ТОПОГЕОДЕЗИЯн / справка углы прав укр 3

відносно вихідної точки прийнятої за полюс та від напрямку полярної осі

1. кути положення L (α)

2. дальності (відстань) від полюсу до визначеної точки d (Дк)

II. Біполярні координати

кутові 1)

L₁| α ₁|A₁|A_m1| L ^П _Б

L₂| α ₂|A₂|A_m2| L ^Л _Б

лінійні 2)

D₁|Д_п

D₂|Д_л

Біполярні координати – дві лінійні або кутові величини, які визначають положення точки відносно двох вихідних точок полюсів. Лінійні – відстані (дальності) від полюсів до точки, яка визначається.

Кутовими (можуть бути) – А_m, А, α, L (L - горизонтальні кути, виміряні від лінії які з’єднують дві вихідні точки)

(географічна північ) північний напрямок істинного меридіану – від нього вимірюються азимути істинні А

(магнітна північ) північний напрям магнітного меридіану – від нього вимірюються азимути магнітні А _m

північний напрям вертикальної лінії сітки карти – від нього вимірюються дирекційні кути α

Основний напрям стрільби – α_ОН – дирекційний кут α проведений на карті з центру району вогневих позицій адн на середину району цілей з округленням до 1-00

IU.

α – дирекційний кут – кут α вимірюваний за ходом годинникової стрілки від 0-00 до 60-00 від північного напрямку вертикальної лінії сітки карти до напрямку на визначаємий орієнтир (пункт)

U.

A – азимут істиний – кут A вимірюваний за ходом годинникової стрілки від 0-00 до 60-00 між північним напрямком істиного (географічного) меридіана і напрямком на визначаємий орієнтир (пункт)

UI.

А_m – азимут магнітний – кут А_m вимірюваний за ходом годинникової стрілки від 0-00 до 60-00 між північним напрямком магнітного меридіану (напрям встановлений за магнітною стрілкою компасу або ПАБ) і напрямком на визначаємий орієнтир (пункт)

UII.

γ – зближення меридіанів - кут γ між північними напрямками істинного меридіану в даній точці та вертикальної лінії координатної сітки карти

UIII.

σ – магнітне схилення (відхилення магнітної стрілки) – кут σ між північними напрямками істинного (географічного) та магнітного меридіанів

IX.

ΔП_к (ΔА_mк) – поправка у напрямку (з карти – на час видання карти) при переході від дирекційного кута до магнітного азимуту (та зворотно)

(правка в напрямку в дійсний час, тобто час визначення поправки: ΔП = ΔА_m – Δ – поправка бусолі мінус інструментальна поправка ПАБ)

А_m = α + (± ΔА_m) А_mк = α + (± ΔП_к) + (±Δγ) – (±Δσ _р· К_р)

α = А_m – (± ΔА_m) Δ = ΔА_m – ΔП

ΔА_mк = (± ΔП_к) + (±Δγ) – (±Δσ _р· К _р)

ΔА_m = (± ΔП_к) + (±Δγ) – (±Δσ _р· К _р) + Δ

X. 1)

Основний напрямок ОН стрільби ( α_ОН ) – α_ОН – дирекційний кут α проведений на карті з центру району вогневих позицій ВП адн на середину району можливого цілей з округленням до 1-00

Визначає α_ОН командир адн – при самостійних діях (наприклад, якщо адн придан мб).

В БРАГе – командир (нш) БРАГ для усіх адн одне або для кожного адн свій α_он (для контролю установок по цілям нш групи).

Який з пунктів менш зміщений?

(правий - КСП)

2)

Поправка на зміщення - горизонтальний кут між лінію спостереження КСП-Ц та напрямком стрільби - положенням ВП-Ц (або див. формулу).

ВП праворуч – ПЗ знак +

ВП ліворуч – ПЗ знак -

3) при пунктах СС – організації СС ( СС - спряженого спостереження ) - γ – кут засічки - горизонтальний кут, різниця

4) - α бази пунктів СС з правого на лівий пункт

5) L_п , L_л – горизонтальні кути між напрямками стрільби ВП – Ц

та лінією спостереження з пунктів (правого, лівого) СП – Ц

6) – доворот цілі топографічний – різниця між та (ОН)

( знак : «–» - лівіше ОН ; «+» - правіше ОН )

7)

4-00 – 18-57 – 30-00 = 64-00 – 18-57 – 30-00 = 15-43

Кутомір – горизонтальний кут у точці стояння гармати, який відраховується проти ходу годинникової стрілки від зворотного напрямку осі каналу ствола наведеної гармати до напрямку на точку наведення.

Основний кутомір – кутомір гармати, наведеної у ОН стрільби.

8) Кутомір N-ної гармати наведеної в ціль.

9)

– дирекційний кут напрямку стрільби наданого гарматі

– поправка в кутомір