Завдання до модульного контролю № 2
Визначити поняття природи і суспільства та показати їх єдність і відмінність.
Охарактеризувати основні історичні етапи та типи взаємодії суспільства і природи.
Розглянути основні концепції суспільного життя: ідеалістичну, натуралістичну, матеріалістичну.
Визначити поняття суспільних відносин, охарактеризувати їх види і структуру. Розглянути суспільство як систему відносин.
Дати тлумачення поняттю суспільного виробництва. Охарактеризувати матеріальне і духовне виробництво.
Розглянути спосіб виробництва, проаналізувати його структуру і роль у суспільстві.
Висвітлити поняття суспільно-економічної формації. Дати структуру та охарактеризувати формаційний підхід до аналізу історичного процесу.
Визначити поняття цивілізації. Розглянути цивілізаційний підхід до аналізу історичного процесу.
Розкрити сутність діалектико-матеріалістичного розуміння історії.
Висвітлити поняття свідомості. Проаналізувати свідомість як філософську проблему.
Дати аналіз природних передумов свідомості. Охарактеризувати відображення та еволюцію його основних форм.
Розкрити соціальну сутність свідомості. Проаналізувати суспільно-історичні основи її виникнення.
Розглянути структуру свідомості та її властивості.
Дати тлумачення поняттям суспільної та індивідуальної свідомості й обґрунтувати їх діалектичний взаємозв’язок.
Розглянути структуру суспільної свідомості: рівні, сфери, форми.
Проаналізувати закономірності розвитку суспільної свідомості.
Розглянути основні концепції теорії пізнання в історії філософії: емпіризм, раціоналізм, ірраціоналізм.
Висвітлити проблему пізнаваності світу та основні варіанти її вирішення.
Розкрити діалектику процесу пізнання. Обґрунтувати єдність чуттєвого, раціонального та інтуїтивного в пізнанні.
Визначити поняття істини. Проаналізувати співвідношення істини й заблудження. Дати основні характеристики істини.
Висвітлити проблему критерію істини в історії філософії та дати оцінку різним підходам до цієї проблеми. Охарактеризувати роль практики в пізнанні.
Визначити поняття науки. Розкрити специфіку наукового пізнання.
Охарактеризувати методи і форми наукового пізнання.
Висвітлити специфіку філософського розуміння людини та дати оцінку різним філософським підходам до вирішення питання про її сутність.
Проаналізувати проблему антропосоціоґенезу, її сучасний стан.
Показати єдність природного, соціального і духовного в людині.
Визначити та проаналізувати зміст понять: «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».
Розглянути проблему взаємовідносин особи і суспільства.
Висвітлити проблему сенсу життя людини в духовному досвіді людства.
Визначити поняття глобальних проблем сучасності та розглянути передумови і шляхи їх вирішення.
Як, на Ваш погляд, пов’язані поняття «необхідність» і «свобода»?
Як Ви розумієте вислів Арістотеля: «Платон мені друг, але істина дорожче»?
Як Ви розумієте вислів Сократа: «Пізнай самого себе»?
Як Ви розумієте вислів: «Теорія без практики мертва, практика без теорії сліпа»?
У чому, По-вашому, спільність і відмінність істин філософії і науки?
Чи згодні Ви з твердженням Піррона, що щастя людини в незворушності і спокої духу?
Як Ви розумієте вислів: «Слухняного доля веде, а неслухняного – тягне»?
Що таке фаталізм і волюнтаризм?
Чого в людині більше: природного, соціального або духовного?
Як розуміти вислів В. І. Леніна: «Свідомість людини не тільки відображає об'єктивний світ, але й творить його»?
Як розуміти вислів Б. Спінози: «Свобода є пізнана необхідність»?
Як Ви оцінюєте твердження Й. Діцгена: «Мозок також виділяє думку, як печінка виділяє жовч»?
Що означає, По-вашому, бути вільним?
Чи згодні Ви з висловом: «Зо всіх позицій машина може стати моделлю людини»?
Чи згодні Ви з твердженням, що інтуїція – особливий рід пізнання істини, що не спирається на практику і закони логіки?