Питання для самоконтролю

1. Якими основними рисами визначається ринкова економіка?

2. Яким чином пов’язана політика і економіка?

3. Визначте особливості взаємодії політики і економіки в умовах ринку?

Бібліографічний список

Основна література: (I: 1-20).

Додаткова література: (ІІ: 1-2); (ІІІ: 1-10).

Тема 6. Політична система суспільства, її інститути

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• поняття та ознаки правової держави;

• принципи правової держави;

• механізм формування правової держави;

• поняття демократії;

• зміст сучасних концепцій демократії.

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• поняття політичних організацій та рухів;

• місце та роль політичних організацій та рухів у політичній системі суспільства;

• умови виникнення суспільно-політичних рухів в Україні.

План вивчення теми

1. Правова держава.

2. Сучасні концепції демократії.

3. Поняття політичних організацій та рухів, їх місце і роль у політичній системі суспільства.

4. Особливості суспільно-політичних рухів, що виникли в Україні наприкінці 80-х років.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці першого питання необхідно розуміти, що держава і право являють собою тісно пов’язані суспільні феномени. Більше того, демократичне реформування суспільства йде по шляху формування правової держави як втілення прагнення людства до свободи, до поваги державою законів, честі і гідності людини як найвищих цінностей у суспільстві. У зв’язку з цим проблема формування правової держави набуває виняткового значення для України як суспільства перехідного періоду від тоталітаризму до демократії.

Відповідь повинна містити такі основні положення:

• визначення поняття правової держави;

• ознаки правової держави;

• принципи, на основі яких функціонує правова держава;

• механізми формування правової держави.

При підготовці другого питання необхідно враховувати його виняткову важливість для підготовки матеріалу до семінарського заняття стосовно сучасної моделі демократії.

У першу чергу студент повинен розкрити зміст демократії як способу функціонування політичної системи.

У політологічних дослідженнях виділяються такі сучасні концепції демократії як:

• партисипаторна (учасницька) концепція демократії;

• елітарна концепція демократії;

• плюралістична (конкурентна) концепція демократії.

Головний акцент у їх аналізі доцільно зробити на ставленні до проблем поєднання прямої та представницької демократії, тобто ступені участі широких народних мас у безпосередньому прийнятті політичних рішень та ролі політичної еліти у здійсненні владних функцій у суспільстві.

При підготовці третього питання студент повинен у першу чергу визначити для себе різницю між різними видами рухів:

• соціальними – проти безробіття, за підвищення життєвого рівня, за здоровий спосіб життя, за безкоштовну освіту тощо;

• новими соціальними рухами – антивоєнними, екологічними, неофеміністськими, комунікаторними тощо;

• та власне політичними, які нас цікавлять – народні рухи, проти расової та національної дискримінації, антифашистські, на захист інститутів та цінностей демократії, правозахисні, антивоєнні тощо.

Студент також повинен розуміти різницю між політичними рухами та партіями та вміти провести змістовний аналіз перших за такими позиціями як:

• ідейна спрямованість;

• соціальна база;

• ціль;

• ставлення до влади;

• організаційна структура;

• членство тощо.

Роль та місце у суспільстві політичних організацій та рухів визначаються їх функціями, які вони виконують у межах політичної системи, невід’ємною частиною якої вони є. Студент повинен не тільки перерахувати основні функції, а й уміти пояснити їх зміст та значення виконання конкретної функції для забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства, розвитку демократії та формування правової соціальної держави.

При підготовці четвертого питання студенти повинні знати, що суспільно-політичні рухи, які виникли в республіках СРСР у 80-х роках ХХ ст. мали, з одного боку, чітке антитоталітарне спрямування, а з іншого – були спрямовані на національне відродження. Не була виключенням і Україна, де у цей період виник масовий Народний Рух.

Завданням студентів є аналіз суспільно-політичних рухів України за наведеними у першому питанні позиціями з урахуванням їх специфіки.

Доцільним буде також проаналізувати діяльність суспільно-політичних рухів кінця ХХ ст., зокрема жіночого та молодіжного, та визначити перспективи їх розвитку у майбутньому.