3. Роцесуальний порядок перегляду справи

у зв'язку з нововиявленими обставинами Право на звернення до суду з вимогою про перегляд судових постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами мають сторони, інші особи, які беруть участь у справі (ст. 362 ЦПК України). Право на відкриття провадження, пов'язаного з переглядом судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, мають також громадяни та організації, до яких перейшли повноваження осіб, які брали участь у справі, у порядку правонаступництва (ст. 37 ЦПК України). Обмеження повноважень представника на вчинення певних процесуальних дій мають бути застережені у виданій йому довіреності (ст. 44 ЦПК України).

Процесуальні дії правомочних осіб щодо порушення цивільного процесу зумовлять позитивні правові наслідки тоді, коли вони будуть спрямовані на перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами належних судових постанов. Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України ними можуть бути будь-які рішення і ухвали судів, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, першої, апеляційної та касаційної інстанцій та судові накази. Однак у теорії цивільного процесу з приводу перегляду ухвал суду першої інстанції зазначається, що перегляду мають підлягати заключні ухвали, що набрали законної сили (наприклад, про закриття провадження у справі, про залишення заяви без розгляду), та окремі ухвали1. Не всі, а лише ті ухвали, які самостійно набирають законної сили2.

Не можуть бути переглянуті ухвали, постановлені під час розгляду справ з питань, що мають підпорядковане значення, адже вони набирають законної сили не самостійно, а разом з рішенням. Коли ж такі ухвали постановлені без урахування істотних для справи обставин, вони впливають на законність та обґрунтованість судового рішення. Тому в таких випадках перегляду підлягає саме рішення.

Пленум Верховного Суду України у п. 2 зазначеної вище постанови роз'яснив, що об'єктом перегляду можуть бути ухвали суду першої інстанції про відмову в прийнятті заяви, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду та з інших питань, що набрали законної сили, якщо вони перешкоджають дальшому рухові справи.

Ухвали і рішення апеляційної та касаційної інстанцій будуть об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами тоді, коли такими судовими актами змінюється рішення суду першої інстанції, вноситься нове рішення, закривається провадження у справі чи залишається без розгляду позов.

Об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути лише судове рішення, ухвала суду в цілому. Однак тоді, коли рішення розв'язало декілька правових вимог (розірвання шлюбу, поділ майна і жилої площі, стягнення аліментів), об'єктом перегляду може бути і кожна з його частин, якою вирішена одна з таких вимог. Прямого зазначення на це у законі немає. Але Пленум Верховного Суду України у п. 2 зазначеної вище постанови роз'яснив, що рішення може бути переглянуте лише в частині тих вимог, які стосуються нововиявлених обставин.

Зазначений строк згідно з ч. 2 ст. 362 ЦПК України обчислюється: 1) з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи (у випадках, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України); 2) з дня набрання законної сили вироком у кримінальній справі (у випадках, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України); 3) з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України (у випадках, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України); 4) з дня набрання законної сили рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду (у випадках, передбачених п. Зч. 2 ст. 361 ЦПК України).

Процесуальною гарантією забезпечення інтересів осіб, які беруть участь у справі, у разі пропуску строку з поважних причин є їх право на його поновлення.

Процесуальним діям сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, спрямованим на відкриття провадження, пов'язаного з переглядом судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, кореспондує обов'язок суду прийняти заяву до свого розгляду. З її прийняттям розпочинається цивільний процес. Заява підлягає розгляду в одному провадженні зі справою, у якій ухвалено судове рішення. Якщо справа не збереглася, заява може бути розглянута лише після відновлення судового провадження за правилами ЦПК України

Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, мають можливість здійснювати процесуальні дії, спрямовані на реалізацію суб'єктивних прав та обов'язків у цій стадії. Оскільки згідно зі ст. 363 ЦПК України перевірку судового акта у зв'язку з нововиявленими обставинами здійснює той суд, рішення, ухвала, судовий наказ якого переглядається, порядок провадження і правове становище осіб, які беруть участь у справі, є такими, якими вони встановлені для тієї стадії, що закінчилася прийняттям належного акта, який став об'єктом перегляду цим способом, з урахуванням, безумовно, його специфіки, тобто для суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Тут не діють правила про зміну і визнання позову, укладення мирової угоди, оскільки мета цієї стадії, а у зв'язку з цим – і повноваження суду, є іншими. Але особа, яка порушила процес, може відмовитися від заявленої вимоги щодо перегляду судового акта у зв'язку з нововиявленими обставинами. І такі розпорядчі дії перебувають під контролем суду.

Особи, які брали участь у справі, але не спрямовували своїх дій на відкриття провадження, у цій стадії можуть вступити в процес. Частина 1 ст. 365 ЦПК України передбачає для цього таку гарантію, як обов'язок суду повідомити їх про час і місце розгляду справи. Права цих осіб на вступ у процес реалізуються поданням письмової або усної заяви останніми або уповноваженим ними представником. Неявка осіб, які брали участь у справі, в судове засідання, не перешкоджає розглядові справи. Однак якщо вони не з'явилися з поважних причин, суд може відкласти її перегляд.

Розглядаючи заяву, суд зобов'язаний перевірити її обґрунтованість. За наявності передбачених законом підстав він постановляє ухвалу про задоволення щодо перегляду рішення, ухвали і скасовує їх. При необґрунтованості заяви суд відмовляє у її задоволенні (ч. 2 ст. 365 ЦПК України).

Після скасування рішення, ухвали або судового наказу, справа розглядається судом за правилами, встановленими ЦПК України для певної судової інстанції.

Ухвала суду про задоволення заяви щодо перегляду рішення, ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами як така, що не перешкоджає дальшому рухові справи, оскарженню не підлягає, а ухвала про відхилення такої вимоги може бути оскаржена у встановленому порядку особами, які брали участь у справі (п. 17 ч. 1 ст. 293, ст. 366 ЦПК України).

Ігнорування судом при розгляді справ ознак нововиявле-них обставин і встановленого порядку перегляду справ призводить до постановлення незаконних ухвал. Так, М. звернулася до суду із заявою про перегляд рішення у зв'язку з ново-виявленими обставинами, ухваленого за її позовом до Ш. про поділ сумісно нажитого у період шлюбу майна, у тому числі запасного двигуна до автомобіля «Москвич» (у задоволенні позову цим рішенням було відмовлено за відсутністю двигуна). Заявниця зазначала, що оскільки з часом двигун було виявлено у гаражі відповідача, що підтверджується доповідною міліції, вона просить стягнути з відповідача половину вартості двигуна. Районний суд розглянув заяву і виніс ухвалу, якою скасував своє попереднє рішення і визнав за М. право власності на половину двигуна.

Але районний суд помилково визнав нововиявленими обставинами знайдений у Ш. запасний двигун до автомобіля «Москвич» . Адже з пояснень заявниці у судовому засіданні і показань свідка К. вбачається, що двигун був придбаний Ш. до розірвання шлюбу заявницею і до розгляду спору про поділ майна в суді. Відсутність двигуна не давала суду підстав для виключення його зі складу сумісно нажитого подружжям майна, а була обставиною, що зумовлювала необхідність перевірки місця знаходження двигуна та його вартості. Це свідчить про неповноту дослідження обставин у справі. Тому виявлення у відповідача двигуна після розгляду справи про поділ майна не може розглядатися як нововиявлена обставина.

Крім того, у разі скасування рішення, ухвали, судового наказу, справа розглядається судом за правилами, встановленими ЦПК України (ч. З ст. 365). А це означає, що зазначені процесуальні дії виконуються у тій самій справі, у якій ухвалено рішення, яке переглядається, і мають закінчитися ухваленням нового рішення з додержанням усіх процесуальних норм встановленого ЦПК України порядку. Але суд завів нову справу, у якій навіть відсутня копія рішення, що переглядається. Розглянувши справу по суті, суд виніс замість рішення ухвалу, не дотримавши вимог ст. 197 ЦПК України.

В іншій справі судова колегія у цивільних справах Верховного Суду України, відхиляючи касаційну скаргу заявника, зазначила, що посилання на наявність помилок у висновку експерта, який досліджувався та оцінювався судом, а викладені в ньому обставини були відомі заявнику, не може бути підставою для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, за правилами перегляду їх у зв'язку з нововиявленими обставинами1.

Запитання для самоконтролю

У чому полягає провадження по перегляду судових рішень, ухвал і наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами

Що таке нововиявлені обставини як підстави для переглядурішень, ухвал і наказу суду

Хто має право на звернення до суду щодо відкриття провадження про перегляд судових рішень, ухвал і наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами Процесуальний порядок реалізації цього права.

Яким є процесуальний порядок розгляду заяв про переглядрішень, ухвал і судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами

4. 1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду постановляється одна з таких ухвал:

1) про повне або часткове задоволення заяви;

2) про відмову в задоволенні заяви.

2. Судді, які не погоджуються з ухвалою, можуть висловити окрему думку, що додається до ухвали.

3. Ухвала Верховного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена, крім як з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу.

1. Статтею 454 КПК визначено загальні повноваження ВСУ за наслідками розгляду справи з підстав, передбачених ч. 1 ст. 445 КПК Він наділений правом повністю або частково задовольнити заяву про перегляд судового рішення або відмовити у задоволенні такої заяви, про що постановляється відповідна ухвала більшістю голосів від складу суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ, якщо підставою його перегляду було неоднакове застосування закону про кримінальну відповідальність судом касаційної інстанції, та більшістю голосів складу суддів ВСУ у разі розгляду заяви з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК.

2. У коментованій статті КПК робиться застереження про те, що під час перебування в нарадчій кімнаті і прийнятті відповідного рішення ніхто із суддів не має права утримуватися від голосування. Ухвалене рішення підписується всіма суддями, які брали участь у розгляді справи, в тому числі і тими, які не погоджуються з прийнятим рішенням. Судді, які не погоджуються з ухвалою, можуть скористатися правом висловити окрему думку у письмовому вигляді і додати її до матеріалів справи. Окрема думка судді або суддів не оголошується, але є відкритою для ознайомлення.

3. Постановлена ухвала ВСУ є остаточною і не може бути оскаржена, за винятком підстави, зазначеної в ч. З ст. 454 КПК. За її змістом рішення ВСУ, прийняте за наслідками розгляду заяви з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК (неоднакового застосування закону про кримінальну відповідальність судом касаційної інстанції), може бути оскаржене до міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною. На підставі рішення міжнародної судової установи, яка визнала порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, така ухвала Судової палати у кримінальних справах ВСУ може бути предметом перегляду з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК.