Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади України

Вищим органом у системі органів виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів України, який очолює систему органів виконавчої влади, є Урядом України, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Раду Міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Він відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України (ст. 113 Конституції України).

Отже, Кабінет Міністрів України - це вищий орган у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України, що керується у своїй діяльності Конституцією, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України.

В умовах реалізації в Україні конституційно-правової реформи Кабінет Міністрів України набуває якісно нового конституційного статусу - трансформується у виший орган державної влади, поряд з Верховною Радою України та Президентом України. Кабінет Міністрів України формується, а відтак. І репрезентує функції коаліції депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Тобто Кабінет Міністрів України перетворюється з технологічного органу державної влади в політичний.

Ключовою політичною фігурою в державі стає голова Кабінету Міністрів України - Прем'єр-міністр України. Він призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. До складу Кабінету Міністрів України входять також Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри та міністри.

Кандидатура для призначення на посаду Прем'єр-міністра України вноситься Президентом України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до ст. 83 Конституції, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради. Як свідчить досвід країн з парламентською або парламентсько-президентською формою державного правління, кандидатура Прем'єр-міністра України, як правило, підбирається з політичних лідерів коаліції депутатських фракцій, які мають більшість у парламенті.

Міністри оборони та закордонних справ України призначаються Верховною Радою за поданням Президента України, Інші члени Кабінету Міністрів призначаються Верховною Радою за поданням Прем'єр-міністра. За його поданням призначаються також Голова Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення, Голова Фонду державного майна України.

Верховна Рада України може звільняти зазначених осіб із посади, вирішувати питання про відставку Прем'єр-міністра, а також членів Кабінету Міністрів України. Уряд складає свої повноваження перед новообраною Верховною Радою України, а у випадку прийняття Верховною Радою резолюції недовіри уряду передбачена відставка всього його складу. У цих випадках Верховна Рада здійснює формування нового складу Кабінету

Міністрів у порядку і строки, визначені Конституцією України. Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою, або відставку якого прийнято, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

Діяльність уряду ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, колегіальності, науковості та гласності. Кабінет Міністрів України дотримується вимог утвердження та гарантування прав і свобод людини, відповідальності держави перед громадянами за забезпечення їм гідних умов життя, здійснює виконавчу владу в межах, встановлених Конституцією і законами України, незалежно від органів законодавчої та судової влади. Як колегіальний орган Кабінет Міністрів приймає рішення після обговорення питань на своїх засіданнях. Неприпустимим є неправомірне втручання будь-яких органів, посадових осіб, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян у здійснення функцій, віднесених до відання Кабінету Міністрів України.

Конституцією України визначається коло функцій і повноважень Кабінету Міністрів. Йому властиві такі функції, як виконавча, бюджетно-фінансова, державного планування розвитку України, організаційна, державного контролю та ін. Згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; вживає заходів щодо реалізації прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, здійснює управління об'єктами державної власності.

Істотною функцією Кабінету Міністрів України є організація роботи зі складання проекту Державного бюджету країни. Цей вид діяльності уряду регламентується Законом України "Про бюджетну систему України" та визначається основними напрямками бюджетної політики, які визначаються Верховною Радою України.

Після прийняття Верховною Радою України закону України про Державний бюджет України на наступний рік Кабінет Міністрів України відповідно до п. 6 ст. 116 Основного Закону забезпечує виконання Державного бюджету України. В кінці поточного року уряд подає парламентові звіт про його виконання.

До компетенції Кабінету Міністрів України належить здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності й національної безпеки України, громадянського порядку, боротьба зі злочинністю, організація і забезпечення здійснення зовнішньополітичної діяльності України, митної справи. Він спрямовує та координує діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, контролює їх діяльність.

Кабінет Міністрів України вирішує також інші питання державного управління.

Порядок організації діяльності Кабінету Міністрів України, пов'язаний з виконанням його повноважень, крім Конституції та законів України, регулюється Регламентом Кабінету Міністрів України.

Діяльність Уряду планується на основі політичних пропозицій шляхом прийняття Програми діяльності Кабінету Міністрів на період його повноважень, щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку України, інших державних програм та актів Уряду.

Роботою Кабінету Міністрів керує Прем'єр-міністр. Він спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою України та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів, координує діяльність Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів. міністрів, керівників інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, які забезпечують виконання покладених на них завдань відповідно до їх повноважень.

Міністри як члени Кабінету Міністрів беруть участь у виконанні Програми діяльності Кабінету Міністрів, реалізації державної політики у доручених їм сферах державного управління, здійснюють управління в цих сферах, спрямовують і координують діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до їх відання. Члени Кабінету Міністрів не можуть діяти всупереч офіційній позиції Кабінету Міністрів.

Члени Уряду представляють Україну в міжнародних і міждержавних організаціях, ведуть міжнародні переговори, беруть участь в інших міжнародних заходах, підписують в установленому порядку міжнародні договори України, причому Прем'єр-міністр і Міністр закордонних справ мають право вести переговори і підписувати міжнародні договори України без спеціальних повноважень. Іншим членам Кабінету Міністрів такі повноваження надаються розпорядженням Кабінету Міністрів або за його дорученням - актом Міністерства закордонних справ.

Діяльність Кабінету Міністрів країни забезпечується Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Основними завданнями Секретаріату є організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та Інше забезпечення Кабінету Міністрів України. Секретаріат діє на підставі Положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Акти Кабінету Міністрів, що мають нормативний характер, видаються у формі постанов, а акти з оперативних, організаційно-розпорядчих та Інших питань, які не мають нормативного характеру, видаються у формі розпоряджень. Постанови і розпорядження підписуються Прем'єр-міністром. Розпорядження Кабінету Міністрів України діють з моменту їх прийняття, якщо не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях. Дія актів Кабінету Міністрів України може бути зупинена Президентом України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України. Вони втрачають чинність у разі визнання їх неконституційності на підставі рішення Конституційного Суду України.

Організація роботи центральних органів виконавчої влади

Порядок організації роботи центрального органу виконавчої влади передбачений Типовим регламентом роботи центрального органу виконавчої влади, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 19 вересня 2007 року № 1143. Так, центральний орган виконавчої влади розробляє та затверджує річний план заходів із виконання покладених на нього завдань (далі — річний план). Заходи, передбачені у річному плані, повинні відповідати напрямам робіт, визначених бюджетними програмами, а результативні показники річного плану — результативним показникам відповідних бюджетних програм. Річний план розробляється структурним підрозділом апарату центрального органу виконавчої влади, визначеним керівником такого органу. Структурні підрозділи провадять свою діяльність згідно з квартальним або місячним планами, що розробляються на підставі річного плану та затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади або його заступником (відповідно до розподілу обов'язків). По закінченні строку дії річного плану центральний орган виконавчої влади готує звіт про його виконання, який підлягає опублікуванню та громадському обговоренню.

Розроблення проекту нормативно-правового акта у центральному органі виконавчої влади покладається на структурний підрозділ відповідно до його компетенції. Для розроблення проекту нормативно-правового акта може утворюватися за наказом керівника центрального органу виконавчої влади робоча група. У процесі розроблення проекту нормативно-правового акта:

— проводиться аналіз стану справ у відповідній сфері правового регулювання та причин, що обумовлюють необхідність підготовки проекту;

— визначається предмет правового регулювання, механізм вирішення питання, що потребує врегулювання;

— перевіряється його відповідність актам законодавства вищої юридичної сили, чинним міжнародним договорам України та забезпечується опрацювання проекту з урахуванням acquis communautaire, якщо проект за предметом правового регулювання належить до сфери, правовідносини в якій регулюються законодавством ЄС;

— забезпечується погодження проекту з іншими заінтересованими органами виконавчої влади та у разі потреби вносяться необхідні поправки;

— вживаються заходи до усунення розбіжностей, зокрема організовується та проводиться за участю заінтересованих органів виконавчої влади, які мають зауваження до проекту, детальне обговорення шляхів вирішення спірних питань.

Проект нормативно-правового акта перед поданням на розгляд керівникові центрального органу виконавчої влади обов'язково узгоджується з усіма заінтересованими структурними підрозділами, юридичною службою та заступником керівника центрального органу виконавчої влади (відповідно до розподілу обов'язків). Нормативно-правові акти, що стосуються прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають в установленому порядку реєстрації в Мін'юсті.

Організація діловодства у центральному органі виконавчої влади покладається на його керівника. До основних видів роботи з документами належать:

— реєстрація вхідної кореспонденції;

— робота з документами у структурних підрозділах;

— підготовка документів для доповіді керівництву;

— підготовка та узгодження проектів нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру;

— організація виконання рішень Кабінету Міністрів України;

— підготовка та оформлення документів до засідань колегії;

— оформлення копій та додатків до документів;

— реєстрація та надсилання вихідної кореспонденції;

— організація та здійснення контролю за виконанням документів;

— складення номенклатури та формування справ;

— підготовка справ до архівного зберігання та користування архівною документацією;

— ведення обліку, зберігання та використання бланків, печаток і штампів центрального органу виконавчої влади.

Порядок проведення нарад. Апаратні наради проводяться щотижня. Керівник центрального органу виконавчої влади або в разі його відсутності заступник керівника проводить апаратні наради для розгляду та вирішення питань, що належать до повноважень центрального органу виконавчої влади.

Рішення, прийняті на апаратних нарадах, оформлюються не пізніше ніж у дводенний строк протоколами. Протоколи підписуються головуючим і доводяться до відома учасників апаратної наради.

З метою розгляду та оперативного вирішення окремих питань, що належать до повноважень центрального органу виконавчої влади, керівник центрального органу виконавчої влади або його заступник проводять оперативні наради. Рішення, прийняті на оперативній нараді, оформлюються у дводенний строк протоколом. Протокол наради підписує головуючий.

Для вирішення питань міжвідомчого характеру у центральному органі виконавчої влади можуть проводитися міжвідомчі наради із залученням представників інших органів виконавчої влади.

Контроль за виконанням доручень, наданих на нарадах, здійснює відповідний структурний підрозділ.

Центральний орган виконавчої влади, взаємодіючи з Верховною Радою України:

— забезпечує представлення у Верховній Раді України внесеного Кабінетом Міністрів України законопроекту та його супроводження на всіх стадіях розгляду;

— визначає посадову особу, яка представлятиме позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду законопроекту, внесеного на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України;

— готує висновки до законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України;

— розглядає депутатські звернення і запити, звернення та рекомендації комітетів Верховної Ради України;

— готує матеріали до проведення години запитань до Уряду та до парламентських слухань, слухань у комітетах Верховної Ради України.

Центральний орган виконавчої влади взаємодіє із Секретаріатом Кабінету Міністрів України з питань, що виникають у відносинах з Кабінетом Міністрів України, проводить консультації стосовно процедури підготовки проектів актів законодавства та інших документів, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, організації контролю за виконанням рішень Кабінету Міністрів України, а також з інших питань.

Центральний орган виконавчої влади розглядає звернення, пропозиції, інші матеріали та документи, що надходять від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, забезпечує своєчасне узгодження проектів нормативно-правових актів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України.

З метою забезпечення участі громадськості у процесі підготовки проектів рішень та моніторингу громадської думки під час їх виконання при центральному органі виконавчої влади діє громадська рада. Центральний орган виконавчої влади створює необхідні умови для роботи громадської ради та проведення її засідань. Рішення громадської ради мають рекомендаційний характер і є обов'язкові для розгляду центральним органом виконавчої влади.

З метою організації ефективної взаємодії між центральним органом виконавчої влади, засобами масової інформації та об'єднаннями громадян центральний орган виконавчої влади забезпечує:

— проведення в установленому порядку консультацій з громадськістю;

— організацію вивчення громадської думки стосовно проблем, пріоритетів та перспектив розвитку у відповідній сфері;

— проведення моніторингу громадської думки під час підготовки та виконання рішень центрального органу виконавчої влади;

— інформування громадськості про діяльність центрального органу виконавчої влади шляхом проведений прес-конференцій, брифінгів, Інтернет-конференцій, прямих телефонних ліній, розміщення в засобах масової інформації статей, інтерв'ю, коментарів, підготовки теле- і радіопередач, виготовлення та розповсюдження інформаційно-презентаційної продукції про діяльність центрального органу виконавчої влади;

— проведення моніторингу повідомлень у засобах масової інформації стосовно своєї діяльності та реагування на критичні зауваження;

— організацію та проведення роз'яснень цілей, змісту і порядку реалізації державної політики у відповідній сфері.

Розгляд звернень громадян, організація їх особистго прийому здійснюється відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та інших актів законодавства. У разі потреби розгляд звернень громадян покладається на відповідну посадову особу чи структурний підрозділ, які забезпечують:

— кваліфікований та своєчасний розгляд звернень громадян, що надійшли на адресу центрального органу виконавчої влади;

— ведення окремого діловодства за зверненнями громадян;

— здійснення контролю за дотриманням порядку і строків розгляду та вирішення питань, порушених у зверненнях громадян; проведення систематичного аналізу та узагальнення звернень громадян із метою виявлення суспільно значущих проблем, які потребують негайного розв'язання, інформування про це керівництва центрального органу виконавчої влади та Кабінету Міністрів України;

— вносять пропозиції і вживають заходів до поліпшення організації роботи із зверненнями громадян, вирішення порушених у них питань та вдосконалення законодавства у відповідній сфері.

Особистий прийом громадян регулярно проводять керівник, його заступники, керівники структурних підрозділів та інші посадові особи центрального органу виконавчої влади згідно з графіком, затвердженим наказом керівника центрального органу виконавчої влади, який доводиться до відома громадян. У разі відсутності посадової особи, яка проводить особистий прийом громадян згідно із затвердженим графіком, прийом здійснює посадова особа, на яку покладено виконання її обов'язків.

Постійним консультативно-дорадчим органом, що утворюється для погодженого вирішення питань, які належать до компетенції центрального органу виконавчої влади, та для колективного і вільного обговорення найважливіших напрямів діяльності, є колегія центрального органу виконавчої влади. Загальне положення про колегію центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1569.

Рішення про утворення колегії центрального органу виконавчої влади приймається його керівником, а про утворення колегії місцевої держадміністрації — головою держадміністрації. Колегія виконує такі функції:

1) обговорює і приймає рішення щодо перспектив і найважливіших напрямів діяльності відповідного центрального органу виконавчої влади, місцевої держадміністрації;

2) розглядає пропозиції щодо: удосконалення законодавства; забезпечення співпраці з центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування під час виконання покладених на них завдань; розширення міжнародного співробітництва у відповідній галузі (сфері діяльності), регіоні, на території;

3) обговорює прогнози і програми соціально-економічного розвитку відповідної галузі (сфери діяльності), регіону, території, інші державні програми та визначає шляхи їх реалізації;

4) розглядає питання про стан дотримання фінансової, бюджетної дисципліни, збереження та використання державного майна, здійснення внутрішнього фінансового контролю та усунення виявлених недоліків;

5) розробляє пропозиції щодо вдосконалення діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів, урядових органів державного управління, що діють у складі центрального органу виконавчої влади, місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;

6) аналізує стан роботи центрального органу виконавчої влади, місцевої держадміністрації з питань забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

7) розглядає результати роботи центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів, урядових органів державного управління, що діють у складі центрального органу виконавчої влади, місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, а також інших підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування (в межах компетенції);

8) аналізує стан дотримання законодавства з питань державної служби, організаційно-кадрової роботи та виконавської дисципліни;

9) розглядає інші питання, пов'язані з реалізацією завдань, покладених на центральний орган виконавчої влади, місцеву держадміністрацію.

До складу колегії центрального органу виконавчої влади входять: керівник (голова колегії), перший заступник та заступники керівника (за посадою), керівники урядових органів державного управління, що діють у складі центрального органу виконавчої влади, інші керівні працівники зазначеного органу; у разі потреби — керівники інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, керівники його територіальних органів, народні депутати України, представники інших органів державної влади (за згодою). У випадках, передбачених положеннями про відповідні центральні органи виконавчої влади, до складу колегій можуть входити представники громадських організацій, творчих спілок, підприємств, наукових установ та інших організацій.

До складу колегії місцевої держадміністрації входять: голова місцевої держадміністрації (голова колегії), його перші заступники та заступники голови (за посадою), керівник апарату, керівники інших структурних підрозділів держадміністрації; у разі потреби — керівники територіальних органів центральних органів виконавчої влади, голови місцевих держадміністрацій нижчого рівня, посадові особи органів місцевого самоврядування (за згодою). До складу колегії місцевої держадміністрації за пропозицією громадських організацій, творчих спілок, підприємств, наукових установ та інших організацій можуть бути включені їх представники.

Організаційною формою роботи колегії є засідання. Періодичність проведення засідань колегії визначається її головою. На розгляд колегії подаються:

1) проект порядку денного засідання колегії з визначенням доповідача з кожного питання;

2) довідка з питань порядку денного засідання колегії з викладенням обґрунтованих висновків і пропозицій;

3) проект рішення колегії;

4) список членів колегії;

5) список запрошених осіб, які виявили бажання взяти участь в обговоренні питань порядку денного засідання колегії, із зазначенням їх прізвищ, імен та по батькові, місця роботи та займаних посад;

6) довідкові матеріали (розрахунки, статистичні матеріали, звіти, діаграми, таблиці тощо), які безпосередньо стосуються порядку денного.

Засідання колегії веде її голова, а у разі його відсутності — особа, на яку покладено виконання обов'язків керівника центрального органу виконавчої влади, голови місцевої держадміністрації. Засідання проводиться у разі, коли у ньому беруть участь не менше ніж дві третини загальної кількості членів колегії.

Члени колегії беруть участь у засіданнях колегії особисто. Якщо член колегії не може бути присутнім на засіданні, він має право попередньо подати голові колегії відповідні пропозиції у письмовій формі.

Рішення колегії приймаються з кожного питання порядку денного відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів колегії. За рішенням головуючого може застосовуватися процедура таємного голосування. Думка відсутнього члена колегії з питань порядку денного засідання, подана у письмовій формі, розглядається на засіданні колегії і враховується під час голосування.

Рішення колегії проводяться у життя, як правило, наказом керівника центрального органу виконавчої влади або розпорядженням голови місцевої держадміністрації. У разі виникнення розбіжностей між головою та іншими членами колегії під час прийняття рішення керівник центрального органу виконавчої влади, голова місцевої держадміністрації проводить у життя своє рішення, доповідаючи у разі потреби про розбіжності, що виникли, керівництву Кабінету Міністрів України. Члени колегії також можуть повідомити свою думку керівництву Кабінету Міністрів України. Рішення колегії з організаційних, процедурних і контрольних питань вносяться до протоколу засідання (без видання наказу або розпорядження).