- •8. Збагачення в струмені води на похилій площині
- •8.1. Теоретичні основи процесів розділення
- •8.2. Збагачення на шлюзах
- •8.2.1. Розділення матеріалу на шлюзі
- •8.2.2. Конструкції шлюзів
- •Таблиця 8.1 – Технічна характеристика стаціонарних шлюзів
- •Таблиця 8.2 – Технічна характеристика шлюзу «Бартлез-Мозлі»
- •8.2.3. Технологічні і конструктивні параметри шлюзів
- •Таблиця 8.3 – Параметри для розрахунку шлюзів
- •8.3. Збагачення на струминних жолобах
- •8.3.1. Характеристика процесу
- •8.3.2. Конструкції струминних апаратів
- •Таблиця 8.4 - Технічні характеристики струминних концентраторів
- •Таблиця 8.5 – Технічні характеристики конусних сепараторів
- •8.3.3. Технологічні і конструктивні параметри струминних жолобів
- •8.4. Збагачення на концентраційних столах
- •8.4.1. Процес концентрації на столах
- •8.4.2. Конструкції концентраційних столів
- •Таблиця 8.6 – Технічні характеристики концентраційних столів
- •8.4.3. Технологічні і конструктивні параметри процесу концентрації на столах
- •8.5. Ґвинтова сепарація
- •8.5.1. Процес збагачення у ґвинтових сепараторах
- •8.5.2. Конструкції ґвинтових апаратів
- •Таблиця 8.7 – Технічні характеристики ґвинтових сепараторів і шлюзів
- •8.5.3. Конструктивні і технологічні параметри процесу ґвинтової сепарації
- •Контрольні запитання
Таблиця 8.5 – Технічні характеристики конусних сепараторів
Параметр |
Одноярусні |
Двоярусні |
Три- ярусні |
Шести- ярусні | ||
СК2-М |
СК-3 |
СК2-2 |
СК3-2 |
СК2-3 |
СК3,6/3-6 | |
Діаметр основи конуса, мм: верхнього середнього нижнього Довжина твірної, мм Кут твірної конуса з горизон- тальною площиною, градус Площа робочої поверхні, м2: одного конуса загальна Вміст твердого у живленні, % Продуктивність, т/год Габарити, мм: довжина ширина висота Маса сепаратора з конусами, т: із чавуну із алюмінієвого сплаву із склопластику |
2000 - - 800
14 – 20
2,95 2,95 45 – 60 20 – 40
2160 2160 2290
1,46 1,04 - |
2880 - - 1190
14 – 20
6,40 6,40 45 – 60 40 – 80
3060 3060 2800
2,50 1,80 - |
2000 - 2000 770
14 – 20
2,90 5,70 45 – 60 25 – 45
2500 2480 2650
2,90 2,10 - |
2880 - 2880 1100
14 – 20
6,00 11,88 45 – 60 45 – 90
3350 3100 3250
5,00 3,20 - |
2000 2000 2000 770
14 – 20
2,85 8,55 45 – 60 20 – 40
2160 2250 3450
3,30 - - |
3600 3000 3000 1650-1350
16 – 18
10,2 – 7,0 45,20 45 – 60 80 – 120
5300 5300 9150
- - 7,74 |
У дво-, три- і шестиярусних конусних сепараторах основну концентрацію проводять на верхньому конусі, а продукти, для перечистки, надходять самопливом на нижні конуси.
8.3.3. Технологічні і конструктивні параметри струминних жолобів
До основних технологічних і конструктивних параметрів струминних апаратів, що впливають на ефективність їх роботи, належать характеристика живлення, а також розміри апарата, характер і стан робочої поверхні.
Технологічні параметри
Чим більше різниця в густині і формі зерен розділюваних мінералів, тим ефективніше відбувається розділення мінералів у струминних апаратах.
Сферична обкатана форма зерен легких мінералів (в пісках розсипів морського походження) і витягнута форма зерен важких мінералів сприяє кращому розділенню матеріалу.
Зниження крупності розділюваного матеріалу тягне за собою зниження продуктивності і ефективності розділення. На струминних апаратах збагачують матеріал крупністю від 0,5 до 2,5 мм.
Переробка матеріалів з різним вмістом важких мінералів вимагає коректування режимів збагачення. Тому що, чим менше вміст важкої фракції в живленні, тим менше повинен бути кут нахилу жолобів струминного апарату.
Оптимальна густина пульпи при збагаченні тонкозернистих матеріалів складає 40–45 % твердого, а при збагаченні ширококласифікованих матеріалів з високим вмістом важкої фракції – 55 – 65 % .
Продуктивність конусних сепараторів визначається за формулою (8.22) залежно від крупності живлення, площі робочої поверхні верхнього конуса і відмінності в густині розділюваних мінералів:
, т/год, (8.22)
де – коефіцієнт, що залежить від крупності матеріалу (для крупного живлення =14; для дрібного – =10); – густина важкого і легкого мінералів, т/м3; – площа робочої поверхні верхнього конуса, м2; – середньоарифметичний розмір зерен у живленні, мм.
Недостатня продуктивність приводить до зменшення висоти стікаючого потоку. Дуже висока продуктивність обумовлює, з одного боку, зростання швидкості потоку і скорочення часу розшарування, а з другого, – турбулізацію потоку і надмірне перемішування шарів у розвантажувальному кінці жолоба.
Конструктивні параметри
Характер робочої поверхні помітно впливає на технологічні показники роботи струминних апаратів. Кращі результати спостерігаються при роботі з гладкими поверхнями, тому що наявність шорсткості приводить до додаткової турбулізації і порушення процесу розділення. Найвищі показники одержують на поверхнях зі склопластику, вініпласту, алюмінієвих сплавів, найнижчі – на дешевших чавунних поверхнях. Тому частіше застосовують чавунні поверхні футеровані пластиком.
Співвідношення ширини завантажувального і розвантажувального кінців жолоба звичайно коливається від 1:0,06 до 1:0,12. Одержання вузького розвантаження пояснюється бажанням мати широке віяло продуктів і, отже, більш чітко розділити потік. Але при цьому розвивається турбулентність, яка веде до порушення процесу розшарування. Широкий розвантажувальний кінець мають жолоби для збагачення грубозернистих матеріалів і при великій продуктивності апарату.
Кут нахилу жолоба впливає на швидкість руху матеріалу. Він вибирається таким чином, щоб швидкість потоку була мінімальною, але достатньою для запобігання замулювання робочої поверхні. Для матеріалів крупністю до 2 мм кут нахилу жолоба звичайно складає 15 - 20º. Відхилення від оптимального на 1 - 2º в той або інший бік на результатах розділення практично не позначається.
Основна галузь застосування струминних апаратів – переробка мінеральних пісків. Але вони можуть бути встановлені й для уловлювання тонких важких частинок в основних і перечисних операціях, а також для вилучення низькоякісних додаткових мінеральних продуктів. Крім того, для запобігання переподрібнення і втрат вільних важких мінералів, які більш крихкі, ніж породні, струминні апарати можуть бути використані в циклах подрібнення корінних руд для своєчасного вилучення важких мінералів (напр., каситериту, вольфраміту та ін.).