Питання для повторення

1. Сутність економічної безпеки підприємства.

2. Джерела негативного впливу на економічну безпеку підприємства.

3. Головна мета й основні функціональні цілі економічної безпеки підприємства.

4. Фактори гарантування економічної безпеки підприємства.

5. Поняття конфіденційної інформації підприємства.

6. Поняття зони допустимого ризику.

7. Стратегія гарантування економічної безпеки підприємства.

Теми для підготовки доповідей:

1. Економічна безпека в системі діяльності фірми за ринкове: умов господарювання.

2. Обґрунтування функціональних цілей економічної безпеки підприємства.

3. Об'єктивно необхідний склад функціональних елементів економічної безпеки суб'єктів господарювання.

4. Типова схема процесу досягнення необхідного рівня економічної безпеки підприємств та організацій.

5. Методичні основи визначення та оцінки досягнутого рівня економічної безпеки того чи того суб'єкта господарювання.

6. Особливості розробки принципів економічної безпеки підприємства (організації) за окремими функціональними складовими.

7. Змістова характеристика процесу організації фінансової безпеки суб'єктів бізнесової діяльності.

8. Організаційно-економічне обґрунтування необхідності виключення силової складової в сукупність елементів економічної безпеки підприємства (організації).

Бібліографічний список до семінарського заняття

62, 44, 52, 49, 5, 11, 9, 24, 26, 36

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ I. Економіка підприємства

Змістовий модуль 2

Ресурсне забезпечення діяльності підприємства

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема 5. Персонал підприємства, продуктивність і оплата

праці

Мета заняття: закріпити теоретичні знання та формувати практичні навички у студентів розрахунку показників чисельності персоналу, а також показників продуктивності праці на виробничих підприємствах.

План заняття

1. Поняття персоналу в контексті економічних понять трудових ресурсів, кадрів, трудового потенціалу та ін.

2. Чинники, що потребують урахування у процесі розрахунків необхідної чисельності персоналу підприємства.

3. Поняття й основні елементи системи управління персоналом підприємств (організацій), інших суб’єктів господарювання.

4. Продуктивність праці як економічна категорія. Методичні підходи до розрахунку продуктивності праці на виробничих підприємствах.

5. Мотивація як процес стимулювання людей до ефективної трудової діяльності.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Визначаючи напрямки розвитку підприємства, керівництво повинно розраховувати необхідні ресурси для їх реалізації в т.ч. трудові, для їх реалізації.

Для виявлення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВП) на плановий період використовується метод корегування базової чисельності:

(4.1)

де Ч_пл – чисельність ПВП, що необхідна для виконання планового обсягу виробництва, чол.;

Ч_б – чисельність базового періоду, чол.;

В – зміни обсягу виробництва продукції, %.

Чисельність робітників на основі повної трудомісткості виготовлення продукції визначається за формулою:

, (4.2)

де Тєв – повна трудомісткість виробничої програми, нормо-годин;

Т_еф – ефективний фонд часу одного працівника, год.;

КNв – коефіцієнт виконання норм виробітку.

Чисельність робітників, що зайняті обслуговуванням устаткування, розраховується за формулою:

(4.3)

де n_о – кількість об’єктів устаткування (машин, верстатів, агрегатів), що обслуговуються;

n_зм – кількість змін на добу;

N_обс – норма обслуговування - кількість об’єктів на одного робітника;

К_я – коефіцієнт переводу явочної чисельності у облікову, який розраховується за формулою:

(4.4)

де f – плановий процент невиходів робітників на роботу.

Чисельність робітників, для яких неможливо встановити норми та розрахувати трудомісткість робіт, визначається по кількості робочих місць:

Ч_пл = n_{рм ×} n_{зм ×} К_я , (4.5)

де n_рм - кількість робочих місць.

Чисельність ІТП та службовців визначається на основі аналізу діяльності, структури підрозділів, функціонально-посадових обов’язків та типових штатних розкладів по галузі господарювання.

Для складання плану зростання продуктивності праці використовуються як абсолютні показники, що характеризують рівень продуктивності праці, так і відносні, які визначають динаміку їх росту.

На практиці застосовуються такі методи вимірювання і показники рівня продуктивності праці (рис. 7).

Метод прямого розрахунку, за яким плановий рівень продуктивності праці (Пtпл) визначається шляхом поділу запланованого обсягу випуску продукції (Впл) на планову чисельність промислово-виробничого персоналу (Чпл) або робітників .