
- •Міністерство освіти і науки України
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •Спеціальні компетенції
- •Опис навчальної дисципліни
- •1.2. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.3. Зміст навчальної дисципліни
- •Модуль II. Виконання індивідуальної роботи
- •2. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Шкала оцінювання
- •3. Методичні рекомендації до
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Бібліографічний список до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ключові терміни і поняття
- •Тестові завдання
- •1. До бюджетних установ належать:
- •2. Бюджетні установи належать до:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Тестові завдання
- •1. Коефіцієнти плинності визначається:
- •2. Необоротні активи за функціональним призначенням поділяють на:
- •3. Норматив запасу матеріалів в грошовому виразі визначається за формулою:
- •4. Середній термін перебування хворого в стаціонарі визначається:
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 5.
- •Завдання 6.
- •Завдання 7.
- •Тестові завдання
- •ІндивідуальнІ завдання теми рефератів
- •7. Підсумковий контроль
- •Cамостійна робота студентів
- •Практичні заняття
- •8. Список рекомендованої літератури
- •Інформаційні ресурси
- •Аналіз діяльності бюджетних установ
Методичні рекомендації до семінарського заняття
При вивченні першого та другого питання слід з’ясувати, що об 'єктами
економічного аналізу є постачальна, виробнича, збутова та фінансова сторони господарської діяльності.
Сукупність об'єктів економічного аналізу визначає його предмет.
Предмет економічного аналізу становлять процеси та явища, що утворюють господарську діяльність бюджетних і наукових закладів, спрямовану на здійснення їхніх функцій із соціально-культурного та наукового обслуговування суспільства та ефективне використання виділених їм ресурсів. Його досліджують з метою підвищення матеріального та культурного рівня життя людей, раціонального використання ресурсів, досягнення високої якості продукції.
Характерним є те, що предметом споживання в бюджетних установах виступають не речі, а сам процес виробництва корисного ефекту діяльності установи, який забезпечує різноманітні потреби кожного члена суспільства. В установах охорони здоров'я це передусім процес лікування та організація профілактичних заходів, у школах — навчання учнів, у дитячих закладах — догляд за дітьми та їх виховання, в наукових установах — фундаментальні наукові дослідження, виробництво нових знань, розроблення на їх основі науково-технічних новацій та впровадження останніх у виробництво.
Предметом аналізу господарської діяльності слугують причинно-наслідкові зв'язки, які є основою економічних відносин, що виникають на рівні окремих бюджетних установ під час виконання ними своїх функцій. Аналіз господарської діяльності охоплює процес формування і причини (фактори) зміни результатів діяльності бюджетних установ. За допомогою аналізу виявляється механізм дії факторів, даються якісна оцінка та кількісний вимір їхнього впливу на результативні економічні показники діяльності бюджетних установ, розглядаються причини динаміки їх економічного розвитку. Тобто причину можна розглядати як фактор, а наслідок — як результативний показник.
Комплексне дослідження процесів та явищ в їх взаємозв'язку та взаємообумовленості становить зміст економічного аналізу. Воно базується на об'єктивних законах, спрямоване на виявлення непродуктивних витрат трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, на обґрунтування управлінських рішень.
Охоплюючи всі сторони діяльності бюджетних установ, економічний аналіз має бути постійною складовою економічної роботи в цілому, носити дискретний характер. Вимога щодо безперервності аналітичної роботи базується на відповідності процесу відтворення реальній дійсності.
Подальше вдосконалення економічного аналізу пов'язане з урахуванням особливостей розвитку кожного суб'єкта господарювання і застосуванням єдиної методології, сучасних методик та організації аналітичної роботи.
Метою економічного аналізу є всебічне посилення впливу продуктивних сил і виробничих відносин на розвиток установи та поліпшення показників його роботи.
Визначення мети господарської діяльності як об'єкта аналізу дає можливість одночасно визначити характер і обсяг роботи бюджетної установи, а також прийняти оптимальні управлінські рішення для підвищення ефективності пропонованих послуг.
Головне завдання економічного аналізу — підвищення ефективності господарської діяльності, раціоналізація використання виробничого потенціалу, економія ресурсів, удосконалення системи управління установою.
Основні завдання економічного аналізу є загальними для всіх бюджетних установ і виконуються у разі всебічного вивчення їхньої діяльності. Перелік завдань може бути доповнений і конкретизований за сферами діяльності, за видами ресурсів і за окремими господарськими ситуаціями.
При вивченні третього питання слід знати, що термін «метод» (гр. methodos — шлях дослідження або пізнання) означає спосіб організації практичного або теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями об'єкта, що розглядається.
Всеохоплюючим методом вивчення законів природи і суспільства є діалектичний метод пізнання процесів.
Діалектичний метод пізнання законів природи та суспільства слугує теоретичною і методологічною основою всіх наукових методів, у тому числі й економічного аналізу.
Метод економічного аналізу — це науково обґрунтована система прийомів і способів комплексного, взаємопов'язаного та безперервного дослідження динамічного розвитку виробничих відносин у нерозривній єдності з продуктивними силами господарської діяльності бюджетних установ, розкриття факторів, тенденцій і закономірностей цього розвитку, обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень, виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів.
Метод економічного аналізу базується на дедукції та індукції.
Дедукція (від лат. deductio — виведення) — це логічне висновування від загального до часткового, від загальних суджень до часткових або інших загальних висновків.
Індукція (від лат. inductio — збудження, наведення) — це логічне висновування від часткових, поодиноких випадків до загального висновку, від окремих фактів до узагальнення.
Метод економічною аналізу спрямований на:
розчленування предметів і явищ на частини;
вивчення і виявлення внутрішніх зв'язків;
узагальнення і підбиття підсумків господарської діяльності.
В основі методу економічного аналізу лежить система способів і прийомів аналізу господарської діяльності як єдиного цілого та формалізованого опису результатів аналізу у вигляді системи показників.
Розглядаючи четверте питання теми треба відзначити, що організація аналітичної роботи в установі має п'ять етапів і включає розроблення загальних планів і планів (програм) конкретних аналітичних робіт, встановлення порядку проведення аналізу, матеріальне, методичне і наукове забезпечення, загальне керівництво, визначення прийомів виконання аналітичних робіт, їх оформлення та контроль за впровадженням у процес створення послуг.
Перший етап аналізу передбачає: розроблення плану та програми аналізу; вибір і визначення загального стану об'єкта аналізу; перевірку джерел інформації, вивчення матеріалів попередніх обстежень і перевірок; формулювання мети аналізу та напрямів використання його результатів; розподіл роботи між аналітиками; визначення форм аналітичних таблиць, графіків і схем тощо.
Другий етап аналізу включає:
збирання та оброблення матеріалів згідно із планом і програмою;
визначення достовірності та повноти звітних даних;
встановлення наявності підписів відповідальних осіб.
На цьому етапі здійснюється спрощення цифрового матеріалу (округлення цифр, заміна абсолютних величин на відносні), а також арифметичне, логічне і балансове зведення показників.
Третій етап аналізу передбачає визначення загальних відхилень фактичних величин показників виконання планових завдань від базових.
Четвертий етап аналізу полягає у проведенні підсумкового оцінювання діяльності підприємства. На цьому етапі розробляють висновки та пропозиції щодо прийняття оптимальних рішень за результатами аналізу.
П'ятий етап аналізу включає відпрацювання організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених резервів, упровадження нових технологій, підготовки розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень.
При вивченні п’ятого питання необхідно відзначити, що економічний аналіз тісно пов'язаний з багатьма економічними та неекономічним дисциплінами: політичною економією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануванням, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва та управління, фінансування і кредитування підприємств, економіко-математичними методами.
В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних висновків. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність).
Розглядаючи шосте-восьме питання слід зауважити, що узагальнення та оформлення результатів аналізу — кінцевий і найважливіший етап аналітичної роботи. На цьому етапі відбувається процес синтезу результатів господарської діяльності залежно від факторів, що на неї впливають. Якщо під час підготовки загальних висновків або підсумку виявляється, що кількість впливових факторів є завеликою, необхідно увагу зосередити на їх групуванні за певними ознаками і віддати перевагу головним.
Узагальнення аналітичних результатів, забезпечуване сполучанням аналізу із синтезом, дає можливість визначити величину впливу факторів на результати господарської діяльності.
Одним із способів узагальнення аналітичних результатів є визначення зміни рівня показника за рахунок впливу позитивних і негативних факторів.
Для того щоб результати аналізу уможливлювали правильне розуміння внутрішніх зв'язків, взаємозалежностей та причин виникнення багатьох факторів, аналітику необхідно знати загальні методологічні принципи аналізу. Найважливішими з них є:
взаємозв'язок, взаємозумовленість усіх явищ і процесів та їх розвиток;
взаємодія кількісних факторів;
єдність цілого і частки, єдність одиничних явищ, що враховуються, і процесу в цілому;
єдність таких протилежностей, як динамічність явищ, що вивчаються, та їх стан на певний час (дату).
У процесі аналітичного узагальнення важливу роль відіграє відпрацювання різноманітних варіантів господарських процесів та вибір із них найкращих. Сучасним методом управління виробництвом є математичне моделювання господарчих систем і пошук такої структури взаємозв'язку факторів, за якої досягаються високі економічні результати. Найпростіший варіантний спосіб узагальнення — конструювання кращого варіанта показника, що вивчається, за допомогою відбору факторів з кількох варіантів і поєднання їх в одне ціле.
В основі пошуку оптимальних варіантів господарювання лежить математичне програмування, зокрема лінійне програмування.
Відображена та перевірена інформація систематизується та обробляється відповідно до програми аналізу. У процесі оброблення та дослідження великої кількості інформації складають аналітичні таблиці, розраховують вплив окремих факторів на результативний показник, виявляють резерви виробництва, складають графіки і діаграми, які дають змогу достовірніше відобразити та показати колективу результати аналізу виробничої діяльності підприємства.
На основі аналітичних розрахунків, даних аналітичних таблиць, графіків і діаграм роблять висновки і складають аналітичну записку, довільну за формою. В аналітичній записці увага акцентується на чіткому обґрунтуванні результатів аналізу, визначаються напрями та тенденції розвитку установи, господарства, виявляється вплив різних факторів на рівень виконання плану, розкривається їх взаємозв'язок і взаємодія, виявляються успіхи на одних дільницях господарства і недоліки на інших, причини виникнення недоліків і можливості закріплення успіхів та усунення недоліків, підраховуються резерви підвищення ефективності господарювання.
В заключній частині записки за результатами аналізу наводяться висновки, конкретні пропозиції для усунення виявлених вад, поліпшення роботи господарства та використання виявлених резервів. Пропозиції мають бути об'єктивними, конкретними, виразними, з визначеними строками їх виконання відповідальними особами.
Зазначені в пояснювальній записці висновки та пропозиції використовуються для відпрацювання заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва, та складання доповідних записок керівництву підприємства, організаціям вищого рівня.
Систематизовані та оброблені результати аналізу можуть оформлятися як в безтекстовому варіанті — таблиці, схеми, діаграми, графіки, номограми, які не містять пояснювального тексту, так і в описовому — у вигляді довідок, актів перевірок, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів, у яких послідовно і логічно викладені результати аналізу у відповідності до передбаченого плану аналітичної роботи.
У випадках, коли аналіз проводиться вищими організаціями або органами контролю, працівниками зовнішніх установ, наслідки аналізу оформляються актом або у вигляді висновків. Аналітичні висновки повинні базуватися тільки на достовірних фактах, безпосередньо пов'язаних із запланованими завданнями аналізу.
Зміст акта або висновків має бути конкретним, акцентувати увагу на відображенні вад або досягнень, виявлених резервах і способах їх реалізації.
На підставі результатів аналізу керівник приймає рішення про впровадження заходів для використання резервів, усунення вад, відзначає кращих працівників.