача в низових ланках економічно­го об'єкта. При третьому способові техніка і технологія опрацювання оптимально розподілені за рівнями управління системи.

З розвитком комп'ютерних і виробничо-економічних систем цен­тралізований варіант опрацювання даних стає нераціональним як потре­буючий великих одноразових витрат праці і, що саме головне, він не за­безпечує опрацювання даних у заданий термін.

Подальший розвиток автоматизованих інформаційних систем у всіх галузях економіки поставив актуальну задачу децентралізації опра­цювання інформації. Найекономічніший шлях реалізації цього варіанта полягає у використанні як головного структурного елемента автомати­зованих інформаційних систем термінальних пристроїв введення-виве-дення даних із периферійних пунктів безпосередньо в ЕОМ.

Децентралізовані автоматизовані інформаційні системи допуска­ють розосередження обчислювальних ресурсів і їх наближення до місць виникнення та споживання інформації.

Розвиток організаційних форм використання обчислювальної тех­ніки базується на сполученні централізованої і децентралізованої (змі­шаної) форм. Передумовою появи змішаної форми з'явилося створення мереж ЕОМ на основі розвитку сучасних засобів зв'язку. Мережі ЕОМ допускають об'єднання каналами зв'язку обчислювальних засобів, про­грамних та інформаційних ресурсів, причому кожний абонент має мож­ливість доступу не тільки до своїх, а й до ресурсів усіх інших абонентів.

Останнім часом організація застосування комп'ютерної техніки за­знає значних змін, зв'язаних зі створенням інтегрованих інформаційних

52

Розділ 2 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

систем. Такі системи здійснюють погоджене управління даними в меж­ах підприємства (організації), координують роботу окремих підрозділів, автоматизують операції з обміну інформацією як у межах окремих груп користувачів, так і між декількома організаціями, які знаходяться на від­стані один від одного на десятки і сотні кілометрів. Основою для по­будови подібних систем є обчислювальні мережі.