4. Кошторисні норми на дослідження методами
свердловинної геофізики
4.1. Загальні засади
4.1.1. У цій главі містяться кошторисні норми на дослідження навколо- свердловинного та міжсвердловинного простору методами свердловинної електророзвідки та методами свердловинної магніторозвідки, переліченими у пункті 2.3.2.
4.1.2. Комплекс досліджень методами свердловинної геофізики склада-ється з підготовчо-заключних робіт на базі геофізичного загону та на сверд-ловині, з проведення власне вимірювань фізичних параметрів (основних і деталізаційних), дослідних і дослідно-методичних робіт, а також додаткових робіт і переїздів геофізичних загонів з місця базування на свердловини й назад.
4.1.3. Норми часу на проведення власне вимірювань фізичних парамет-рів наведено у таблицях 4.1; 4.2 - 4.11; 4.14 - 4.19; 4.22; 4.23 та у пунктах 4.5.9 і 4.9.5.
4.1.4. До додаткових робіт при проведенні досліджень методами сверд-ловинної геофізики належать:
- улаштування та ліквідація лінії “нескінченність” при дослідженнях
МЕК, ВПС, МПС;
- улаштування та ліквідація допоміжного живильного заземлювача при
дослідженнях методами КСПК;
- виготовлення та випробування приймально-передавальних антен і роз-
носів, а також розчищення від штучних провідників ділянок свердло-
винно-наземних вимірювань при радіохвильовому просвічуванні;
- ув’язування результатів спостережень у різних свердловинах
методом ЕПС.
Склад (зміст) додаткових робіт, що його враховано нормами часу, наведено у пункті 2.20.7.
Норми часу на проведення додаткових робіт при дослідженнях мето-дами свердловинної геофізики наведено у таблицях 4.2; 4.15; 4.21 та у пунк-ті 4.5.8.
Додаткові роботи виконуються тим же складом інженерно-технічних працівників (ІТП) і робітників, які виконують власне вимірювання фізичних параметрів.
4.1.5. Нормами часу на улаштування та ліквідацію лінії “нескінчен-ність” при дослідженнях методами МЕК, ВПС, МПС (табл. 4.2) і допоміж-ного живильного заземлювача при дослідженнях методами КСПК і МПС (табл. 4.1), а також на ув’язування результатів геофізичних досліджень методом ЕПС у різних свердловинах (табл. 4.15) передбачаються чотири категорії трудності. Район робіт геофізичного загону відносять до певної категорії трудності за сукупністю ознак орогідрографії місцевості та способу розмотування і змотування проводів.
І категорія трудності. Робота виконується на ділянках рівнинної, степової або лісостепової місцевості з окремими пагорбами та висотами, крутість схилів яких не перевищує 10о; на території, де до 20% площі вкрито лісами, болотами, зайнято будівлями; у місцевості, де до 50% площі зайнято ріллею та незбираними ланами сільськогосподарських культур або городами.
Розмотування та змотування проводів живильної та приймальної ліній здійснюється вручну і на 20% їхньої довжини утруднене.
ІІ категорія трудності. Робота виконується на ділянках слабогорбистої степової або лісостепової місцевості з розвиненою мережею неглибоких ярів, річок і струмків, з окремими пагорбами, крутість схилів яких не перевищує 20о; на території, де до 40% площі вкрито лісами, болотами, зайнято будів-лями; на ділянках, де до 70% площі зайнято ріллею та незбираними ланами сільськогосподарських культур або городами.
Розмотування та змотування проводів живильної та приймальної ліній здійснюється вручну і на 40% їхньої довжини утруднене.
ІІІ категорія трудності. Робота виконується на ділянках дуже пересіченої місцевості з розвиненою мережею ярів, річок і струмків, з окремими висотами, крутість схилів яких сягає 25о; в заплавах річок з незамерзлими стариками, протоками та водоймами, що поросли чагарником; в місцевості, де 70% площі зайнято масивами ріллі, незбираних ланів сільськогос-подарських культур або городами, на територіях, де до 60% площі зайнято незакріпленими або напівзакріпленими пісками чи солончаками (пухляками), будівлями, поливними сільськогосподарськими культурами або ділянками лісу чи болотами.
Розмотування та змотування проводів живильної та приймальної ліній здійснюється вручну і на 80% їхньої довжини утруднене.
ІV категорія трудності. Робота виконується на ділянках гірської місце-вості, в межах якої окремі підвищення мають крутість схилів до 30о; в місце-вості, зайнятій великими масивами поливних сільськогосподарських культур; на території цілком вкритій незакріпленими пісками; в місцевості цілком вкритій лісом і хащами чагарнику; на ділянці, площа якої більш ніж на 60% вкрита труднопрохідними болотами.
Розмотування та змотування проводів живильної та приймальної лінії здійснюється вручну і цілком утруднене.
4.1.6. Витрати часу на проведення навколосвердловинних та міжсверд-ловинних досліджень складаються з суми витрат часу на основні, деталіза-ційні й додаткові роботи, на проведення еталонування, градуювання, профі-лактичного огляду і перевірки апаратури, дослідні і дослідно-методичні роботи, а також на переїзди геофізичних загонів з місць базування до сверд-ловин і назад.
4.1.7. Витрати часу на основні та деталізаційні роботи визначаються за нормами у загоно-змінах, виходячи із запроектованого обсягу робіт з ураху-ванням умов їхнього проведення: загальної кількості й середньої глибини свердловин, кількості виїздів геофізичного загону на одну свердловину, виду запису (точковий, безперервний), кількості записів (кривих), інтервалу між стоянками нерухомого елементу установки тощо.
Величина інтервалу запису при навколосвердловинних і міжсвердло-винних дослідженнях, врахована нормами часу, становить не менше 70% від глибини свердловини. В тих випадках, коли інтервал запису з однієї стоянки (однієї кривої) менше 70% глибини свердловини, що досліджується, норма часу на дослідження 100 м свердловини визначається за формулою в залеж-ності від величини скориґованої глибини свердловини (h1), розрахованої, виходячи з співвідношення:
|
h1 = |
і |
х П |
( 1 ) |
|
0,7h |
де і – інтервал запису з однієї стоянки (однієї кривої) в метрах, який
проектується,
h – глибина свердловини в метрах,
П – кількість стоянок (записів)
4.1.8. В тих випадках, коли змінюється призначення свердловин, в яких розміщуються заряди або джерела хвиль, на ті, в яких реєструються спостереження, і навпаки (при радіохвильовому просвічуванні кроковим способом або у варіанті електричної кореляції МЕК і ВПС), витрати часу визначаються за відповідними нормами окремо для кожної свердловини, що досліджується.
Якщо свердловини за ознакою середньої глибини утворюють окремі групи, витрати часу на дослідження розраховуються для кожної з таких груп і потім підсумовуються.
4.1.9. Витрати часу на еталонування, градуювання, профілактичний ог-ляд і перевірку апаратури, приладів та устаткування визначаються за нормами, наведеними у пунктах 2.14 – 2.16.
Витрати часу на переїзди геофізичних загонів з місць базування до свердловин і назад визначаються за нормами, наведеними у таблиці 2.3 (пункт 2.17).
4.1.10. При виконанні навколосвердловинних і міжсвердловинних дос-ліджень в процесі буріння свердловин, а також спільно з методами каротажу, до нормативних витрат часу на проведення основних, деталізаційних, додат-кових робіт, а також на переїзди геофізичних загонів з місць базування до свердловин і назад застосовується коефіцієнт КН за відхилення від нормалі-зованих умов згідно з положеннями, викладеними у пунктах 2.11 – 2.13.
4.2. Кошторисні норми на дослідження в свердловинах методом
електричної кореляції (МЕК)
4.2.1. Метою навколосвердловинних і міжсвердловинних досліджень методом електричної кореляції є ідентифікація розрізів бурових свердловин.
4.2.2. Нормами на проведення досліджень МЕК враховані такі нормоут-ворюючи чинники:
а) основні роботи (норми часу див. табл. 4.1)
- глибина свердловин до 1500 м;
- спосіб вимірювань – точковий і безперервний запис потенціалу або
градієнт–потенціалу електричного поля (при точковому запису крок
5 м, 10 м, 20 м);
- кількість кривих, що записуються (кількість стоянок заряду у зарядній
свердловині) до 15-ти;
- вимірювання у кожній свердловині виконуються з однією установкою.
б) додаткові роботи – улаштування і ліквідація лінії “нескінченність” довжиною від 1000 до 12000 м в умовах І – ІV категорій трудності (див. пункт 4.1.5, норми часу див. табл. 4.2).
4.2.3. При іншій залежності кількості записів (кривих) або стоянок заря-ду від глибини свердловини, ніж це прийнято у таблиці 4.1, слід використо-вувати положення пункту 4.1.7.
4.2.4. При відхиленні умов проведення досліджень МЕК від нормалізо-ваних, наведених у пунктах 2.9 і 4.2.2, до норм часу (табл. 4.1 і 4.2) застосо-вуються поправочні коефіцієнти, наведені у таблиці 2.2.
4.2.5. Норми витрат праці інженерно-технічних працівників (ІТП) і робітників при проведенні досліджень МЕК містяться у таблиці 4.25, перелік апаратури та устаткування – у таблицях 6.1 і 6.2, перелік і норми витрат матеріалів – у таблицях 6.4, 6.5, 6.7. Норми зносу предметів малоцінних і таких, що швидко зношуються, містяться у таблицях 6.8-6.10. Норми витрат паливно-мастильних матеріалів при роботі каротажних станцій на свердло-винах та при переїздах з місць базування на свердловини і назад вміщено в таблицях 6.11 і 6.12.
4.2.6. Тривалість камеральної обробки матеріалів досліджень МЕК та норми витрат праці інженерно-технічних працівників і матеріальних ресурсів регламентуються положеннями глави 5.