6. До складових частин ”професійної культури” можна віднести:

ерудованість, володіння методами роботи, стиль стосунків з людьми, поведінка

в умовах мікроклімату, уміння брати на себе відповідальність, визначати

шляхи, тенденції виробничої проблеми, толерантно, доброзичливо ставитись до

творчості інших. Професійна культура передбачає дотримання етичних норм.

6

Як керівник, так і підлеглий у процесі виробничої діяльності культивують своїм

прикладом шанування праці, принципи правдивості, справедливості, гуманізму.

Індикатором професійної культури, у свою чергу, виступає не лише

професійна підготовленість, але й складові інтелігентності – збереження

інтересу до знань, до історії народу, мистецтва, відповідальність при вирішенні

морально-етичних проблем.

Професійна культура - це сукупність загальної культури і професійних

знань. Це нова інтегративна якість майбутнього спеціаліста. Вона передбачає

завдання спрямування творчого потенціалу спеціаліста на розв'язання проблем

регіонального, національного, глобального масштабів у відповідності до

гуманістичних ідеалів демократичного суспільства. Професійна культура

спеціаліста – це системне утворення, яке включає мотиваційний, духовно-

моральний, інтелектуальний, діяльнісний компонент.

Безперечно, формування професійної культури спеціаліста вимагає

автономно іншої якості професійно-комунікаційної компетенції спеціаліста.

Розглядаючи питання професійного зростання спеціаліста, необхідно

відзначити відмінності між «навчанням спеціаліста» - терміном, що має на

увазі навчання навичкам і методам викладання, і «освітою спеціаліста», що

характеризує процес професійного розвитку протягом усього життя. Сучасні

визначення останнього терміна висвітлюють процес, за допомогою якого

спеціаліст обновлює і удосконалює знання у своїй галузі викладання, розширює

і поглиблює навички своєї професійної діяльності, а також розвиває свій

позитивний стиль, що має тенденцію пристосовуватися до обставин, що

змінюється, і ситуаціям, що виникають протягом усієї кар'єри.

Таким чином, можна узагальнити, що у професійній культурі фахівця (в т.ч.

й психолога) простежується структурний ланцюг або комплексна система

елементів, а саме: професійне мислення, професійний інтерес, професійні

знання, уміння, навички й здібності, професійний досвід, ступінь готовності

особистості до конкретного виду діяльності, професійний світогляд, професійна

майстерність, адаптованість до професійного середовища, професійна мораль

тощо. До сучасного працівника висуваються вимоги – чітко уявляти собі

моральний смисл, цінність, наслідки своєї діяльності, мати цілісний світогляд,

економічно, екологічно розвинене мислення, володіти культурою спілкування,

знанням правової системи суспільства, навичками організації виробництва

(управління) і т. ін. Професійна культура посідає особливе місце у структурі

культури особистості, оскільки в процесі професійної діяльності культура

особистості набуває свого всебічного й ефективного втілення. Більше того, у

такій діяльності зрештою акумулюються всі види культури особистості.

Елементи різних видів культур, які входять до складу професійної культури

фахівця (як субкультури), мають певну ієрархію залежно від спеціалізації та

професійної діяльності, а також від конкретних завдань, які розв’язує фахівець у

конкретній життєвій ситуації.

Висновок

Отже, у своїй роботі я дійшла висновку, що професійна культура забезпечує необхідний рівень виконання професійних функцій та можливість подальшого самовдосконалення фахівця. Вона виявляється через єдність особистісних та професійних якостей індивіда, ступеня володіння ним досягненнями й фаховими компетенціями, соціально-професійною мобільністю, що сприяє соціальному й духовному розвитку за умов входження в загальноєвропейський освітній простір. Сьогодні є потреба у вивченні, визначенні й аналізі саме цього комплексу якостей, які формуються у вищій школі й зазнають свого подальшого вдосконалення, застосовуються й реалізуються в трудовій діяльності.

Список літератури: