- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Правове регулювання митного контролю.
- •Мета лекції:
- •1. Правове регулювання митного контролю.
- •1.1. Організація митного контролю.
- •1.2. Здійснення митного контролю товарів при переміщенні їх через митний кордон України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами.
- •1.3. Операції з товарами, що перебувають під митним контролем
- •1.4. Митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян)
- •1.5. Особливі процедури митного контролю
- •1.6. Технічні засоби митного контролю
- •1.7. Експертне забезпечення митних органів
- •Висновки з першого питання
- •2. Єдиний митний тариф і його правове регулювання.
- •2.1. Поняття про єдиний митний тариф і його правове регулювання
- •2.2. Поняття мита та його види
- •2.3. Правові основи митних платежів
- •2.4. Тарифні пільги (преференції)
- •Висновки з другого питання
- •Висновки з теми:
- •3. Заходи нетарифного регулювання зовнішньо-економічної діяльності на території України.
- •1. Заборони експорту та імпорту.
- •2. Кількісні обмеження експорту та імпорту.
- •5. Заходи, пов'язані із виконанням митних формальностей, до яких відносяться:
Висновки з другого питання
Митно-тарифні заходи — сукупність організаційних, економічних, правових заходів, які здійснюються у визначеному законодавством порядку державними органами і націлені на регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Головна мета митних тарифів — захист національного ринку, їх використання має сім основних економічних наслідків, або ефектів, які потрібно враховувати при виробленні та реалізації зовнішньоекономічної політики.
Митні тарифи — історично перший інструмент зовнішньоекономічної політики. Вони застосовуються з початку XVIII ст. і до нинішнього часу, є основою регулювання торговельних зв'язків.
Правове регулювання митно-тарифного механізму забезпечує Закон України «Про Єдиний митний тариф» та визначає: цілі та сферу застосування митно-тарифних заходів; основні поняття, що застосовуються в правовому механізмі як тарифного, так і нетарифного регулювання торговельно-економічних відносин України; загальні принципи і правила застосування митно-тарифних заходів; порядок формування Єдиного митного тарифу; права й обов'язки Митно-тарифної ради; перелік і механізм нарахування мита (до кожного товару, що переміщується через митний кордон України) та процедуру застосування особливих видів мита.
Мито — це державний податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України».
Мито як податок та види мита встановлюються тільки законом. Мито треба розглядати як обов'язковий внесок, платіж, плату, що доручено збирати митним органам при ввезенні (пересиланні) товару на митну територію чи вивезенні товару з митної території України. Цей внесок є невід'ємною складовою частиною такої процедури.
Питання щодо збирання митних платежів регулюються ст. 75—99 Митного кодексу України. Порядок обкладання митом товарів, що переміщуються через митий кордон, та види мита визначено Законом «Про Єдиний митний тариф» у розділі II «Мито та його види». Відомчі накази та інструкції деталізують здійснення цих питань.
Тарифні пільги встановлюються відносно товарів, не можуть мати індивідуального характеру і надаються тільки за рішенням Уряду.
Тарифна пільга (преференція) — це пільга, що надається на умовах взаємності або в односторонньому порядку при реалізації торгової політики України по відношенню до товару, що переміщується через митний кордон, у вигляді: повернення раніше сплаченого мита; звільнення від сплати митних платежів; зменшення ставки митних платежів (пільгові ставки); встановлення тарифних квот на преференційне ввезення (вивезення) товару.
Висновки з теми:
Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; 6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; 7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.
Мито являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
В Україні застосовуються такі види мита:
-адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
-специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
-комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.
Крім того, ми навчилися нараховувати мито, та визначати випадки, при яких підприємство звільняється від сплати мита.
