
- •Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
- •План лекції:
- •1. Історія становлення господарських судів в Україні
- •Система, склад і структура господарських судів в Україні
- •7 Відділів :
- •Правовий статус третейських судів та їх місце в системі господарського судочинства
- •1) Прийняття рішення про утворення постійно діючого третейського суду;
- •2) Затвердження Положення про постійно діючий третейський суд;
- •3) Затвердження регламенту третейського суду;
- •Правовий статус судді господарського суду та його відповідальність
- •Суддівське самоврядування
- •Застосування законодавства при вирішенні господарських спорів
- •Висновок
Правовий статус судді господарського суду та його відповідальність
Законами України “Про господарський суд”, „Про статус суддів” ГПК та іншім законодавством України закріплено правовий статус судді господарського суду. Суддею є посадова особа господарського суду. За українським законодавством він є носієм судової влади, якому надаються повноваження, необхідні для здійснення правосуддя. Судді господарського суду ці повноваження надаються щодо вирішення господарських спорів.
Суддя господарського суду обіймає посаду безстроково, крім суддів, які призначаються на цю посаду вперше. Відповідно до ст. 4 ЗУ „Про сататус суддів” судді господарських судів (як і загальних) не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь - які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Судді зобов’язані (ст. 6):
- при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;
- додержувати вимог, передбачених Законом, службової дисципліни та розпорядку роботи суду;
- не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;
- не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п’ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді.
Суддею вищого господарського суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п’ять років на посаді судді.
Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому числі не менш як п’ять років на посаді судді.
Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду є складання кваліфікаційного екзамену..
Відповідно до ст 10 ЗУ „Про судоустрій” вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим”.
Незалежність суддів забезпечується:
- встановленим законом порядком їх обрання (призначення), зупинення їх повноважень та звільнення з посади;
- особливим порядком присвоєння військових звань суддям військових судів;
- передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;
- таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;
- забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя;
- відповідальністю за неповагу до суду чи судді;
- правом судді на відставку;
- недоторканністю суддів;
- створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;
- особливим порядком фінансування судів;
- системою органів судового самоврядування.
Судді — недоторканні. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням
10) у разі його смерті.
Суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення:
- законодавства при розгляді судових справ;
- вимог, та обов’язків передбачених ЗУ „Про статус сіддів”;
До суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення: догана; пониження кваліфікаційного класу.
Особи, вперше обрані на посаду судді, проходять кваліфікаційну атестацію протягом першого року роботи, але не пізніше шести місяців після обрання. Чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку його перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокову кваліфікаційну атестацію судді може бути проведено не раніш як через два роки з часу останньої його атестації.
За результатами проведеної атестації атестаційно-дисциплінарна комісія суддів приймає рішення про:
- присвоєння судді кваліфікаційного класу;
- присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;
- залишення судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі.
Атестація проводиться у присутності судді, який атестується. Суддя, не згодний з рішенням кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційних судів щодо його атестації, може оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в десятиденний строк з дня вручення йому копії рішення.