DF_11 / Бюджетний менеджмент Збірник ситуацій 2012

Застосування результативних показників дає змогу визначити ефективність використання бюджетних коштів, співвідношення досягнутих результатів і витрат, тривалість виконання бюджетної програми, її необхідність і відповідність визначеній меті, а також порівнювати результати виконання бюджетних програм у динаміці за роками, а також між головними розпорядниками бюджетних коштів, визначати найефективніші бюджетні програми при розподілі бюджетних коштів.

Використання цих показників сприяє якісному та кількісному аналізові виконання бюджетної програми в частині фінансового забезпечення заходів та ефективності виконання.

Показники виконання бюджетних програм поділяються на такі групи[37]: Показник затрат – це статистичний показник, що відображає обсяг вхідних ресурсів, необхідних для здійснення відповідного завдання бюджетної

програми.

Показник продукту – це статистичний показник, що визначає обсяг наданих послуг та виконаних робіт.

Показник результативності (якості) – це статистичний показник, що визначає результати виконаної роботи та якість надання послуги.

Показник продуктивності (ефективності) – це статистичний показник, що визначає співвідношення показника продукту до показника затрат.

Показники виконання (результативності) бюджетних програм є ключовим елементом процесу складання та виконання бюджету за програмно;цільовим методом та його основною характерною рисою. На відміну від постатейного (традиційного) методу бюджетування, який більше зосереджений на витратах,

ПЦМ, завдяки показникам виконання, дозволяє простежити результат, якого буде досягнуто за рахунок витрачених коштів. Це питання є актуальним також для встановлення безпосереднього зв’язку між виділеними ресурсами та досягнутими результатами.

Оцінити ресурси, необхідні для виконання програм та досягнення запланованих результатів і, найголовніше, їх соціальний ефект можна за допомогою результативних показників. Показники виконання розробляють відповідно до визначених завдань. У практиці деяких іноземних країн, які користуються ПЦМ у бюджетному процесі, показники виконання часом застосовують для оцінки програми в цілому, а не кожного окремого завдання.

21

Однак підхід до оцінки кожного завдання окремо є виправданим, оскільки виконання окремого завдання сприяє виконанню програми в цілому.

Для оцінки кожної бюджетної програми можна визначити велику кількість показників виконання, однак для співставлення даних про виконання програм пропонується використовувати до чотирьох основних показників (табл.15):

–показник затрат/вхідних ресурсів;

–показник продукту;

–показник продуктивності;

–показник результативності [37,38].

Таблиця 15

Показники виконання бюджетних програм та приклади їх застосування

Сучасні процедури програмного бюджетування часто зосереджені лише на кількох важливих показниках виконання. Для певної програми не

22

обов’язково розробляти всі шість показників. При розробці будь якої бюджетної програми рекомендується встановлювати чотири основних показники (затрат, продукту, продуктивності, результативності), а два інші показники (робочого навантаження та виконання (результативності)) використовувати як додаткові.

Показник витрат. Витрати можуть бути як грошовими, так і людськими, матеріальними або інформаційними (кількість осіб, залучених до виконання завдання; обсяг коштів, витрачених на здійснення завдання тощо). Показник затрат може відображатись лише в абсолютних цифрах (наприклад, кількість об’єктів, метраж або кубатура будівель і споруд, кількість заходів тощо).

Показник продукту, як правило, має абсолютне значення (кількість обслуговуваного населення, довжина відремонтованих доріг тощо). Показник продукту допомагає визначити, що вдалося зробити відповідно до програми. Маючи аналітичний характер, показник продукту не вказує на якість наданих послуг чи виконаних робіт, ступінь задоволення потреб споживачів то; варів або послуг. Він лише констатує факт надання послуг, виконання робіт чи демонструє кількісний показник групи споживачів. Показник продукту є перехідною ланкою між основними категорійними поняттями програмно;цільового методу, такими як ―Затрати» та ―Результат». Продукт – це логічний наслідок витрачання ресурсів та логічна передумова отримання результату від витрачання цих ресурсів.

Показник продуктивності (ефективності). Часто його називають показником економічної ефективності. Подібно до інших показників, за його допомоги можна простежити за абсолютною та відносною успішністю виконання певної бюджетної програми. Тобто показник продуктивності (ефективності) вказує на обсяг витрачених ресурсів на одиницю виробленої послуги.

Показник результативності (якості). Він показує досягнення, отримані від здійснення бюджетної програми. За допомогою показника результативності (якості) можна оцінити рівень досягнення встановленої мети, а також відповідність досягнутих результатів встановленій меті та завданням. Цей показник служить своєрідним звітом про досягнуті соціальні результати від надання послуги за програмою, в ньому відбивається соціальна ефективність програми.

Для виконавців бюджетних програм соціальний ефект є ключовим результатом їх діяльності. Рівень соціальної ефективності програми для громади обґрунтовує і факт існування самої установи. Як правило, критерії показника результативності передбачені у завданнях програми.

Документ, який містить всю потрібну інформацію про бюджетну програму називається паспортом бюджетної програми. Це документ, що визначає суму коштів, потрібних для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики, на підставі яких здійснюється контроль цільового й ефективного використання бюджетних коштів та аналіз виконання бюджетної програми [2,3].

23

Паспорти бюджетних програм складаються головними розпорядниками коштів Державного бюджету України з 2004 року, їх формування за кожною бюджетною програмою починається на етапі складання проекту Державного бюджету, потім за результатами виконання головний розпорядник готує інформацію про виконання паспортів бюджетних програм, яка разом зі статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю за відповідний бюджетний період є підставою для визначення фактичних результативних показників та аналізу ефективності виконання кожної бюджетної програми, що підлягають врахуванню при прийнятті рішення про її фінансування в наступних бюджетних періодах. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 «Про паспорти бюджетних програм», головні розпорядники бюджетних коштів за результатами бюджетного року подають інформацію про реалізацію бюджетних програм за визначеною формою [9]. ГоловКРУ( зараз Державна фінансова інспекція) здійснює контроль цільового використання бюджетних коштів та проводить аудит ефективності виконання програм відповідно до їх паспортів. Зазначена інформація є основою для визначення ефективності кожної бюджетної програми й вироблення рішення щодо включення певного обсягу бюджетних призначень за цією програмою до проекту Державного бюджету на наступні бюджетні періоди.

Програмно-цільовий метод бюджетного планування має низку переваг порівняно із застосовуваними раніше методами планування, які базувалися на розрахунках показників наступного бюджетного періоду на основі досягнутих раніше показників. Основні переваги програмно-цільового методу полягають:

–у формуванні бюджету за пріоритетними напрямками фінансування;

–у забезпеченні прозорості бюджетного процесу, чіткому визначенні цілей і завдань, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, підвищенні рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм;

–забезпеченні за результатами виконання бюджету оцінювання діяльності учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також проведення аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм;

–впорядкуванні організації діяльності головного розпорядника бюджетних коштів щодо формування і виконання бюджетних програм шляхом чіткого розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними головним розпорядником бюджетних коштів відповідальними виконавцями бюджетних програм;

–посиленні відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за дотриманням відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання;

–підвищенні якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів.

Разом з тим, складання програми за програмно-цільовим методом є непростим завданням для працюючих нині спеціалістів та потребує багато зусиль. По-перше, для ефективного впровадження програмно-цільового методу

24

бюджетування спеціалістам необхідно відійти від основних, вже звичних та зручних для них, принципів і методів складання бюджету. По-друге, необхідно навчитися нести велику відповідальність за прийняті рішення та витрачання бюджетних коштів. Та, по-третє, спеціалістам необхідно навчитися правильно виділяти місію, основні цілі та завдання, які будуть відбиватися у керованій ними програмі.

Приклади розробки програм. Особливості ПЦМ далеко не завжди знаходять своє відображення у програмах. Яскраво демонструють це бюджетні програми Дніпропетровської міської ради (ДМР)[18,19].

Як відомо, мета має формулюватися коротко, ясно і відображати основний зміст її здійснення. Розглянемо способи постановки головного речення програми(табл.16).

Таблиця 16 Порівняльна характеристика мети бюджетних програм з можливим її

формулюванням

Розглянемо завдання зазначених програм (табл.17).

25

Таблиця 17

Порівняльна характеристика завдань бюджетних програм

26

суб’єктів малого та середнього підприємництва;

5.Сприяння впровадженню інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих на модернізацію виробництва та налагодження випуску нових видів промислової продукції;

6.Подальший розвиток інфраструктури

Результативні показники поділяються на такі групи:

1. Показники витрат або вхідних ресурсів визначають обсяги та

27

структуру ресурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми (наприклад, кількість штатних одиниць, кількість установ, кількість обладнання тощо);

2.показники продукту (обсяг виконаних робіт) використовуються для оцінки досягнення поставлених цілей. Показниками продукту, зокрема, є кількість споживачів товарів (робіт, послуг), вироблених в процесі виконання бюджетної програми (наприклад, кількість студентів, підготовлених спеціалістів, вилікуваних хворих, відвідувачів бібліотек і музеїв тощо);

3.показники ефективності (рентабельності) визначаються як відношення кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до їх вартості у грошовому або людському вимірі. Ці показники визначають вартість (у грошах або робочих годинах)одиниці продукції, витрати ресурсів на одиницю показника продукту (наприклад, кількість студентів на одного викладача, вартість підготовки одного студента тощо);

4.Показники якості повинні відображати якість вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг). Вони показують користь від здійснення заходів бюджетної програми (наприклад, зниження захворюваності на туберкульоз на 2% порівняно із минулим періодом). Наскільки кожен із них представлений у вказаних програмах.

Розглянемо показники зазначених програм та запропонуємо можливе їх формулювання( Табл.18 ).

Таблиця 18 1. Програма сприяння діяльності громадських консультативних рад

при ДМР на 2009-2010 рр.

28

Таблиця 19 Програма розвитку позашкільної освіти у місті Дніпропетровську у

2009-2012 рр.

29

30