Тема 7:

Господарський

договір

План:

1. Поняття та ознаки господарського договору

2. Види господарських договорів

3. Порядок укладання господарських договорів

4. Зміст і форма господарського договору

Рекомендована література

Конституція України //ВВР. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

Господарський кодекс України від 16.01.2003р.

Закон України від 16 грудня 1997р. “Про лізинг”.

Закон України від 16.07.1999 “Про концесії”// Голос України. - 1999.- 7 вересня.

Закон України від 14.09.1999 “Про угоди про розподіл продукції”// Голос України. - 1999.- 12 жовтня.

Щербина В.С.Господарське право.- Київ, Юрінком Інтер, 2003.

Мамутов В.К. Хозяйственное право.- К., Юринком Интер, 2002.

Теньков О.С. Науково-практичний коментар до Господарського кодексу України: Від 16 січня 2003 р. – К.: Вид. А.С.К., 2004. – 720 с.

Барабаш А., Барабаш Р. Особливості правового регулювання лізингових відносин у сфері господарювання (господарське право) // Право України – 2003. - №5. – с. 57-61.

Глазунова Н. Розставимо крапки... під знаками питання: (Правове регулювання лізингових угод) // Український юрист. – 2004 - №5 – с. 10-12.

Дукало Т. ФДМУ: сценаріст оренди: ФДМУ видає листи, які суперечать чинним законам України // Юридична газета. – 2004. - №7. – 8 квітня. – с.22.

Колесніченко К. Іпотека: правові проблеми // Право України, № 9, 2001.

Теньков С. Договоры не только для того, чтобы их нарушать (договор бартера)//Всё о бухгалтерском учете. – 1999. – № 79.

Ткаченко Н., Доктор А. Договор (контракт) купли-продажи во внешнеэкономической деятельности // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1996. – №№ 4, 12.

Яковенко А. Фонд госимущества Украины в роли арендодателя: новации законодательства, связанные с арендой государственного имущества // Юридическая практика. –2004. - №35. – с. 4.

Господарський договір

Як угода (правочин), що породжує права і обов’язки учасників господарських відносин;

Як зобов’язання сторін, що грунтуються на укладеній ними угоді;

Як правовий документ, в якому фіксується факт угоди та зміст зобов’язання сторін.

Ознаки господарського договору:

1.Особливий суб’єктний склад.

2.Спрямованість на забезпечення господарської діяльності учасників.

3.Тісний зв’язок з плановим процесом (внутрішньофірмовим плануванням).

4.Поєднання майнових та організаційних елементів.

5.Обмеження договірної свободи.

6.Можливість відступлення від принципу рівності сторін.

Функції:

регулятивна охоронна

координаційна контрольно- інформаційна

Господарським договорам притаманні загальні риси, додержання яких зумовлено вимогами чинного законодавства країни, а саме: це дозволені вольові акти суб'єктів підприємництва; виражена в них воля направлена на досягнення бажаних наслідків для учасників договорів (встановлення, зміну, або припинення правовідносин). Будучи укладеними у визначенійформі (письмовій, або у рідких випадках усній), вони відрізняються від інших юридичних актів, з якими закон пов'язує правові наслідки (подій, правопорушень, вчинків) наведеними вище рисами та ознаками.

Угоди можуть бути односторонні, двох та багатосторонні, як це передбачено законодавством (ст.41 ЦК України).

У разі укладення односторонньої угоди підприємцем має місце тільки волевиявлення такого суб'єкту, яка повинна визнаватися з боку інших фізичних та юридичних осіб, у тому числі органами державної влади та управління, а якщо таке волевиявлення не суперечить чинному законодавству України та не зачіпає охороняємих законних прав та інтересів інших осіб, то воно породжує правові наслідки. Наприклад, бажання громадянина здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи передбачує за умову самостійну ініціативу, що має своїм вираженням встановлений законодавством обов'язок державної влади - реєстраційних органів здійснити таку реєстрацію при умові, що на громадянина не поширюється встановлені законом застереження, заборони та обмеження встановлені ст.ст.З, 4 Закону України

«Про підприємництво». Проте така реєстрація підприємницької діяльності може бути згодом скасована, якщо виявиться, що такий громадянин вказав недостовірні відомості (наприклад те, що він працює на посаді державного службовця, яка безпосередньо передбачає контроль за підприємцями).

Двох- та багатосторонні або взаємні угоди мають назву договору. Для таких угод характерна взаємопогодженність волевиявлень двох осіб. До них, зокрема, відноситься засновницький (установчий) договір про створення господарського товариства, або об'єднання підприємств; угоди куплі-продажу; угоди про надання юридичних або інших послуг суб'єктами підприємництва та інші. Переважна більшість підприємницьких договорів мають двохсторонній характер, а в тих випадках де йде мова про кооперацію в такій діяльності використовується конструкція договору про спільну діяльність. У двухсторонньому та багатосторонньому договорі між їх сторонами | виникають взаємні права та обов'язки. Укладення таких договорів можливо тоді, коли має місце взаємне бажання двох осіб яке виражене у взаємній угоді.

Багатосторонні договори - це різновид взаємних угод, відмінність яких полягає в тому, що при їх укладенні та виконанні приймають участь більш ніж дві особи, що мають взаємні права та юридичні обов'язки. До таких угод треба віднести договір про сумісну діяльність. В окремих випадках закон зумовлює необхідність участі в підприємницькій угоді не менше, ніж три особи,

наприклад при створенні страхового товариства.

За загальним правилом підприємницькі договори повинні передбачати суттєві та звичайні умови. Але сторони можуть передбачити і випадкові умови, наприклад червоний колір обладнання для високоточного виробництва, який повинен стимулювати уважність працівників. Розглядаючи такі угоди (договори) у сфері підприємництва, треба вказати ті обов'язкові умови, які повинні бути витримані при їх укладанні, а саме:

а) відповідність договорів чинному законодавству України;

б) відповідність договорів статутним цілям та завданням суб'єктів підприємництва;

в) укладення їх у відповідній формі, що передбачена саме для таких угод;

г) договори повинні бути підписані уповноваженими на то посадовими особами суб'єктів підприємництва відповідно де» положень к правоустановчих договорів з обов'язковою вказівкою на займану посаду чи видане в установленому порядку доручення, на підставі якого вони діють;

д) додатки до договорів (специфікація, графіки тощо), якщо вони передбачені, обов'язково повинні мати вказівку на таку обставину в текстах самих додатків, та не входити у протиріччя з самими договорами;

е) передбачувати і деталізувати відповідальність сторін у разі порушення договірних зобов'язань;

в) вказувати на порядок вирішення розбіжностей;

з) передбачати (забороняти) можливість дострокового виконання договірних зобов'язань;

і) форс-мажорні обставини;

к) наслідки невиконання угоди у разі одноосібної відмови від виконання договору, та деякі інші обставини, що зумовлені окремим видом договірного зобов'язання.