Джерела формування оборотних коштів

Джерелами фінансування оборотних активів є власний капітал (у формі власних оборотних коштів або чистого робочого капіталу), короткострокові кредити банку, комерційний кредит (кредиторська заборгованість), стійкі пасиви та довгостроковий позиковий капітал.

Існує три принципових підходи до фінансування оборотних активів:

·        консервативний — коли вся постійна частина оборотних активів і половина змінної фінансується за рахунок власного капіталу (ВК) і довгострокового позикового капіталу (ДПК), а друга половина змінної — за рахунок короткострокового позикового капіталу (КПК);

·        помірний — коли постійна частина фінансується за рахунок ВК і ДПК, а змінна — за рахунок КПК;

·        агресивний — коли половина постійної частини фінансується за рахунок ВК і ДПК, а все інше — за рахунок КПК.

Під постійною частиною оборотних активів тут розуміється їх норматив при мінімальному обсязі діяльності, а під змінною — перевищення цього нормативу у зв'язку з циклічністю або сезонністю діяльності.

[Король В.А., навч. Посібник Фінанси підприємств]

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на власні та позичені.

Власні оборотні кошти— це кошти, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів.

• Склад оборотних коштів підприємства: Оборотні кошти

• Оборотні фонди (у сфері виробництва)

• Фонди обігу (у сфері обігу)

• Виробничі запаси

• Нормовані

• Незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення

• Витрати майбутніх періодів

• Залишки готової продукції

• Відвантажена продукція

• Кошти на розрахунковому рахунку

• Дебіторська заборгованість

• Інші оборотні кошти

• інщі ненормовані

Позичені оборотні кошти — кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Кредиторська заборгованість означає використання коштів, які не належать підприємству: заборгованість по акцептованих та інших розрахункових документах, строк сплати яких не настав; заборгованість за несплаченими у строк рахунками; заборгованість за платежами до бюджету; за виданими векселями; за комерційними кредитами тощо.

Мінімізація витрат на підприємстві вимагає оптимізації структури джерел формування оборотних коштів, тобто розумне поєднання власних та позичених коштів.

Власні джерела

Як правило, мінімальна потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал (фонд), відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільове фінансування та цільові надходження (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів), приріст сталих пасивів. Підприємства, що вводяться в дію, формують оборотні кошти за рахунок коштів бюджету, пайових внесків членів-засновників, внесків іноземних учасників (для спільних підприємств), надходження від емісії цінних паперів. Ці кошти включаються у статутний фонд новостворенрго підприємства.

На вже діючих підприємствах власними джерелами фінансування оборотних коштів є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних коштів сталі пасиви.

Прибуток підприємства спрямовується на покриття приросту нормативу оборотних коштів. Традиційно джерелом покриття вважається прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства і використовується на його розсуд. Обсяг коштів, що спрямовуються на поповнення власних оборотних коштів, залежить від очікуваних розмірів приросту нормативу оборотних коштів, загального обсягу прибутку, можливого обсягу залучення позикових коштів та інших факторів.

До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви - мінімальна заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників). Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу підприємств, а проте, йому не належать. До їх використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства.