Основи екології_2012

21

При відсутності LD50 для інгредієнтів відходу, але при наявності класу небезпеки цих інгредієнтів у повітрі робочої зони (ГОСТ 12.1.005-88), необхідно у формулу 5.1 підставити умовні величини LD50, що орієнтовно визначені за показниками класу небезпеки у повітрі робочої зони (табл. 5.2).

Таблиця 5.2 – Класи небезпеки інгредієнтів відходу у повітрі робочої зони і відповідні умовні величини LD50

Враховуючи те, що значна частина небезпечних промислових відходів не має впроваджених схем утилізації, знешкодження чи оброблення і видаляється методом поховання або використовується у вигляді домішок чи прошарків на полігонах твердих промислових відходів, тобто може мати безпосередній контакт з об'єктами довкілля, тому для визначення класу небезпеки таких відходів слід застосовувати ГДК їх хімічних складників у ґрунті згідно з формулою:

де ГДКi – граничнодопустима концентрація токсичної хімічної речовини у ґрунті, що міститься у відході, мг/кг ґрунту з урахуванням фону Кларка; Кi, S, F, Св, i – ті ж самі показники, що в формулі 5.1.

Величину Кi округляють до першого знаку після коми.

Після розрахунку Кі для інгредієнтів відходу, вибирають не більше 3, але не менше 2 ведучих, які мають найменші значення Кі; при цьому К1 < К2 < К3, крім того, повинна виконуватися умова 2×К1 ≥ К2 чи К3.

Потім розраховується сумарний індекс токсичності (КΣ) згідно з формулою 5.2, після чого, за допомогою табл. 5.3 визначають клас небезпеки та ступінь токсичності відходу.

Таблиця 5.3 – Класифікація небезпеки відходів за ГДК хімічних речовин у ґрунті

22

Рекомендована література

1.Вредные вещества в промышленности: Справочник для химиков, инженеров и врачей. Под ред. Н.В. Лазарева и Э.Н. Левиной. В 3-х т. - Л.: "Химия". - 1976.

2.Вредные химические вещества: Неорганические соединения элементов I - IV групп: Справочник / Под общей ред. В.А.Филова. - Л.: "Химия", Ленинградское отделение. - 1988. - 512 с.

3.Вредные химические вещества. Неорганические соединения элементов V - VIII групп: Справочник / Под общей ред. В.А.Филова. Л.: - "Химия", Ленинградское отделение. - 1989. - 592 с.

4.Измеров Н.Ф., Саноцкий И.В., Сидоров К.К. Параметры токсикометрии промышленных ядов при однократном воздействии: Справочник. - М.: "Медицина". - 1977. - 240 с.

5.Справочник по растворимости. - М. - Л.: Издательство академии наук

СССР 1961. - Т. 1.

6.Справочник химика. 2-е издание. М - Л. - 1962. - Т. 1.

7.Справочник химика. 3-е издание. М - Л. - 1971. - Т. 2.

8.ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ "Общие санитарно-гигиенические требования

квоздуху рабочей зоны".

9.Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве (ПДК): № 2546-82; № 3210-85; № 4433-87.

Приклади розрахунку класу небезпеки промислових відходів

1. Приклад розрахунку класу небезпеки промислових відходів за LD50.

На підприємстві кольорової металургії утворилася 1 тонна відходів, яка має в своєму складі наступні інгредієнти у відсотковому вираженні: хлорид і оксид миш'яку по 5 %; хлорид алюмінію – 15 %; оксид заліза – 50 %; оксид свинцю – 25 %.

Рішення. Згідно довідників (див. список літератури і додаток Б) знаходимо необхідні параметри для кожного інгредієнта відходу і заносимо в табл. 5.4.

Таблиця 5.4. – Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики інгредієнтів відходу

23

Згідно з формулою 5.1 розраховуємо індекс токсичності кожного хімічного інгредієнта, що є у відході (величину Ki округлюємо до першого знака після коми). Наприклад, для As2O5 маємо:

Таким чином розраховуємо і наступні індекси токсичності:

K2(AsCl3) = 32,6;

K3(AlCl3 ) = 3,6;

K4(Fe2O3 ) = 7,4; K5(PbO) = 9,2.

Потім упорядковуємо цей ряд по порядку зростання значень коефіцієнтів Kі і вводимо нову нумерацію:

K1 (As2O5) = 3,1;

K2(AlCl3) = 3,6;

K3(Fe2O3) = 7,4;

K4(PbO) = 9,2; K5 (AsCl3) = 32,6.

Вибираємо найменші значення індексів токсичності (Ki), щоб виконувалась перша умова: K1 < K2 < K3 . Такими величинами будуть: K1 = 3,1; K2 = 3,6 і K3 = 7,4. Але тоді не виконується друга умова: 2×K1 > K3. В цьому випадку беремо тільки два значення: K1 = 3,1 і K2 = 3,6 і визначаємо сумарний індекс токсичності згідно з формулою 5.2:

Згідно з таблицею 5.1, сумарний індекс небезпеки відповідає II-му класу небезпеки.

2. Приклад розрахунку класу небезпеки за даними ГДК хімічних речовин у ґрунті.

На машинобудівному підприємстві в цеху гальванічних покриттів утворилося 1000 кг гальванічних шламів, які мають в своєму складі наступні інгредієнти у відсотковому вираженні: CuSO4 і AsCl3 по 15 %; Pb(NO3)2 – 10 %;

MnCl2 – 50 %; V2O3 – 10 %.

Рішення. З довідників (див. список рекомендованої літератури і додаток Б) знаходимо необхідні параметри для кожного інгредієнта відходу і заносимо в табл. 5.5.

Згідно з формулою 5.3 розраховуємо індекс токсичності кожного хімічного інгредієнта, що є у відході (величину Kі округлюємо до першого знаку після коми).

Наприклад, для CuSO4 маємо:

Таким чином розраховуємо і наступні індекси токсичності:

K2(MnCl2) = 1210;

K3(AsCl3) = 13,3; K4(Pb(NO3)2) = 48,2; K5(V2O3) = 1500.

Потім упорядковуємо цей ряд по порядку зростання значень коефіцієнтів Ki і вводимо нову нумерацію:

K1(CuSO4) = 8,5;

K2 (AsCl3) = 13,3; K3(Pb(NO3)2) = 48,2; K4(MnCl2) = 1210; K5(V2O3) = 1500.

Вибираємо найменші значення індексів токсичності (Kі), щоб виконувалась перша умова: K1 < K2 < K3. Такими величинами будуть: K1 = 8,5; K2 = 13,3 і K3 = 48,2. Але тоді не виконується друга умова: 2×K1 > K3. В цьому випадку беремо тільки два значення: K1 = 8,5 і K2 = 13,3 і визначаємо сумарний індекс токсичності згідно з формулою 5.2:

Згідно з таблицею 5.3, сумарний індекс небезпеки відповідає II-му класу небезпеки.

Відповідь: Розглянуті відходи відносяться до II класу небезпеки, тобто є високонебезпечними.

25

ЗАНЯТТЯ № 6

Розрахунок екологічного податку

Мета роботи. Розглянути і практично закріпити методику обчислення податку за забруднення навколишнього природного середовища.

Починаючи із 01.01.11 року замість загальнодержавного збору за забруднення навколишнього природного середовища справляється екологічний податок. Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не здійснюють господарську діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства.

До числа платників відносяться суб’єкти господарювання, фізичні особи, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення (не тільки автомобільний, але і залізничний, морський, річковий та авіаційний транспорт) у разі використання ними палива (ст. 21 Закону України «Про транспорт» від 10.11.94 р. №232/94-ВР). Однак, такі платники тепер не відповідають за розрахунок і сплату екологічного податку. За них це будуть робити податкові агенти – ті, хто торгує паливом.

Не є платниками збору за розміщення відходів особи, котрі мають ліцензію на збирання й заготівлю відходів як вторинної сировини, здійснюють відповідну діяльність із розміщенням таких відходів на власній території (об’єктах), надають послуги у цій сфері.

Ставки податку затверджені ст. 243 – 248 ПК. Для екологічного податку встановлено квартальну звітність, яку треба бути здати протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу (п. 250.9 ПКУ):

за I квартал – з 1 квітня до 10 травня;

за II квартал – з 1 липня до 9 серпня;

за III квартал – з 1 жовтня до 9 листопада; за IV квартал – з 1 січня до 9 лютого.

Якщо платник має декілька стаціонарних джерел забруднення або місць для розміщення відходів у межах різних населених пунктів або за їх межами (різні коди КОАТУУ), Декларацію подають за кожне таке джерело окремо.

Декларація складається з основної частини і семи розрахунків – додатків. Усі додатки є невід’ємною частиною Декларації. Якщо платник не має об’єктів оподаткування, додатки подавати не потрібно, а в рядах основної частини Декларації, до яких заносять дані з таких додатків, ставлять прочерк.

Неподання або несвоєчасне подання Декларації передбачає штраф 170 грн. за кожне порушення. За такі повторні дії протягом року (якщо платника податку вже штрафували) – 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання Декларації (п. 120.1 ПКУ).

6.1 Розрахунок суми податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря за-

27

застосовуються залежно від установлених орієнтовно – безпечних рівнів впливу таких речовин у атмосферному повітрі населених пунктів згідно з табл. 6.3.

Таблиця 6.3 – Ставки податку, що справляються за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від установлених орієнтовно-безпечних рівнів впливу

Ставка податку за викиди двооксиду вуглецю становить 0,2 грн/т.

Для забруднюючих речовин, на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно-безпечний рівень впливу (крім двооксиду вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності.

6.2 Розрахунок суми податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами

Суми податку, який справляється за викиди пересувними джерелами за-

бруднення (Пвп), обчислюються податковими агентами самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку (табл. 6.4) за формулою:

де Mi – кількість фактично реалізованого палива i-того виду, т;

Нпi – ставки податку в поточному році за тону i-того виду палива, грн.

Таблиця 6.4 – Ставки податку за види в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

28

6.3 Розрахунок суми податку за скиди забруднюючих речовин

Суми податку за скиди (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку (табл. 6.5 – 6.6) та коригувального коефіцієнта за формулою:

де Mлi – обсяг скиду i-тої забруднюючої речовини, т;

Hпi – ставки податку в поточному році за тонну i-тої забруднюючої речовини, грн; Кос – коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забру-

днюючої речовини, грн.

Ставки додатку за скиди у водні об’єкти, що не ввійшли до табл. 7.5 та на які встановлено допустиму концентрацію або орієнтовно – безпечний рівень впливу, наведені у табл. 6.6.

Таблиця 6.6 – Ставки податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти залежно від їх концентрації

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно-безпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, що наведена у таблиці 6.6.

За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені у таблицях 6.4-6.6, збільшуються у 1,5 рази.

29

6.4 Розрахунок суми податку за розміщення відходів

Суми податку за розміщення відходів (Прв) обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку (табл. 7.7) та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

де Нпі – ставки податку в поточному році за тону i-того виду відходів, грн; Млi – обсяг відходів i-того виду, т;

Кт – коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів (табл. 6.7); Ко – коригувальний коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі ро-

зміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.

Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:

-обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, - 431 грн за одиницю;

-люмінесцентних ламп – 7,5 грн за одиницю;

Таблиця 6.7 – Норматив збору за розміщення відходів

За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки.

За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки податку збільшуються у 3 рази.

Таблиця 6.8 – Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

30

Рекомендована література

1.Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища (за станом на 1 квітня 2000 р.). – К.: Парламентське вид-во, 2000. –

144с.

2.Податковий кодекс України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, №13-14, ст.112). - http://zakon.rada.gov.ua

Запитання і завдання для самостійної роботи

1.Як оцінюють збитки, заподіяні забрудненням атмосферного повітря?

2.Як оцінюють збитки, заподіяні стічними водами?

3.Як оцінюють збитки, заподіяні відходами виробництва?

4.На хімічному підприємстві м. Донецька на джерелі викиду № 17 зафіксовано середню концентрацію карбондисульфіду 38 мг/м3 при об'ємній витраті 193 м3/с. Тимчасово погоджений норматив викиду карбондисульфіду становить 6,3 г/с. В такому режимі джерело працювало 90 діб. Визначте розмір податку за викиди карбондисульфіду в атмосферне повітря.

5.На підприємстві з виробництва залізобетонних виробів м. Донецька проектом нормативів ГДВ передбачено встановлення обладнання другого

ступеня очищення викидних газів від технологічного обладнання приготування бетону з метою зменшення концентрації пилу цементу з 0,36 г/м3 до 0,05 г/м3 при об'ємній витраті газопилового потоку 30 000 м3/год (8,3 м3/с) Потужність дозволеного викиду цим джерелом становить 0,415 г/с. Установка працювала в такому режимі 180 діб упродовж 8 годин на добу при п'ятиденному робочому тижні. Визначте розмір податків за викид в атмосферу пилу цементу.

6.На енергетичному підприємстві м. Донецька на джерело № 1 працює 4

котлоагрегати. Об'ємна витрата димових газів, що відходять від кожного агрегату, становить 140 м3/с. Граничний норматив утворення оксидів ніт-

рогену в перерахунку на діоксид нітрогену для цього типу котлоагрегатів становить 200 мг/м3. Вимірами встановлено середню концентрацію оксидів нітрогену в перерахунку на NOх 450 мг/м3. В такому режимі технологічне обладнання працювало цілодобово впродовж 45 діб. Визначте розмір податку за забруднення атмосферного повітря.