
ТОПОГЕОДЕЗИЯн / Способы опр дирекц угл 15
.doc
Геодезичний спосіб
|
Астрономічний спосіб ( по часовому куту світила, по таблиці завчасно вирахуваних дирекційний кутів світила для заданих точок )
A = a + Q = А — γ = a + М — С — γ — дирекційний кут на орієнтирну точку α — азимут світила А — азимут на орієнтирну точку М — відлік по орієнтиру С — відлік по світилу Q — горизонтальний кут між направленнями на орієнтирну точку та світилом, що вимірюється проти ходу годинникової стрілки на момент часу наведення на світило γ — зближення меридіанів в даній точці ( ПАБ – середньоарифметичне з двох прийомів : Ен ср= 0-01 )
|
||
Гіроскопічний
спосіб За допомогою гірокомпаса визначають азимут істиний на орієнтир.
ф – формулярна
поправка
Гранична
широта використання
гірокомпаса:
B
≤ 70˚. Формулярна
поправка:
Поправка
гироскопічного азімуту еталонного
напрямку
i-го
прийому:
( 1Г11 : Ен ср= 0-00,3; 1Г17 : Ен ср= 20″; 1Г25 : Ен ср= 0-00,5) |
За
допомогою магнітної стрілки бусолі
Визначення
Дирекційний
кут початкового
напрямку
ор
н
визначається: геодезичним,
гіроскопічним
або
астрономічним
способом.
Зміна
поправки контрольної
бусолі у новому районі:
В
R
≤
30 км
При
переміщенні
в суміжну
зону
(знаки: верхні – на схід; нижні – на захід ) ( R ≤ 4 км : Ен ср = 0-02 ; R ≤ 10 км : Ен ср = 0-04 ) |
Способи визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків