2.2. Прийом організації спостереження.

Об'єкти, процеси й параметри, за якими ведеться спостереження, звичайно численні, складні й багатозначні. Так, здійснюючи огляд місця події, слідчий повинен: а) виявляти, фіксувати, вилучати й оцінювати сліди злочину та інші речовинні докази; б) одночасно вивчати обстановку події для виявлення характеру й обставин розслідуваної події; в) одержувати вихідну інформацію для висування версій про механізм події, його учасниках, особистості злочинця; г) виявляти дані для організації розшуку й затримки злочинця по гарячих слідах; д) спостерігати за поведінкою потерпілого й свідків; е) стежити за діями інших учасників огляду; ж) контролювати свої дії, висловлення, учинки й ін. Коротше кажучи, треба нічого не упустити з поля зору, постійно розподіляти й перемикати увагу й все це робити безпомилково. У цьому одні із самих великих труднощів спостереження, а недоліки - джерело самих серйозних промахів.

Правило планомірного вивчення поля спостереження. Організувати спостереження - це насамперед зорієнтуватися в обстановці, вивчити поле спостереження, виділити його критичні орієнтири, уточнити завдання, визначити порядок дій при спостереженні. До початку спостереження корисно використовувати всі можливості, щоб одержати найбільш повну інформацію про об'єкт і умови спостереження. Необхідно врахувати такі умови, як день, ніч, дощ, туман, сонце в очі, освітленість об'єкта й території й ін. На цій основі вибирається місце спостереження, порядок його зміни, центральна зона спостереження, визначається, за чим стежити й що шукати.

Правило постановки себе на місце правопорушника. Ця рефлексія потрібна, тому що спостереження найчастіше націлене на своєчасне виявлення ознак правопорушення, що готується, або злочину, суб'єкт якого намагається залишитися непоміченим і безкарним. Поставивши себе подумки на його місце, можна краще зрозуміти, що і як він буде використовувати для цього. У цьому випадку буває легше визначити найнебезпечніші зони, об'єкти, можливі ситуації, які вимагають особливої уваги й пильності при спостереженні.

Правило обґрунтованого розподілу й перемикання уваги. Огляд поля спостереження дає результати, якщо піддається обґрунтованій логіці, здійснюється за розрахованою схемою, маршруту, певним завданням і оцінкою обстановки. Криміналістика, наприклад, рекомендує ексцентричну схему детального огляду місця події - по спіралі, що розкручується, від вираженого центра огляду (наприклад, від трупу, що лежить), або, навпаки, концентричну (починається з переферійних зон), а у квартирах - за годинниковою стрілкою або проти неї та ін.

При розробці обґрунтованої схеми спостереження необхідно враховувати психологічні закономірності уваги:

• широта уваги людини (можливість одночасно сприймати певне число параметрів і об'єктів) виміряється "міллєровским магічним числом" 7 ± 5, а граничний кут ясного бачення не перевищує 30 градусів. Фактичне ж поле спостереження і його особливості можуть значно перевищувати ці величини. При розрахунку схеми важливо правильно визначити центр - найважливіші об'єкти й параметри (де ймовірність очікуваних змін обстановки найбільш велика й значима). Потім поле спостереження подумки розбивається на горизонтальні сектори (при необхідності й по вертикалі), величиною не більше 25 градусів кожний, і зони дальності - далеку, середню, ближню. Оцінюється розміщення на них найбільш важливих зон, що вимагають особливого спостереження, і на основі всього цього будується схема перемикання уваги;

• перемикаючи увагу за наміченою схемою, треба пам'ятати, що не всі люди можуть робити це швидко. У мало тренованих працівників із слабкою рухливістю психічних процесів кожне перемикання уваги повинне займати 7-8 секунд. Потрібно пам'ятати, процес переводу очей з однієї точки на іншу, займає приблизно 0,1-0,2 секунди, в цей момент око не бачить;

• існує залежність повноти й точності сприйняття від часу, протягом якого воно здійснюється. Тому при перегляді найбільш важливих секторів, зон, кожний підозрілий об'єкт, предмет треба розглядати пильно приблизно 2-3 мінути, інакше можна не помітити істотне. Робиться це прицільно, з очікуванням, що розглянуті об'єкт, сектор, зона несуть у собі інформацію, важливу для розв'язуваного завдання.

• оскільки проходження всього маршруту у полі спостереження може займати досить багато часу, треба передбачити до його завершення часте повернення до найбільш важливих, небезпечних зон, щоб забезпечити краще спостереження за ними;

• небезпечно звужувати увагу, приковувати її до якогось одного об'єкту, параметру, сектору який би важливий він не був, тому що небезпека завжди може прийти з боку.

Правило забезпечення комплексності сприйняття при спостереженні. Основну інформацію людина одержує за допомогою зору, але не треба думати, що можна зневажати іншими відчуттями й сприйняттями. Яке-небудь із них може часом зіграти вирішальне значення. Так буває, наприклад, з відчуттям запаху при вході в кімнату, де відбулася подія, або визначення пальцями, долонею температури тіла вбитого. Спостерігаючи, треба й дивитися, і нюхати, і слухати, якщо треба - пробувати на смак, торкатися, брати в руки (не порушуючи, звичайно, слідів). Після статичного огляду місця події корисно здійснювати експериментування, переміщуючи предмети на місці події й намагаючись відтворити первісну обстановку, послідовність розвитку події, досліджуючи окремі предмети й сліди.