Індивідуальне науково-дослідне завдання

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати, виконавши індивідуальне завдання, складає 20 балів. При оцінюванні індивідуального завдання враховується:

• правильність оформлення реферату та його складових (плану, вступу, основної частини, висновків, бібліографічного списку, додатків);

• самостійний та творчий характер написання роботи;

• логічна послідовність викладення матеріалу;

• постановка проблеми, мети дослідження, виділення предмету та завдань дослідження, актуальності та практичної значимості дослідження;

• критичний огляд наукових джерел з обраної теми;

• ерудиція, вміння самостійно аналізувати систематизувати та узагальнювати наукову інформацію;

• вміння аргументовано доводити свою точку зору, обґрунтувати висновки;

• захист реферату, відповіді на поставлені питанні, вміння вести полеміку

• використання культурологічної наочності.

При недотриманні цих вимог бали за виконання індивідуальної роботи знижуються.

20 балів за виконання індивідуальних завдань студент може отримати, якщо:

• робота є оригінальним самостійним дослідженням, у якому відбито творчий пошук студента, його вміння працювати з науковими джерелами, висуваючи при цьому власні гіпотези з досліджуваних проблем;

• при описі результатів повністю дотримано вимоги до структури роботи, до викладу думки та до технічного оформлення тексту, а саме:

1. Структура дослідження:

а) план;

б) вступ, який містить наступні позиції:

- актуальність проблеми;

- мета роботи;

- завдання (кожному з поставлених завдань має відповідати певна частина роботи);

- наукова новизна дослідження (відібрано новий матеріал для аналізу, здійснено уточнення певних наукових понять тощо);

в) основна частина регламентована поділом на глави, в кожній з яких реалізується одне із завдань, сформульованих у вступі. Усі структурні частини роботи композиційно завершені;

г) висновки;

д) тези – короткий виклад основних результатів дослідження;

є) список літератури укладений в алфавітному порядку відповідно до зразків оформлення посилань, рекомендованих ВАК України для робіт наукового характеру. У роботі використано найновіші досягнення історичної науки з означуваних проблем.

2. Виклад думки:

а) аргументація думки.

У роботі продемонстровано обґрунтовані посилання на відповідні джерела, теоретичні роздуми, проілюстровано конкретними прикладами;

б) ілюстрування думки.

Для ілюстрації авторських тверджень застосовано найбільш показові, найбільш переконливі приклади, частину яких піддано детальному аналізу.

3. Технічне оформлення роботи.

Дотримано основних вимог до оформлення наукових робіт:

• текст набрано на комп’ютері (шрифт 14, інтервал 1.5, розмір полів: верхнє – 2,5, ліве – 3,5, нижнє – 3, праве – 1);

• нумерація сторінок зверху справа;

• кожен з основних розділів роботи розпочато з нової сторінки;

• посилання в тексті оформлено за зразком: [5, с.22], де 5 – номер джерела у списку літератури, с. 22 – номер сторінки;

• робота має охайний вигляд, її переплетено або подано для перевірки в папці.

15-19 балів за виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань студент може отримати, якщо:

• наукове дослідження студента виконане на достатньо високому рівні, але має незначні недоліки в технічному оформленні, укладанні списку літератури, стилістиці тексту;

• робота має чітку структуру, думки логічно аргументовані, використано широкий арсенал наукових джерел;

• основна частина демонструє реалізацію поставлених завдань;

• висновки ілюструють наукову новизну отриманих результатів.

10-14 бали за виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань студент може отримати, якщо:

• робота чітко структурована, але у викладі простежується неточне розуміння деяких наукових понять і категорій, мало цитувань з наукових джерел;

• мета роботи в цілому досягнута, але завдання реалізовані не повністю;

• допущено недоліки в оформленні посилань, укладанні списку використаної літератури;

• у викладі думки недостатньо продемонстровано власне бачення проблеми, аргументацію власної наукової гіпотези.

6-9 балів за виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань студент може отримати, якщо:

• дослідження в цілому має серйозні недоліки у структурі, характерні викладу думки й технічному оформленні, але відповідає вимогам щодо обсягу, змісту обраного матеріалу, добору наукових джерел.

3-5 балів за виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань студент може отримати, якщо:

• робота не відповідає переважній більшості вимог до наукових досліджень, але має структуру, у списку літератури зазначено більше трьох джерел;

• роботу виконано акуратно, дотримано більшість вимог до технічного оформлення тексту.

0-2 бали за виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань студент може отримати, якщо:

• робота не відповідає переважній більшості вимог до наукових досліджень, не дотримано вимог щодо структури, у списку літератури зазначено менше трьох джерел;

• роботу виконано неакуратно, не дотримано більшість вимог до технічного оформлення тексту.

Іспит

Екзамен проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

На іспит виносяться вузлові питання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх.

Результати письмового екзамену для студентів за заочною формою навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (включно). Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на екзамен.

Екзаменаційний білет з дисципліни «Історія української культури» включає три завдання:

а) теоретичне питання зі змістового модулю № 1 та , яке оцінюється у 10 балів;

б) теоретичне питання зі змістового модулю № 2, яке оцінюється у 10 балів;

в) проблемне питання зі змістового модулю №3 та №4, яке оцінюється у 20 балів

10 балів за кожне із теоретичних питань (за №1-10 і №2-10) ставиться тоді, коли студент:

• при відповіді на дане питання розкриває та аналізує в повній мірі сутність, причини, наслідки тих чи інших подій, значення тих чи інших постатей в історії;

• виявляє вміння ілюструвати знання щодо розуміння хронологічної послідовності історичних процесів та наводить конкретні приклади;

• використовує необхідні історичні поняття та вірно їх тлумачить;

• вміє висловити, точно сформулювати та обґрунтувати власну точку зору;

• послідовно та цілісно викладає матеріал, логічно міркує;

• грамотно оформлює свою відповідь.

8-9 балів ставиться тоді, коли відповідь на питання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «10», але студент допускає незначні помилки, невеликі неточності.

6-7 балів за відповідь на питання ставиться, коли студент знає і розуміє зміст завдання, але:

• не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні закономірностей історичних подій;

• студент відчуває певні труднощі у наведенні та обґрунтуванні власної думки, йому складно навести переконливі приклади;

• у відповіді відчутна певна непослідовність, немає чіткості, повноти.

4-5 балів за відповідь на питання ставиться, коли студент:

• не глибоко володіє матеріалом, допускає численні помилки при аналізі історичних подій, діяльності видатних постатей;

• студенту важко навести та обґрунтувати власну думку, навести переконливі приклади;

• у відповіді відчутна певна непослідовність, немає чіткості, повноти;

• допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

2-3 бали за відповідь на питання ставиться, коли студент:

• погано орієнтується у матеріалі;

• виявляє нерозуміння завдання, допускає істотні помилки, що спотворюють його зміст;

• студент відчуває значні труднощі у висловленні і обґрунтуванні власної точки зору;

• допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

1 бал за відповідь на питання ставиться, коли студент:

• не орієнтується в змісті завдання;

• виявляє повне нерозуміння теми,

• не чітко формулює власну точку зору, не здатен її аргументувати, навести приклади;

• слабо володіє зв’язним мовленням, відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.

0 балів ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на питання.

20 балів за третє проблемне питання ставиться тоді, коли студент:

• в повній мірі розкриває сутність даного питання;

• дає правильний та повний аналіз історичних подій;

• демонструє глибоке розуміння матеріалу;

• точно формулює свої думки і обґрунтовує їх;

• послідовно та цілісно викладає матеріал, логічно міркує;

• виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання, наводить приклади, порівнює, зіставляє, аналізує, узагальнює;

• грамотно оформляє свою відповідь;

• самостійно мислить.

17-19 балів ставиться тоді, коли відповідь на третє теоретичне питання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «20», але студент допускає незначні помилки, невеликі неточності.

13-16 балів за третє теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

• допускає певну кількість помилок (до 20%) при викладі змісту питання;

• не достатньо глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

• студент відчуває певні труднощі в обґрунтуванні думки, наведенні переконливих прикладів;

• відповідь недостатньо послідовна, чітка, повна.

9-12 балів за третє теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

• допускає певну кількість помилок (до 40%) при викладі змісту питання;

• не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять, плутає події, не дотримується історичної хронології;

• студенту важко обґрунтувати думку, навести переконливі приклади;

• у відповіді немає послідовності, чіткості, повноти;

• допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

4-8 балів за третє теоретичне питання ставиться, коли студент:

• погано орієнтується в матеріалі;

• виявляє нерозуміння теми;

• допускає істотні помилки, що спотворюють зміст вивченого матеріалу;

• слабо володіє уявленням про історичну послідовність подій та їх закономірність .

1-3 бала за третє теоретичне питання ставиться, коли студент:

• не орієнтується в матеріалі;

• виявляє повне нерозуміння теми;

• допускає істотні помилки, що спотворюють зміст вивченого матеріалу;

• відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.

0 балів за третє теоретичне питання ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на дане питання.

Студент, який за результатами поточного контролю знань, занесеними викладачем у відомість обліку поточної і підсумкової успішності, набрав менше ніж 30 балів не допускається деканом факультету до екзамену.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на екзамен.

У разі, коли результат поточного контролю знань становить 30 балів, студентові необхідно скласти іспит не менше ніж на 20 балів для отримання оцінки «ДЕ» за шкалою ECTS («задовільно»).

У разі відсутності студента на іспиті, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (через хворобу тощо), проти його прізвища у графі “Кількість балів за результатами іспиту” відомості обліку успішності робиться запис “Не з’явився”, а у графі “Загальна кількість балів” – “Не атестований”. При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. В іншому разі студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

До відомості обліку поточної і підсумкової успішності (Додаток 2) заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту з урахуванням вимог.

Екзаменаційні та загальні підсумкові оцінки з дисципліни доводяться до відома студентів не пізніше ніж на третій день після дня проведення іспиту.