6.3. Рух тіл в суспензіях

Рух тіл в безструктурній суспензії є різновидом стисненого падіння їх в рідині з відповідними властивостями (густиною і в’язкістю). Швидкість падіння в суспензії крупних тіл достатньо великої густини (Re²φ≥7•10⁷ або Re≥2•10⁴) дорівнює їх швидкості падіння в рідині тієї ж густини і в’язкості. Швидкість падіння може бути визначена за формулою Ньютона-Ріттінгера (2.15) або за формулою Брайєна, Помієра і Базина:

, м/с, (6.4)

де d – діаметр частинки, м; δ, Δ_с – густина частинки і суспензії, кг/м³.

Для тіл, що характеризуються параметром Re²φ<7·10⁷, суспензія не може розглядатись як рідина. Швидкість падіння таких тіл в суспензії менше швидкості їх падіння в рідині тієї ж густини і в’язкості. Швидкість падіння може бути визначена за методом Лященка, за формулами (2.16), (2.17) або за формулою Шохіна:

,м/с, (6.5)

де ν_с – кінематичний коефіцієнт в’язкості суспензії, м²/с; с – об’ємна концентрація обважнювача в суспензії, частки од.

При спливанні в суспензіях тіл, густина яких близька до густини суспензії (δ – Δ_с < 100 кг/м³), на швидкість їх підйому діє вплив налипання частинок обважнювача, що приводить до збільшення їх маси, зменшення швидкості підйому й іноді навіть до зміни напрямку руху. При збільшенні швидкості руху суспензії інтенсивність осадження частинок обважнювача зменшується.

Швидкість руху тіл в структурних суспензіях залежить від динамічного напруження зсуву. В них частинки обважнювача притягуються до поверхні зануреного тіла сильніше ніж одна до одної. Внаслідок цього вода частково витискається з області біля поверхні тіла і в ній створюється структура густіша і міцніша ніж в іншій масі суспензії. При русі тіла структурні зв’язки рвуться, але не на самій межі тіла, а на деякій відстані від поверхні і суспензія, що знаходиться в об’ємі між межею тіла поверхнею розриву, рухається разом з тілом. Цей агрегат має густину відмінну від густини тіла. При механічній дії мішалки або висхідного потоку структура суспензії як в масі потоку, так і приєднаному об’ємі може частково руйнуватися. В цьому випадку різниця густин, яка необхідна для подолання опору структури суспензії, зменшується і швидкість руху тіл збільшується.

6.4. Апарати для збагачення у важких суспензіях

Важкосередовищне збагачення використовується для одержання кінцевих продуктів (при переробці вугілля) і для попереднього видалення пустої породи (при переробці руд). Різноманітність речовинного складу корисних копалин і обважнювачів та високі технологічні вимоги обумовили створення великої кількості конструкцій важкосередовищних апаратів, які розрізняються за такими основними ознаками:

- за глибиною і формою ванни розрізняють сепаратори з глибокою ванною (пірамідальні і конусні) і з мілкою (барабанні, колісні, кільцеві та ін.);

- за характером розділення матеріалу апарати можуть бути зі статичними умовами розділення (сепаратори) і з динамічними (гідроциклони);

- за характером переміщення потоку суспензії розрізняють апарати з ламінарним, турбулентним, відцентровим і вібраційним переміщенням суспензії;

- за способом стабілізації суспензії сепаратори бувають з механічним перемішуванням, із зовнішньою дією на суспензію горизонтального, вертикального, відцентрового, вібраційного або комбінованого потоку, з використанням поверхнево-активних речовин (реагентів);

- за числом продуктів збагачення апарати бувають двопродуктові і трипродуктові;

- за способом розвантаження легкого продукту розрізняють апарати з самопливним і з примусовим розвантаженням;

- за способом розвантаження важкого продукту розрізняють апарати з аероліфтами, елеваторними колесами, стрічковими, скребковими і ґвинтовими конвеєрами, з відцентровим і вібраційним розвантаженням;

- за способом відділення суспензії від продуктів збагачення розрізняють апарати з зовнішнім відділенням суспензії на грохотах, з внутрішнім відділенням суспензії на решітках і з комбінованим відділенням суспензії.

Найбільше розповсюдження в практиці одержали для збагачення кам’яного вугілля крупністю понад 10 (13) мм і руд крупністю понад 3 - 5 мм сепаратори з гравітаційним полем – колісні, конусні, барабанні, для збагачення вугілля і руд меншої крупності – апарати з відцентровим полем – гідроциклони.

Колісні сепаратори (СКВ, СКВП, СКВД, СКВС) застосовують на вуглезбагачувальних фабриках для розділення крупних класів (13 – 300 мм). Вони можуть також використовуватися при збагаченні руд, особливо при крупному живленні і великій продуктивності збагачувальної фабрики.

Принцип дії колісного сепаратора (рис. 6.2) такий: вихідний матеріал в напівциліндричну ванну 1 надходить по жолобу 2. Через нижній патрубок 3 у ванну подається суспензія, яка розділяється на транспортний (горизонтальний) і висхідний (вертикальний) потоки. В ванні сепаратора вугілля розділяється в магнетитовій суспензії на фракцію, що спливла (легкий продукт – концентрат), і фракцію, що потонула (важкий продукт – відходи). Пересування легкого продукту вздовж ванни здійснюється транспортним потоком, а розвантаження гребковим механізмом 4. Залежно від продуктивності сепаратора висота шару суспензії над зливним порогом становить 30 – 80 мм, тому гребковий механізм розвантажує легкий продукт на шпальтове сито 5 для попереднього відділення суспензії і повернення її у процес. Важкий продукт осідає на дно ванни, потрапляє у ковші елеваторного колеса 6, що спирається на катки 7, і при його обертанні розвантажується із сепаратора. Решітки ковшів елеваторного колеса закріплені шарнірно. При нижньому розташуванні ковша відкрите завантажувальне вікно, а при підході до верхнього решітка повертається на шарнірі і відкриває розвантажувальне вікно, а завантажувальне закриває.

Продуктивність колісних сепараторів залежить від ширини ванни і крупності живлення. При можливому виході легкого продукту більше 50 % продуктивність сепаратора розраховують за формулою:

, т/год, (6.6)

де – питома продуктивність сепаратора (табл. 6.3), т/год•м; – ширина ванни, м; – можливий вихід легкого продукту, %.

Якщо в вугіллі міститься більше 50 % породи, необхідно перевірити транспортну здатність елеваторного колеса за формулою:

,т/год, (6.7)

де w – місткість одного ковша, м³; n – частота обертання елеваторного колеса, хв^-1; z – число ковшів елеваторного колеса; k – коефіцієнт заповнення ковшів; δ – насипна густина важкої фракції, кг/м³.