Список літератури

1. Кравцов А.В. Электрические измерения / А.В. Кравцов - М.: Агропромиздат, 1988. - 240с.

2. Гуржій А.М. Електричні і радіотехнічні вимірювання: Посіб. для пед. працівників та учнів проф. – техн. навч. закл. / А.М.Гуржій, Н.І.Поворознюк. – К.: Навч. Книга, 2002. - 287 с.

3. Фремке А.В. Электрические измерения / А.В. Фремке, Е.М.Душин - Л.: Энергия, 1980. - 392с.

4. Панев Б.И. Электрические измерения (справочник). - М.: Агропромиздат, 1987. - 224с.

5. Электрические измерения электрических и неэлектрических величин /под ред. Е.С. Полищука. – К.: Вища шк., 1984. – 359 с.

6. Евтихиев Н.Н. Измерение электрических и неэлектрических величин / Н.Н. Евтихиев, Я.А. Купершмидт, В.Ф. Папуловский. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 352 с.

7. Основы метрологи и электрические измерения: Учебник для вузов / Б.Я.Авдеев, Е.М.Антонюк, Е.М.Душин; под. ред.. Е.М.Душина. – Л.: Энергоатомиздат, Ленинград. отд – ние, 1987. – 480 с.

Додаток а

Вказівки до повірки амперметрів, вольтметрів, ватметрів

Повірка приладу (засобу вимірювання) - це визначення похибки приладу та встановлення його придатності до застосування або визначення чи знаходяться похибки в допустимих межах.

Повірка складається з чотирьох частин:

- зовнішній огляд приладу;

- вибір зразкового приладу та підготовка до повірки;

- повірка показань приладу;

- документальне оформлення.

Зовнішній огляд приладу має за метою з'ясувати дефекти, що можуть перешкоджати подальшому застосуванню приладу, наприклад, ушкодження скла, коректора, стрілки або наявність деталей, які не закріплені.

Вибір зразкового приладу здійснюються:

- за родом струму;

- за номінальним значенням величин;

- за класом точності.

Рід струму, на якому здійснюється повірка, визначається системою приладу, що повіряється, його конструкцією, властивостями та призначенням.

При виборі зразкового приладу за номінальними значеннями його параметру необхідно, щоб верхня межа вимірювання дорівнювала або була близькою до верхньої межі вимірювання приладу, що повіряється, у протилежному випадку, відносні похибки зразкового приладу можуть бути неприпустимо великі.

При виборі зразкового приладу за класом точності необхідно, щоб приведена похибка його була, принаймні, в 3 рази менше приведеної похибки приладу, що повіряється. Наприклад, повірка приладів класів точності 1,5 та 2,5 здійснюється за допомогою приладів класу точності 0,5.

Повірка технічних засобів вимірювань здійснюється шляхом порівняння (звірення) їх показань із показаннями зразкових приладів.

Повірці підлягають усі основні поділки шкали з цифрами.

Перед подачею живлення на схему стрілки приладів встановлюються коректором на нульові поділки шкал, що й відзначається в протоколі повірки, як перше спостереження.

Після цього схему включають під напругу та за допомогою пристроїв регулювання змінюються струм або напруга так, щоб стрілка приладу, що повіряється, послідовно встановлювалася над кожною основною поділкою шкали, при цьому здійснюється запис показань обох приладів.

Регулювання слід здійснювати таким чином, щоб показання приладу, що повіряється, спочатку поступово збільшувалися від нуля до номінального значення, а потім плавно зменшувалися від номінального до нуля. Якщо стрілка не дійде до нуля, то це означає, що є помітна похибка від тертя.

19