01-ЦБх2

- 5 -

Лабораторна робота No 1

"Розробка мережі телефонного зв'язку на базі ручних комутаторів ЦБх2"

Ціль роботи: розробити структуру комутаційних вузлів на базі ручних комутаторів ЦБх2 та порахувати кількість сполучних ліній між вузлами.

Теоретичні основи

Ручний комутатор в наш час використовується на невеликих відомчих телефонних мережах, особливо з державною формою власності - таких, як лікарські установи, підприємства електричних мереж, військові та пожежні частини. Основним комутаційним елементом, який розглядається у цій роботі, є ручний комутатор ЦБх2, який функціонально є комплексним комутаційним приладом і має два поля. Вхідна ємність – 100 гнізд, які розташовано на так званому „місцевому полі”, де кожне гніздо має сигнальну лампу – вона називається „викликальна лампа” – ВЛ. До цих гнізд підключені абоненти, яких обслуговує телефоністка даного робочого місця – це викликальні абоненти, або ще їх називають „абоненти А”. Вихідну ємність утворює так зване „багаторазове поле”. Воно називається так тому, що багаторазові поля всіх робочих місць включені паралельно, на відміну від місцевого поля. Багаторазове поле поділено на 2 частини – поле абонентів та поле сполучних ліній. Ємність цього поля визначається ємністю станції; вона набирається зі стандартних планок – до 10 штук. На планці може бути встановлено 100 гнізд викличних абонентів – інакше їх називають „абоненти Б”; ці гнізда не мають сигнальних ламп. В іншому варіанті на планці встановлено 50 гнізд для сполучних ліній із сигнальними лампами – вони використовуються, як вихідні лінії. Звичайно встановлюється до 8 планок абонентів та до 2 планок сполучних ліній. Отже, в найпростішому випадку станція ручної комутації може обслуговувати 800 абонентів, для чого на ній буде 8 комутаторів, та давати вихід на інші станції мережі через 100 сполучних ліній.

Для обслуговування абонентів комутатор має 18 так званих „шнурових комплектів”. Кожний шнуровий комплект складається з 2-х шнурів зі штепселями – „опитного” (ОШ) та „викличного” (ВШ), а також „опитно-викличного ключа” – ОВК. В стані „опитування” гарнітура телефоністки підключена до ОШ, і вона може розмовляти з викликальним абонентом. В стані „викликання” на ВШ подається дзвінкова напруга. В середньому стані „розмова” на обидва шнури подається живлення, розмовні тракти шнурів включені між собою, а гарнітура телефоністки відключена від шнурів. Також на шнуровому комплекті є 2 відбійні лампи, одна для ОШ, друга для ВШ.

Логіка роботи телефоністки така. Абонент А знімає трубку, і на місцевому полі загорається лампа ВЛ біля його гнізда. Телефоністка бере ОШ та включає його у гніздо абонента А, переключає ОВК в стан „опитування”, лампа ВЛ гасне, телефоністка докладає готовність і опитує абонента. Абонент називає номер, телефоністка знаходить гніздо абонента Б на місцевому полі та виконує пробу зайнятості. Для цього вона торкається кінцем ВШ зовнішнього металевого кільця гнізда абонента Б – якщо абонент Б зайнятий, то на кільці буде напруга 60 V, у навушниках буде чути гучний тріск. Якщо абонент Б не зайнятий, буде тихо; тоді телефоністка встромляє ВШ до кінця і переключає ОВК в стан „виклик”. Абоненту Б подається дзвінкова напруга, на шнуровому комплекті загорається відбійна лампа ВШ. Світіння відбійної лампи ВШ свідчить про те, що абонент Б ще не зняв трубку. Коли він зніме трубку, відбійна лампа ВШ погасне, телефоністка переключає ОВК в середній стан – „розмова”. З цього моменту починається розмова, а телефоністка може займатися своїми справами. Зверніть увагу, що під час розмови сигнальні лампи не горять. По закінченні розмови відбій відбувається у такий спосіб. Якщо першим кине трубку абонент А, то загориться відбійна лампа на ОШ, якщо абонент Б – то на ВШ. Телефоністка витягує обидва штепселі, розривається розмовний тракт і шнуровий комплект може використовуватися для інших розмов.

План нумерації

Для побудування мережі перш за все треба визначити план нумерації виходячи з кількості абонентів кожної станції. План може бути чотиризначним або п’ятизначним, залежно від загальної кількості абонентів. При побудування плану нумерації треба кількість номерів кожної станції просто округлити вгору до значення, кратного 1000 – це спрощує роботу телефоністок та зменшує кількість помилок при роботі. Наприклад, можна прийняти такий чотиризначний план нумерації – таблиця 1.1. За часів ручної комутації звичаю виділяти номери на „8” під міжміську мережу та на „0” під служби спеціального виклику не було – можна було просто замовити відповідну послугу в телефоністки.

Таблиця 1.1 Розподіл номерів системи з чотиризначним планом нумерації

Номер станції	Кількість абонентів	Діапазон номерів для станції
1	600	0000-0999
2	1200	1000-2999
3	2100	3000-5999
4	800	6000-6999
5	900	7000-7999
6	1300	8000-9999

Якщо кількість необхідних номерів більше десяти тисяч, треба прийняти п’ятизначний план нумерації, наприклад, як наведено в таблиці 1.2. В такому випадку доцільно складати план так, щоби перша цифра номера абонента відповідала номеру станції – так само з міркувань спрощення алгоритму роботи телефоністки. Проблем з тим, що кількість станцій буде більше 10, в ті часи не існувало.

Таблиця 1.2 Розподіл номерів системи з п’ятизначним планом нумерації

Номер станції	Кількість абонентів	Діапазон номерів для станції
1	1600	10000-11999
2	1200	20000-21999
3	2100	30000-32999
4	600	40000-40999
5	1900	50000-51999
6	1300	60000-61999

Розподіл абонентів по робочих місцях

Залежно від кількості абонентів на станції може бути застосований двопанельний (не більше 800), чотирипанельний (не більше 1600) або шестипанельний (не більше 2400) режим роботи. Гнізда з однаковими номерами на різних робочих місцях з’єднуються паралельно. На кожному місці є дві панелі, кожна з 5 планками. На кожній планці може бути розташовано або 100 гнізд абонентів, або 50 гнізд з’єднувальних ліній - тому що гнізда абонентів без сигнальних ламп, а гнізда з’єднувальних ліній з лампами.

При двопанельному режимі кожна телефоністка втикає штепселі лише в свої 2 панелі, отже вся ємність станції розташовується на 2 панелях. В цьому режимі для телефоністки доступні тільки 100 вихідних з’єднувальних ліній. Приклад розташування номерів показаний у таблиці 1.3. Якщо прийнято 4-значний план нумерації, то номери своїх абонентів можуть бути 3-значними, якщо 5-значний - то треба наводити 4-значні номери абонентів.

Таблиця 1.3 Нумерація гнізд на комутаторах при двопанельному режимі роботи

Многократне поле	АЛ 600-699	АЛ 700-799	АЛ 600-699	АЛ 700-799	АЛ 600-699	АЛ 700-799
	АЛ 400-499	АЛ 500-599	АЛ 400-499	АЛ 500-599	АЛ 400-499	АЛ 500-599
	АЛ 200-299	АЛ 300-399	АЛ 200-299	АЛ 300-399	АЛ 200-299	АЛ 300-399
	АЛ 000-099	АЛ 100-199	АЛ 000-099	АЛ 100-199	АЛ 000-099	АЛ 100-199
	СЛ 000-049	СЛ 050-099	СЛ 000-049	СЛ 050-099	СЛ 000-049	СЛ 050-099
Місцеве поле	Робоче місце 0: АЛ 000-099		Робоче місце 1: АЛ 100-199		Робоче місце 2: АЛ 200-299

Якщо треба обслуговувати більше абонентів, то комутатори розташовують впритул один до одного, і кожна телефоністка втикає штепселі не тільки в свої дві панелі, але ще й в дві сусідніх, одну з правого боку, другу з лівого – такий режим називається чотирипанельним. На крайньому лівому робочому місці навішується приставка, яка називається „лівий анекс”, а на правому – відповідно „правий анекс”. У чотирипанельному режимі ємність станції – 1600 абонентів, та 200 з’єднувальних ліній.

Табл.1.2 Нумерація гнізд на комутаторах при чотирипанельному режимі роботи

Мно-	АЛ 1200-1299	АЛ 1300-1399	АЛ 1400-1499	АЛ 1500-1599	АЛ 1200-1299	АЛ 1300-1399	АЛ 1400-1499
го-	АЛ 0800-0899	АЛ 0900-0999	АЛ 1000-1099	АЛ 1100-1199	АЛ 0800-0899	АЛ 0900-0999	АЛ 1000-1099
крат-	АЛ 0400-0499	АЛ 0500-0599	АЛ 0600-0699	АЛ 0700-0799	АЛ 0400-0499	АЛ 0500-0599	АЛ 0600-0699
не	АЛ 0000-0099	АЛ 0100-0199	АЛ 0200-0299	АЛ 0300-0399	АЛ 0000-0099	АЛ 0100-0199	АЛ 0200-0299
Поле	СЛ 000-049	СЛ 050-099	СЛ 100-149	СЛ 150-199	СЛ 000-049	СЛ 050-099	СЛ 100-149
Місцеве поле	Лівий анекс	Робоче місце 0: АЛ 0000-0099		Робоче місце 1: АЛ 0100-0199		Робоче місце 2: АЛ 0200-0299

І, нарешті, якщо і цього замало, то можна розташувати абонентські гнізда на многократних полях таким чином, щоб телефоністка могла втикати штепселі у 2 своїх панелі, 2 з правого боку і 2 з лівого – це шостипанельний режим. У такому полі використовуються двопанельні анекси. Нумерацію гнізд на комутаторах при шостипанельному режимі роботи можна накреслити самостійно, аналогічно чотирипанельному. Кількість з’єднувальних ліній при шостипанельній роботі – 300.

Розподіл з’єднувальних ліній між окремими телефонними станціями виконується за схемою „кожний з кожним”, як показано на рисунку 1.1. Для кращого розуміння наведено тільки лінії, що виходять з станції 1 до всіх інших. Треба підрахувати кількість ліній згідно телефонного навантаження, це виконується у такий спрощений спосіб. Розраховується загальне навантаження станції – для простішого потоку, який має місце в даному випадку, можна просто перемножити кількість абонентів та навантаження, яке створює кожний абонент. Наприклад:

=600; =0,08, =600*0,08=48 Ерл.

Далі це навантаження розподіляється по напрямках пропорційно кількості абонентів на кожній станції.

де - сумарне навантаження -ї станції;

-навантаження одного абонента -ї станції;

-кількість абонентів -ї станції;

- кількість абонентів -ї станції;

- загальна кількість абонентів у мережі.

Наприклад, навантаження на з’єднувальні лінії від 1-ї станції до 3-ї, з кількістю абонентів 2100, буде таким (загальна кількість абонентів мережі – 6900, з таблиці 1.1):

=2100*48/6900=14,61 Ерл.

Для розрахунку кількості ліній використовується таблиця Кендалла-Башаріна. Вхідними даними для неї є норма втрат, яка приймається рівною 0,005, і розраховане вище телефонне навантаження в даному напрямку – 14,61 Ерл. Результат – кількість ліній, які здатні пропустити таке навантаження з такими втратами – дорівнює 25. Так само розраховується навантаження на всі лінії, та результат записується в таблицю. Наприклад, для такого розподілу абонентів по станціях (табл.1.3), буде розрахований такий розподіл навантаження та кількість СЛ – таблиці 1.4 та 1.5. Зверніть увагу, щоб не було плутанини – у першому стовпчику номери станцій, з яких виходять лінії, а у інших стовпчиках – номери станцій, куди вони приходять. Схемно це відображено на рисунку 1.1.

Таблиця 1.3 Розподіл абонентів по станціях
Номер станції	Кількість абонентів	Навантаженя абонентів
1	600	0,08
2	1200	0,14
3	2100	0,11
4	800	0,06
5	900	0,11
6	1300	0,06

Таблиця 1.4 Розподіл навантаження по напрямках СЛ
	1	2	3	4	5	6
1	4,17	8,35	14,61	5,57	6,26	9,04
2	14,61
3	20,09
4	4,17
5	8,61
6	6,78

Таблиця 1.5 Кількість СЛ по напрямках
	1	2	3	4	5	6
1		17	25	13	14	18
2	25
3	32
4	11
5	17
6	15

Хід роботи

1. Визначити план нумерації для телефонної мережі.

2. Накреслити схему робочих місць телефоністок кожної станції.

3. На цій схемі прокласти з’єднувальні лінії за топологією „кожний з кожним”

4. Підрахувати кількість з’єднувальних ліній у кожнім напрямку згідно навантаження.

5. Визначити кількість робочих місць для обслуговування вхідних з’єднувальних ліній.

6. Розподілити вхідні лінії по робочих місцях, при цьому треба простежити за тим, щоб навантаження телефоністок було однаковим

7. Скласти таблицю підключення вхідних та вихідних ліній до робочих місць

Завдання на лабораторну роботу №1

Група А
No	N1	Y1	N2	Y2	N3	Y3	N4	Y4	N5	Y5	N6	Y6
1	600	0,08	600	0,08	1100	0,13	1900	0,13	1700	0,11	1600	0,1
2	600	0,05	700	0,12	1800	0,09	900	0,12	1200	0,11	1100	0,14
3	2000	0,11	1100	0,09	1500	0,14	1200	0,12	600	0,07	1000	0,07
4	2100	0,09	1100	0,11	1600	0,09	2200	0,09	2300	0,14	1000	0,15
5	1100	0,05	1500	0,13	1700	0,07	500	0,13	1600	0,08	1700	0,07
6	2000	0,06	2100	0,14	2200	0,14	2000	0,06	1500	0,13	1700	0,1
7	2000	0,12	2000	0,06	700	0,08	500	0,08	1200	0,14	600	0,12
8	900	0,12	1100	0,13	2300	0,15	1500	0,15	600	0,12	2400	0,06
9	1600	0,15	1900	0,12	1900	0,09	1600	0,11	1600	0,12	2000	0,05
10	1100	0,1	1700	0,12	1600	0,06	1900	0,06	1600	0,09	1000	0,13
11	1000	0,12	2100	0,07	700	0,14	900	0,14	2300	0,06	1500	0,13
12	1100	0,06	1300	0,14	2100	0,09	2200	0,1	700	0,14	800	0,05
13	1400	0,08	2400	0,14	700	0,13	600	0,06	1700	0,14	2300	0,07
14	1700	0,14	2300	0,06	1800	0,15	2300	0,15	1700	0,15	1100	0,06
15	1800	0,08	700	0,06	600	0,11	1400	0,08	1300	0,08	500	0,12
16	1600	0,11	500	0,11	1500	0,11	1800	0,11	1200	0,06	1700	0,1
17	800	0,15	1800	0,15	800	0,06	1800	0,14	1900	0,09	1600	0,06
18	1600	0,06	2200	0,15	2300	0,05	2300	0,06	2200	0,12	1200	0,14
19	900	0,14	2200	0,11	2200	0,06	1500	0,1	500	0,12	1900	0,1
20	1500	0,14	1500	0,12	1200	0,13	800	0,12	700	0,1	1500	0,11
21	400	0,06	1800	0,05	500	0,11	1800	0,05	1700	0,08	600	0,07
22	1400	0,1	1800	0,1	1300	0,09	1800	0,06	1700	0,09	1000	0,12
23	2400	0,08	1300	0,12	1000	0,14	600	0,14	2200	0,1	700	0,11
24	1700	0,08	1500	0,13	2000	0,13	800	0,13	400	0,08	1100	0,06
25	1600	0,09	1000	0,05	500	0,09	2300	0,11	700	0,08	1900	0,12
26	1000	0,14	2200	0,1	1900	0,12	1300	0,11	2300	0,12	1600	0,12
27	1500	0,07	1500	0,12	500	0,12	2200	0,08	700	0,1	600	0,13