Висновки з теми
Отже, можна підвести наступні підсумки:
1. Незважаючи на своєрідність тих або інших форм правління в різних державах, усі вони проте піддаються класифікації і можуть бути зведені до декількох типових "моделей" організації державної влади. Не слід тільки забувати що ці "моделі" на практиці, у конкретній історичній ситуації ніколи не реалізуються в чистому вигляді. Кожній державі властиві індивідуальні особливості, що пояснюються його історичними традиціями, політичною культурою, природно-географічними і національними чинниками і т.п., що надають своєрідні риси тій або іншій формі правління. Тому не існує у світі абсолютно ідентичних монархій або республік, кожна відбиває у своїй організації своірідність тієї держави, тієї країни, у якій вона існує.
2. Конституції деяких федеративних держав передбачають можливість укладання угод між федерацією і її суб'єктами по питаннях, віднесених до їх компетенції. Так, згідно конституції Австрії укладання угод між федерацією і землями в залежності від предмету їх відання покладається на федеральний уряд або на федеральні міністерства. Основний закон ФРН передбачає договірне співробітництво федерації і земель лише в області освіти і науки. У Бразилії для встановлення співробітництва між союзом і його членами необхідно видання додаткового закону.
3. Слід мати на увазі, що шляхом укладання взаємних договорів і угод конституційний розподіл компетенції між федерацією і її суб'єктами змінюватися не може.
4. В даний час стає очевидною усе більша ізоляція авторитарних режимів на міжнародній арені. Це все це вселяє надію на позитивні зміни в тих країнах, де такі режим ще існують.
5. Державний режим – це заснований на нормах права порядок діяльності (функціонування) держави, що складається як результат використання різноманітних прийомів, засобів, форм і методів здійснення державної влади.
6. Державний режим – найбільш рухливий елемент форми держави. Проте вибір тих або інших форм, методів, засобів і прийомів здійснення державної влади не є довільним. Він визначається як сукупністю зовнішніх стосовно держави факторів (економічних, соціальних, ідеологічних і інших), так і внутрішніх чинників організації самої держави ( її форми правління, територіально-політичного устрою, особливостей побудови державного механізму й ін.).
Методичні поради щодо підготовки даної теми
В ході лекції розглянуто лише частину з того значного кола питань, що необхідно буде опанувати майбутнім юристам при вивченні курсу.
Саме тому при підготовці до практичних занять з теми рекомендується звернутись не лише до базових підручників, а ще й до інших джерел, які можна знайти у бібліотеці університету або у книжковому фонді навчально-методичного кабінету кафедри загальноправових дисциплін.
В процесі вивчення теми лекції пропонується для кращого засвоєння навчального матеріалу ознайомитись з підручниками та посібниками з числа зазначених у списку літератури. При використанні джерел закордонних авторів необхідно опанувати навчальний матеріал, корегуючи його з урахуванням положень законодавства України.
Пропонується звернути особливу увагу на низку питань, що є дискусійними серед науковців, а тому іноді відзначаються суттєво відмінними один від одного поглядами вирішення теоретичної проблеми.