Тема 2:

Правове регулювання державного впливу на господарську діяльність

План:

1. Поняття державного регулювання господарської діяльності.

2. Регулювання перевірок діяльності підприємців.

3. Регулювання малого підприємництва.4. Захист підприємців від незаконного

втручання в їх діяльність державних органів.5. Система органів державного регулювання

економіки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Господарський кодекс України. Прийнятий ВРУ 16.01.2003 (набрав чинності з 01.01.2004) // Голос України. – 2003. – 14 березня.

Закон України від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» // ВВР України. — № 49. — Ст. 682.

Закон України від 10.04.1992 р. «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону від 14.03.1995 р.) // ВВР України - 1995. - № 15. - Ст. 99.

Закон України від 22.04.1993 р. «Про аудиторську діяльність» // ВВР України. - 1993.-№23.- Ст.243.

Закон України від 05.10.1995 р. «Про боротьбу з корупцією // ВВР України. - 1995.-№34.-Ст. 266.

Закон України від 04.10.2001 р. «Про страхування» (в редакції Закону від 04.10.2001 р.)//ВВР України. — 2002.— №7.— Ст. 50.

Закон України від 30. 10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // ВВР України. — 1996. — №51. — Ст. 292.

Закон України від 21.11.1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні» // Голос України.

— 1996. — 21 травня.

Закон України від 23.03.1996 р. «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» // ВВР України. — 1996. — № 20. - Ст. 82.

Закон України від 20.03.1991 р. «Про банки і банківську діяльність» (її редакції Закону від 07.12.2000 р.) // Урядовий кур'єр. — 2001. — 17.01.2001.

Рішення Конституційного Суду України від 21.12.2000 р. у справі № 1-20/2000 (справа про патентування підприємницької, діяльності) // Вісник господарського судочинства. — 2001. — № 1.: С. 32-35.

Визнання установчих документів суб'єктів господарювання недійсними // Вісник господарського судочинства. — 2001. № 1. - С. 106-108.

Мамутов В.К. Хозяйственное право. – К., Юринком Интер, 2002

Підприємницьке право України // Під ред. Р.Б. Шишки. – Харків, 2001

Саніахметова Н.А. Підприємницьке право. – Київ, АСК, 2001 р.

Державне регулювання економіки зумовлюється необхідністю:

1) фінансового оздоровлення господарства;

2)адаптації економіки та системи управління до ринкових умов;

3)проведення заходів соціальної політики;

4)проведення структурної політики;

5)реалізації заходів антимонопольної політики.

Методи впливу на підприємницьку діяльність:

адміністративні економічні

До інструментарію державного регулювання економіки можна віднести:

програмування економічного та соціального розвитку;

створення шляхом засновництва державних або змішаних компаній;

державні закупки товарів та послуг;

заходи по стимулюванню капіталовкладень в технічні передові галузі;

державне фінансування науково-дослідницьких та конструкторських робіт;

дотації, субсидії приватним та державним організаціям;

кредити, що надаються під низький відсоток;

Українах, що трансформуються до ринкової економіки, ще більшою мірою, ніж у країнах із вже розвиненою ринковою економікою, виявляється необхідність

державного регулювання економіки в перехідний період.

Зокрема, це зумовлюється необхідністю:

1) надзвичайних заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення господарства;

2) адаптації економіки і системи управління до нових умов;

3) проведення активної соціальної політики; 4) проведення структурної політики;

5) проведення антимонопольної політики.

Держава може бути:

1) гальмом розвитку підприємництва, коли вона створює вкрай несприятливу обстановку для розвитку комерції або навіть забороняє її;

2) стороннім спостерігачем, коли держава прямо не протидіє розвиткові комерції, але водночас і не сприяє її розвитку;

3) прискорювачем підприємницького процесу, коли держава веде постійний і активний пошук заходів для залучення до підприємницького процесу нових економічних агентів.

Основними функціями держави як прискорювача підприємницького процесу є:

а) держава' бере на себе освітні функції, тобто функції з професійної підготовки та виховання підприємницьких кадрів;

б) держава підтримує у фінансовому відношенні підприємців, які тільки що вступили або вступають у сферу ділової активності;

в) держава бере на себе функції створення для підприємців необхідної підприємницької інфраструктури.

Державне регулювання допускає можливість використання примусового механізму до суб'єктів підприємницької діяльності, що не дотримуються встановлених законодавством правил. Альтернативою цьому є використання опосередкованих методів державного впливу у формі сприяння та заохочення підприємництва. Ринковий підхід для досягнення мети державного впливу на економіку допускає більшою мірою використання стимулів, а не примусу. Бажана з позиції суспільних інтересів поведінка підприємців може бути досягнута не тільки за допомогою державного регулювання, а й стимулюванням, що спонукає їх діяти відповідно до власних інтересів.

Держава може забезпечити такі стимули, зокрема, податковою політикою. Постачання споживачів більш точною інформацією стосовно потенційних ризиків, пов'язаних з тією або іншою продукцією окремих підприємців, може бути більш ефективним засобом забезпечення безпеки товарів, ніж заборона випуску окремих товарів або встановлення державних стандартів їх якості. Інформаційний підхід як альтернативний державному регулюванню, в тому числі поширення інформації про небажані наслідки, пов'язані з використанням певної продукції, може бути дієвим стимулом виробництва безпечніших товарів.