Передмова

Історія української культури – наукова дисципліна, яка займається дослідженням та описом української культури, її періодами розвитку.

Роль і значення історії української культури для формування гармонійної особистості, адаптованої в сучасному світі, висловлюється в офіційному друку як кредо сучасної української держави: «У слов’ян своя особлива історія». Без усвідомлення власного культурного коріння є неможливою подальша побудова української національної держави, влучення її самобутньої культури в світову культурну спільноту.

На сьогоднішній день історія української культури як галузі історичної науки вивчає пам’ятки матеріальної та духовної культури української нації, їх зв'язок з іншими культурами та самобутність, періодизацію розвитку, особливо у зв’язку з періодизацією історії України. Як навчальна дисципліна «Історія української культури» широко взаємодіє з іншими дисциплінами, базуючись на вивченій «Історії України», та забезпечує краще оволодіння такими курсами як «Соціологія», «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)», «Філософія глобальних проблем сучасності», «Основи наукових досліджень».

Мета дисципліни: надання знань про сутність культурних явищ та процесів на тлі соціально-політичного життя, що відбувалися у минулому й відбуваються в сучасній Україні, їх об’єктивну обумовленість, взаємозв’язки та взаємозалежності.

Завдання дисципліни:

• забезпечити глибокі знання основних теоретичних питань історії української культури;

• виявити основні закономірності етапів розвитку культури;

• зазначити основні напрямки розвитку сучасної української культури, її головні проблеми;

• ознайомитися з культурологічним тлом навколо України;

• проаналізувати основні світові культурологічні проблеми та шляхи їх подолання.

Предмет дисципліни: сутність, закономірність розвитку української культури в історичній зумовленості цього процесу, діагностика та шляхи вивчення культурних проблем України і світу.

Оволодіння основами історії української культури допоможе студентам сформувати власні культурні пріоритети з усвідомленням національного коріння, за для більш якісної комунікації з представниками інших культур; встановлювати тісний зв'язок проблем культури з економічними, соціально-політичними проблемами нації, розуміти сутність державної політики щодо питань культури.

В результаті вивчення курсу студенти мають засвоїти основні поняття та сутність явищ історії української культури, набути знання про періодизацію та сучасний стан української культури на тлі світових тенденцій, усвідомлювати необхідність якісного державного регулювання культурного процесу в суспільстві.

Основними видами аудиторних занять є лекції та семінарські заняття. Лекції дозволяють ознайомити студентів з теоретичними основами розвитку української культури у логічно витриманій послідовності. Семінарські заняття сприяють більш продуктивному закріпленню знань, умінь, навичок, формуванню особистої позиції.

Однією із форм організації навчання з навчальної дисципліни є індивідуальні завдання. До індивідуальних завдань відносяться реферати.

Індивідуальні заняття з даного курсу спрямовують здебільшого на поглиблення вивчення студентами навчальної дисципліни, проводяться з одним або декількома студентами. Індивідуальні заняття передбачають створення умов для найповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявляють особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.

Навчальними планом передбачається самостійна робота студентів. Головним при самостійному опрацюванні курсу «Історія української культури» повинно бути вивчення літератури, рекомендованої у програмі. Самостійна робота може виконуватися в бібліотеці, навчальному кабінеті, а також в домашніх умовах.

На самостійне вивчення виносяться окремі теми навчальної дисципліни з метою:

1. Закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять; самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом.

2. Формування умінь і навичок самостійної розумової праці.

3. Розвиток самостійного мислення.

В організації навчального процесу з дисципліни «Історія української культури» застосовується поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється за результатами роботи студентів на семінарських заняттях, при виконанні самостійної роботи, індивідуального науково-дослідного завдання. Підсумковий контроль проводиться у формі письмового іспиту.