Тема 5. Управління оборотним капіталом підприємства
Оборотні кошти (Circulating assets) - це сукупність коштів підприємства, що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх неперервного обігу. У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії:
- грошову
- виробничу
- товарну
Грошова - підготовча, де гроші перетворюються у виробничі запаси.
Виробнича - безпосередній процес виробництва (де результатом є випуск готової продукції).
Товарна - авансова оборотні кошти виступають у вигляді готової продукції.
Грошова форма, якої набувають оборотні кошти на третій стадії свого кругообігу, одночасно стає і початковою стадією обороту коштів.
Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою
Г-ВЗ...НВ...ГП-Г;
деГ — кошти, які авансуються підприємством;
ВЗ — виробничі запаси;
НВ — незавершене виробництво, що являє собою виробничу стадію;
ГП — готова продукція;
Г' — кошти, отримані в результаті реалізації продукції, які включають авансовані витрати та прибуток підприємства.
Співвідношення між зазначеними групами оборотних коштів у загальній їх вартості характеризує структуру оборотних коштів. Структура є тим прогресивнішою, чим більша частина оборотних коштів зайнята у сфері виробництва. Необхідною умовою безперервності процесу відтворення є перебування цих коштів у сфері обігу.
Розрізняють оборотні кошти у сфері виробництва та у сфері обігу, які в сукупності своїй забезпечуютьбезперервність виробництва та реалізації продукції. Оборотні фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі і в процесі виготовлення продукції повністю споживаються. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення продукції та її реалізації авансовані оборотні кошти відшкодовуються в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).
Оборотні кошти перебувають одночасно на всіх стадіях кругообігу, що забезпечує його неперервність та безперебійну роботу підприємства. [Курс лекций по социально-экономическому прогнозированию Економiка пiдприємства / С. Ю. Вiгуржинська http://inpos.com.ua/75]
Нормування оборотних коштів
Процес визначення економічно обгрунтованої величини оборотних коштів підприємства, необхідних для нормальної діяльності, називається нормуванням оборотних коштів. Таким чином, нормування оборотних коштів полягає в розробленні та встановленні норм оборотності оборотних коштів за їх елементами та нормативів оборотних коштів.
Процес визначення економічно обгрунтованої величини оборотних коштів підприємства, необхідних для нормальної діяльності, називається нормуванням оборотних коштів.
Норма оборотних коштів визначає мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей і розраховується в днях запасу (у відсотках від обсягу виконаних робіт, у гривнях тощо).
Норматив оборотних коштів - це грошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей.
Норми оборотних коштів установлюються на кілька років, а нормативи — щорічно.
Норматив оборотних коштів залежить від обсягу виробництва та реалізації продукції, витрат на виробництво та реалізацію продукції; вартості товарно-матеріальних цінностей у виробничих запасах. Норми оборотних коштів (у днях) залежать від тривалості перебування їх у сфері виробництва та у сфері обігу, умов матеріально-технічного забезпечення.
Існують три методи розрахунку нормативів оборотних коштів:аналітичний (дослідно-статистичний), коефіцієнтний та метод прямого рахунку.
Аналітичний метод(дослідно-статистичний) передбачає здійснення аналізу наявних товарно-матеріальних ресурсів з наступним їх коригуванням та вилученням з них надлишків.
Коефіцієнтний метод полягає в уточненні діючих нормативів (через коефіцієнти) відповідно до змін у виробництві в наступному періоді.
Метод прямого рахунку зводиться до розрахунку нормативів за кожним нормативним елементом в умовах досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва. У практиці господарювання цей метод є основним.
Основним методом розрахунку потреби в обігових коштах є метод прямого розрахунку по кожному елементу обігових коштів. Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов'язує виробничі й фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку підприємництва.
Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування.
[Курс лекций по социально-экономическому прогнозированию Економiка пiдприємства / С. Ю. Вiгуржинська http://inpos.com.ua/75]
Величина оборотних коштів, вкладених в запаси готової продукції на складі, залежить від середньодобового випуску продукції та тривалості зберігання продукції на складі :
де В - середньодобовий випуск продукції по виробничій собівартості; Т хр - середня тривалість зберігання готової продукції на складі.
Тривалість зберігання продукції на складі, в свою чергу, розраховується як сума часу на формування партії продукції для відвантаження та оформлення документів на цю партію:
де Т ФП - час, необхідний для формування партії для відвантаження готової продукції споживачеві, дн.; Т од - час, необхідний для оформлення документів для відправки вантажу споживачеві, дн.
[http://www.houseofmcdonnell.com/oborotn-zasobi/21-metodi-viznachennya-potrebi-v-oborotnix-koshtax.html Методи визначення потреби в оборотних коштах/Внутрішній економічний потенціал підприємства підручник]
Нормування незавершеного виробництваздійснюють у тих галузях і виробництвах, де тривалість виробничого циклу перевищує два місяці.
Обсяг незавершеного виробництва залежить від середньоденного випуску продукції, обчисленого за фактичною виробничою собівартістю, тривалості технологічного циклу та коефіцієнта наростання витрат. Норматив власних оборотних коштів у незавершеному виробництві розраховується за формулою
де ННВ- норматив незавершеного виробництва; СВ- виробнича собівартість продукції, випущеної за період; tЦ - тривалість виробничого циклу, днів; DП- дні відповідного періоду;
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів.
Розраховується виходячи із залишків коштів на початок періоду і суми витрат, які слід буде зробити в плановому році, за вирахуванням суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується за формулою
де НВМП- норматив витрат майбутніх тріодів, грн.; ВП- залишок витрат на початок планового періоду, грн.; ВПЛ- витрати, які будуть здійснені у плановому період, грн.; ВПОГАШ.ПЛ - витрати, які будуть погашені за рахунок собівартості у плановому період.
Норматив оборотних кошт в у залишках готової продукціївизначається добутком середньоденного випуску продукції (за виробничою собівартістю) на норму запасу готової продукції на складі в днях.
де НГП- норматив залишків готової продукції, грн.; ПД- середньоденний випуск продукції, грн.; ЗДН- норма запасу готової продукції на складі, днів
Сукупний норматив власних оборотних коштів підприємствана розрахунковий (плановий) період дорівнює сумі нормативів, розрахованих для окремих їх елементів:
де НВЗ= МД*ЗДН - норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах; Мд— середньодобове споживання матеріалів, грн;НСК- сукупний норматив власних оборотних коптів, грн.; ЗДН– норматив запасу в днях.
[http://posibnyky.vstu.vinnica.ua/ekonomika/64.htm § 6.4 Види нормативів на виробничому підприємстві / Економіка та організація виробничої діяльності підприємства]
При нормуванні матеріалівоборотні кошти поділяють на дві групи:
1.Основні матеріали та матеріали, які мають у вартості продукції питому вагу 70-80 %. Норматив розраховують методом прямого рахунку, по кожному виду матеріалів з урахуванням норми запасу та одноденних витрат матеріалів
Н мат = N * В одн .
2.Для другої групи норматив оборотних коштів розраховують аналітичним способом на підставі фактичних даних за звітний період
N = З зв / В зв ,
де З зв – середній залишок матеріалів у звітному періоді;
В – одноденні витрати.
Норматив залишків готової продукціївизначається як добуток кількості (вартості) одноденного випуску готової продукції на норму її запасу на складі у днях. Норма запасу складається із кількості днів необхідних для підготовки продукції до реалізації та її продажу.
Точність розрахунку нормативу залежить від правильного визначення запасів матеріальних ресурсів.
Виробничі запаси залежно від їх призначення поділяють на поточні, підготовчі (технологічні), резервні (страхові), транспортні.
Норма запасу в днях НДвключає такі елементи: транспортний запас (Т); підготовчий запас – (П); технологічний запас – (Г); поточний (складський) запас – (С); страховий запас – (Р).
НД=Т+П+Г+С+Р;
Підготовчий запас – це час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів.
Транспортний запас визначається як різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника до споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача.
Технологічний запас включає час на підготовчі операції (сушіння лісоматеріалів, подрібнення брухту, розкроювання матеріалів), якщо вони не є складовою частиною виробничого циклу. Норма технологічного запасу визначається конкретними умовами роботи кожного підприємства і тривалістю підготовчих операцій.
Поточний запас – норма оборотних коштів у частині поточного запасу залежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. Що частіше вони надходять на адресу споживача, то меншим буде поточний запас. У норму оборотних коштів, як правило, включається середній поточний запас у розмірі 50% тривалості інтервалу між поставками. Інтервал поставок визначається на підставі договорів із постачальниками або виходячи з фактичних даних про надходження за попередній період.
Тривалості інтервалу між двома суміжними постачаннями:
де І - тривалість в днях інтервалу між поставками.
Середній інтервал між поставками можна розрахувати за формулою
де П - число поставок за період.
Резервний (страховий запас) формується на випадок можливих перебоїв у постачанні (інших непередбачених обставин). Страховий запас визначається в межах до 50 % поточного запасу. Величина резервного запасу визначається:
а)на основі середнього відхилення фактичного інтервалу поставки від планового (передбаченого договором);
б)на основі підрахунку днів, необхідних для оформлення замовлення та доставку матеріалів від постачальника до споживача.
3СТ= Мл Тст
де 3СТ— страховий (резервний) запас;
Тст — дні резервного запасу (період зриву поставок).
Сукупний виробничий запас дорівнює сумі всіх видів запасів.
Сукупний норматив залишків виробничих запасів для підприємства визначається підсумовуванням нормативів за кожним їх найменуванням.
[Курс лекций по социально-экономическому прогнозированию Економiка пiдприємства / С. Ю. Вiгуржинська http://inpos.com.ua/75]