30

Міністерство внутрішніх справ україни

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін юридичного факультету

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

полковник міліції

С.І. Мінченко

__________________ 2015

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Логіка

спеціальність 081- «Право»

для студентів 1 курсу

юридичного факультету

Дніпропетровськ – 2015

Робоча програма навчальної дисципліни «Логіка» для студентів 1 курсу юридичного факультету, спеціальність 081 – «Право» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2015. – 29 с.

РОЗРОБНИКИ:

Наріжний Ю.О. доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

7.09.2015 р., протокол № __.

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

___.09.2015 р., протокол № __.

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

_________________О.В.Марченко

«_____»___________________ 2015 року

©Наріжний Ю.О., 2015 рік

© ДДУВС, 2015 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів – 3	Спеціальність 081- «Право»	Нормативна
Модулів – 1	Спеціальність 081- «Право»	Рік підготовки – 1
Змістових модулів – 1
Загальна кількість годин – 90		Семестр – осінній
		Лекції – 14 год.
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 1 самостійної / індивідуальної роботи студента – 1	Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)	Семінарські заняття – 10 год. Практичні заняття – 4 год. Модульний контроль – 2 год.
		Самостійна робота –30 год.
		Індивідуальна робота – 30 год.
		Форма підсумкового контролю: залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/2

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни: формування у студентів фахової логічної культури юриста та навичок правильного логічного мислення, які необхідні для прийняття рішень у юридичній діяльності, для дискусій та професійної комунікації, для обробки інформації, для уміння логічно та коректно проводити процес аргументації. Отримання знань та вмінь оперування формами та законами логіки дає юристам можливість свідомо ставитись до процесу мислення, сприяти підвищенню логічної культури у правових відносинах та юридичній діяльності.

Складовими мети є:

навчальна – передбачає ознайомлення студентів з основними проблемами формальної, класичної і модальної логіки, а також деякими розділами логіки висловлювань. Знання цих розділів і законів логіки допоможе майбутнім юристам уникати власних логічних помилок та знаходити можливі помилки, з якими їм доведеться зіткнутися в юридичній практиці;

розвиваюча – сприяти подальшому розвитку логічних та комунікативних здібностей студентів, їх пам’яті, уваги, логічного мислення, пов’язаних з досягненням прогресу в навчальній діяльності, надати студентам можливість подальшого самостійного вдосконалення власного мислення;

виховна – формування у студентів поваги до обраної професії правознавця, прагнення до істини та справедливості, розуміння особливостей професійного мислення юриста, розширення світогляду та отримання додаткових знань з теорії пізнання, які розширюють фахову культуру студента.

Завдання: ознайомлення студентів з особливостями логіки як науки про мислення, основними принципами і законами правильного мислення, змістом основних форм мислення, загальними правилами доведення і спростування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1) на понятійному рівні: сутність формально-логічних законів; зміст і структуру основних форм абстрактного мислення – поняття, судження, умовиводу, їх види та особливості;

2) на фундаментальному рівні: основні історичні етапи розвитку логіки, логічні методи пізнання і виявлення причинно-наслідкових зв’язків, значення засвоєння логічних операцій та прийомів для професійної діяльності;

3) на практично-творчому рівні: зміст логічних операцій, загальні правила доведення і спростування, які розкривають сутність логічної аргументації, прийоми і способи забезпечення доказовості і переконливості міркувань, основні методи та прийоми раціонального опрацювання інформації.

вміти:

1) на репродуктивному рівні: формулювати правильні судження, що визначені за кількістю, якістю, модальністю, встановлювати їх істинність чи хибність; оцінювати і аналізувати істинність або хибність, правильність або неправильність думки, що висловлюється;

2) на алгоритмічному рівні: користуватися вихідними принципами правильного мислення та основними формально-логічними законами, уникати невизначеності, суперечності, необґрунтованості думок, правильно здійснювати логічні операції над поняттями – визначення, поділи, класифікації, логічно правильно будувати умовиводи;

3) на евристичному рівні: у формі умовно-розділового умовиводу передбачувати наслідки своїх і чужих вчинків та висловлювань; доводити істинні судження та спростовувати недостатньо обґрунтовані доведення своїх опонентів, виявляти логічні і фактичні суперечності під час повсякденної професійної комунікації;

4) на творчому рівні: вміти логічно коректно дискутувати і організовувати дискусії, визначати різновид суперечки в залежності від мети та обирати відповідну тактику та стратегію ведення суперечки, приймати правильні, обґрунтовані рішення по судовим справам, актуальним правовим питанням.