Висновки

Отже, міжнародне кримінальне право - система норм і принципів, які закріплюють основи співробітництва держав у боротьбі із злочинами, суспільна небезпека яких визнана міжнародним правом. Боротьба із злочинністю — одне з найважливіших завдань не тільки внутрішнього, а й міжнародного права, оскільки окремі види злочинів потребують об'єднаних зусиль багатьох держав (особливо в боротьбі з міжнародними злочинними синдикатами, які діють на території різних країн). Основним джерелом М. к. п. є договір. Договори, спрямовані на боротьбу із злочинністю, містять положення про ви знання певних дій злочинними; про юрисдикцію держав, що підписали договір, стосовно злочинних дій; про видачу злочинців. Деякі договори передбачають, що за скоєння особливо небезпечних злочинів до кримінальної відповідальності притягуються не лише приватні, а. й офіційні особи. У договірному порядку визнані злочинними геноцид, апартеїд, рабство і работоргівля, торгівля жінками та дітьми, незаконний збут наркотиків, піратство, захоплення повітряних суден та інші злочини проти цивільної авіації, підробка грошових знаків, посягання на життя дипломатів та деякі інші.

Отже, ідея міжнародного кримінального права широко обговорюється у правовій літературі з початку ХІХ ст. Але в неї значно глибші корені. Ще в ХVІІ ст. Гуго Гроцій проголосив засади космополітичної юриспруденції: кожна держава зобов’язана або самостійно покарати злочинця, або видати його державі, що його переслідує. Згодом ця ідея була розвинена в теорії універсальної дії правових законів, яка основну увагу зосередила на невідворотності покарання. При цьому будь-який злочин розглядався як такий, що природно посягає на загальний світовий правопорядок. Тому на перший план висувалася ідея повної уніфікації кримінального законодавства держав на основі міжнародного кримінального кодексу.

І все ж таки сьогодні виникає можливість говорити про формування міжнародного кримінального права як сукупності міжнародно-правових норм, що встановлюють на цьо му етапі його розвитку караність найбільш серйозних і таких, що викликають заклопотаність усього міжнародного співтовариства, посягань на міжнародний мир, міжнарод ну безпеку, людяність. З метою вирішення цього завдання в міжнародному кримінальному праві визначені діяння,що злочини, і встановлені покарання, що підлягають за­стосуванню до осіб, які скоїли такі злочини.

Становлення міжнародного кримінального права без­посередньо пов’язане із прийняттям статутів міжнарод них кримінальних судових органів: Статуту Міжнарод­ного трибуналу з Руанди, Статуту Міжнародного трибуналу з колишньої Югославії, Римського Статуту Міжна родного кримінального суду. У цих актах закріплена міжнародна юрисдикція трибуналів щодо строго визна­ченого переліку злочинів, сформульовані склади таких злочинів і визначені кримінально-процесуальні та кри мінально-виконавчі процедури залучення до міжнародної кримінальної відповідальності. Міжнародне кримі нальне право на сьогодні визнає такі злочини: злочини проти людства (геноцид, апартеїд, расову дискримінацію), військові злочини.

Використана література.

1.Блищенко И.П. Дипломатическое право. М.,1990;

2.Міжнародне право: Словник-довідник / Уклад.: к.ю.н., доцент П.В.Макушев, к.ю.н., доц. П.Я.Мінка, Л.А.Філяніна. – Д.: Дніпроп. гуманітарн. Ун-т, 2007;

3.Международное право в документах: Учебное пособие / Сост.: Н.Т.Блатова, Г.М.Мелков – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2000.;

3.Международное право / Под ред. Л.А. Моджоряна и Н.Т. Балатовой. – М., 1970;

4.Международное право в документах / Сос. Н.Т. Блатова. М.,1982.

5.Международное право в документах. Учебное пособие. – М.: «Инфра – М», 1997;

6.Мовчан А.П. Международный правопорядок. М.,1996.

7.Панов В.П. Международное уголовное право. М., 1997.

8.Словарь международного воздушного права / Отв. ред. Ю.Н. Малеев. М., 1988.