3. Умови припинення та розірвання господарських зобов’язань. Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним. Умови припинення господарських зобов’язань:

1. виконанням, проведеним належним;

2. зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони

3. за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов’язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов’язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов’язання.

4. у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі;

5. через неможливість виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

6. господарське зобов’язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

7. та в інших випадках, передбачених законами.

Господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним:

1. Якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов’язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

2. У разі визнання недійсним зобов’язання з інших підстав кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за зобов’язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі- відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов’язання не передбачені законом.

Висновки

Зобов’язання — це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор. На стороні боржника або кредитора в зобов’язанні можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Особливу увагу слід приділити підставам і порядку заміни в зобов’язанні боржника та кредитора.

Господарське зобов’язання — це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом. Господарські зобов’язання поділяють на договірні та недоговірні, а також на майново-господарські та організаційно-господарські. Господарські зобов’язання можуть виникати:

• безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

• з акту управління господарською діяльністю;

• з господарського договору та інших правочинів, передбачених законом, а також з правочинів, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

• унаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

• у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також унаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.