Основи_радіобіології_та_радіоекології
.pdfгенетичних дефектів - на 0,4%. Це може призвести до додаткової загибелі людей.
Ризик загибелі людей від додаткового впливу іонізуючого опромінення в таких малих дозах значно менший ризику їх загибелі на самому безпечному виробництві. Але він є, тому дозове навантаження на організм людини суворо регламентовано. Цю функцію виконують норми радіаційної безпеки.
НРБУ-97 спрямовані на недопущення виникнення детерміністичних (соматичних) ефектів і на обмеження на прийнятому рівні виникнення стохастичних ефектів.
Радіаційно-гігієнічні регламенти, які встановлені НРБУ-97, побудовані на таких трьох принципах захисту:
•принцип виправданості;
•принцип неперевищення;
•принцип оптимізації.
Принцип виправданості вимагає, щоб користь від вибраної людської діяльності перевищувала сумарний збиток для суспільства чи людини.
Принцип неперевищення вимагає недопущення встановлених рівнів опромінення.
Принцип оптимізації вимагає, щоб користь від вибраної людської діяльності не тільки перевищувала пов’язаний з нею збиток, але й була максимальною, а дози опромінення мають бути якомога нижчими.
1.2. Основні положення “Норм радіаційної безпеки України” (НРБУ-97)
НРБУ-97 є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опроміненя як для окремої людини, так і для суспільства взагалі.
Метою НРБУ-97 є визначення основних вимог до:
•охорони здоров’я людини від можливої шкоди, що пов’язана з опроміненням від джерел іонізуючого випромінення;
•безпечної експлуатації джерел іонізуючого випромінення;
•охорони навколишнього середовища.
НРБУ-97 встановлює два принципово відмінні підходи до забезпечення протирадіаційного захисту:
1.При всіх видах практичної діяльності в умовах нормативної експлуатації індустріальних та медичних джерел іонізуючого випромінення.
2.При втручанні, яке пов’язано з опроміненням населення в умовах радіаційної аварії, а також при хронічному опроміненні за рахунок техногенно-підсилених джерел природного походження.
Практична діяльність – це діяльність людей, що пов’язана з використанням джерел іонізуючого випромінення і спрямована на досягнення матеріальної чи іншої користі, яка призводить чи може призвести до контрольованого та передбаченого опромінення людей.
До практичної діяльності належать: виробництво джерел випромінення, використання їх у промисловості, медицині, сільському господарстві,
11
наукових дослідженнях тощо, а також виробництво ядерної енергії, включаючи всі елементи ядерного паливного циклу.
Втручання - такий вид людської діяльності, що передбачає проведення контрольних заходів, які завжди спрямовані на зниження та відвернення неконтрольованого і непередбаченого опромінення або імовірності опромінення населення.
НРБУ-97 не поширюються на опромінення людини від природного радіаційного фону та на опромінення в умовах повного звернення практичної діяльності (джерел іонізуючого випромінення) від регулювання.
1.3. Основні регламентні величини
НРБУ-97 включають чотири групи радіаційно-гігієнічних регламентних величин (регламентів):
Перша група - регламенти для контролю за практичною діяльністю, метою яких є додержання опромінення персоналу та населення на прийнятому для індивідууму та суспільства рівні, а також підтримання радіаційно-прийнятого стану навколишнього середовища та технології радіаційно-ядерних об’єктів. До цієї групи входять такі регламенти:
•ліміти доз;
•похідні рівні:
а) допустимі рівні
б) контрольні рівні Друга група - регламенти, що мають за мету обмеження опромінення
людини від медичних джерел. До цієї групи входять
• рекомендовані рівні.
Третя група - регламенти щодо відвернутої внаслідок втручань дози опромінення населення в умовах радіаційної аварії. До цієї групи входять:
•рівні втручань;
•рівні дії.
Умежах цього документа рівень втручань – це рівень відвернутої дози опромінення, при перевищенні якої потрібно застосовувати конкретний контрзахід у разі аварійного чи хронічного опромінення.
Відвернута доза – це доза, яку передбачається відвернути за час дії контрзаходів, пов’язаних з цим втручанням.
Рівень дії – це величина, яка виражається у вигляді таких показників радіаційної обстановки, які можуть бути виміряні (потужність дози γ- випромінення, об’ємна активність радіонуклідів у повітрі, концентрація їх у продуктах харчування, щільність радіоактивних випадань на ґрунті та ін.). При перевищені встановлених показників розглядається питання про проведення втручань.
Четверта група - регламенти щодо відвернутої внаслідок втручань дози опромінення населення від техногенно-підсилених джерел природного походження (гранітні кар’єри, будівельні матеріали, мінеральні добрива тощо). До цієї групи входять:
12
•рівні втручань;
•рівні дії.
Нормами радіаційної безпеки встановлюються такі категорії осіб, які зазнають опромінення:
Категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінень.
Категорія Б - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінень, але в зв’язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційноядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення.
Категорія В - усе населення України.
1.3.1.Радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи – контроль за практичною діяльністю
Ліміти дози та допустимі рівні
Числові значення лімітів доз встановлюються на рівнях, що виключають можливість виникнення детерміністичних ефектів опромінення і одночасно гарантують настільки низьку імовірність виникнення стохастичних ефектів опромінення, що вона є прийнятною як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому.
Ліміт дози - основний радіаційно-гігієнічний норматив, метою якого є обмеження опромінення осіб категорій А, Б і В від усіх індустріальних джерел іонізуючого випромінення у ситуаціях практичної діяльності.
Для осіб категорій А, Б і В наведено в таблиці 1.
Оцінка допустимих рівнів зовнішнього і внутрішнього опромінення на організм людини проводиться не тільки за рівнем опромінення всього організму, але і за станом критичних органів, які в умовах нерівномірного опромінення організму призводять до найсуттєвішої шкоди здоров’ю людини або її нащадків. У порядку зменшення радіочутливості виділяють три групи критичних органів:
І – усе тіло, гонади, червоний кістковий мозок; ІІ – м’язи, щитовидна залоза, легені, печінка, селезінка, шлунково-
кишковий тракт, кришталик ока та інші;
ІІІ – кісткова тканина, шкіряний покрив, передпліччя, ступні.
Річна ефективна доза - сума ефективної еквівалентної дози зовнішнього опромінення за рік та очікуваної ефективної еквівалентної дози внутрішнього опромінення, що сформоване надходженням радіонуклідів протягом року. Одиницею вимірювання цих доз у системі СІ є Зіверт, а позасистемною одиницею - бер (біологічний еквівалент рада). 1 Зв = 100 бер.
Період, за який розраховується очікувана еквівалентна доза внутрішнього опромінення, складає:
• для референтного віку - 50 років;
13
• для інших референтних років - 3 міс, 1 рік, 5 років, 10 років, 15 років. Референтний вік – це інтервал часу між моментом надходження радіонуклідів та віком 70 років.
1. Ліміти річної ефективної та еквівалентної дози опромінення осіб, мЗв·рік
|
Ліміт доз |
|
Категорія осіб |
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
Б |
В |
Ліміт ефективної дози |
20 |
2 |
1 |
|
Ліміти еквівалентної дози |
|
|
|
|
зовнішнього опромінення: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• |
для кришталика ока |
150 |
15 |
15 |
|
|
|
|
|
• |
для шкіри |
500 |
50 |
50 |
|
|
|
|
|
• для кистей та стоп |
500 |
50 |
- |
|
|
|
|
|
|
З лімітом дози порівнюється сума ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінень. До цієї суми не включають:
•дозу, яку одержують при медичному обстеженні або лікуванні;
•дозу опромінення від природних джерел випромінення;
•дозу, що пов’язана з аварійним опроміненням населення;
•дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження.
Крім ліміту доз для всіх категорій опромінених осіб, НРБУ-97 встановлюється такий перелік допустимих рівнів (ДР):
Для осіб категорії А:
•допустиме надходження (ДН) радіонукліда через органи дихання;
•допустима концентрація (ДК) радіонукліда в повітрі робочої зони;
•допустима щільність потоку частинок (ДЩП);
•допустима потужність дози зовнішнього опромінення (ДПД);
•допустиме радіоактивне забруднення (ДЗ) шкіри, спецодягу та робочих поверхонь.
Для осіб категорії Б:
•допустиме надходження (ДН) радіонукліда через органи дихання;
•допустима концентрація (ДК) радіонукліда в повітрі робочої зони.
Для осіб категорії В:
•допустиме надходження радіонукліда через органи дихання (ДНд) і травлення (ДНт);
•допустима концентрація радіонукліда в повітрі (ДКп) та питній воді (ДКв);
•допустимий скид і викид у довкілля радіонукліда.
Числові значення допустимих рівнів (ДН, ДК) для головних продуктів ядерного поділу наведено у таблицях 2 (категорія А) та 3 (категорія В).
Для осіб категорії Б величини ДР та ДЗ у 10 разів нижчі відповідних ДР і ДЗ для осіб категорії А.
14
Рівні допустимого радіоактивного забруднення шкіри, спецодягу та робочих поверхонь, знаходяться у таблиці 4. Ці числові значення є радіаційно-гігієнічними регламентами.
2. Допустимі рівні надходження основних дозоутворюючих радіонуклідів через органи дихання (ДН) та допустимі концентрації у повітрі робочих приміщень (ДК) для осіб категорії А
Радіонуклід |
Період піврозпаду |
ДН, Бк/рік |
ДК, Бк/м3 |
|
|
|
|
86Rb (рубідій) |
18.66 доби |
6 · 106 |
З · 103 |
|
|
|
|
90Sr (стронцій) |
29.12 року |
3 · 104 |
1 · 101 |
|
|
|
|
96Zr (цирконій) |
63.98 доби |
7 · 105 |
З · 102 |
|
|
|
|
106Ru (рутеній) |
368.2 доби |
7 · 104 |
З · 101 |
|
|
|
|
131I (йод) |
8.04 доби |
4 · l05 |
2 · 102 |
|
|
|
|
134 Cs (цезій) |
2.06 року |
2 · 105 |
1 · 102 |
|
|
|
|
137Cs (цезій) |
30 років |
1 · 105 |
6 · 101 |
|
|
|
|
140Ba (барій) |
12.74 доби |
8 · 105 |
4 · 102 |
|
|
|
|
144 Ce (церій) |
284.3 доби |
9 · 104 |
4 · 101 |
|
|
|
|
239Pu (плутоній) |
24065 років |
6 · 101 |
3 · 10-2 |
|
|
|
|
241Am (америцій) |
432.2 роки |
7 · 101 |
3 · 10-2 |
|
|
|
|
3. Допустимі рівні надходження основних дозоутворюючих радіонуклідів через органи дихання (ДНд), органи травлення (ДНт), допустимі концентрації в повітрі (ДКп) та питній воді (ДКв) для осіб категорії В
Радіонуклід |
Період |
ДНд Бк/рік |
ДНт Бк/рік |
ДКп Бк/м3 |
ДКв Бк/м3 |
|
піврозпаду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
86Rb |
18.66 доби |
4 · 104 |
3· 104 |
3 · 101 |
1 · 105 |
90Sr |
29.12 року |
6 · 102 |
4 · 103 |
2 · 101 |
1 · 104 |
96Zr |
63.98 доби |
6 · 103 |
1 · 105 |
4 |
5 · 105 |
106Ru |
368.2 доби |
9 · 102 |
1 · 104 |
5 · 101 |
5 · 104 |
131I |
8.04 доби |
8 · 103 |
6 · 103 |
4 |
2 · 104 |
134 Cs |
2.06 року |
3 · 103 |
4 · 104 |
1 |
7 · 104 |
137Cs |
30 років |
2 · 103 |
5 · 104 |
8 · 101 |
1 · 105 |
140Ba |
12.74 доби |
7 · 103 |
3 · 104 |
5 |
1 · 105 |
144 Ce |
284.3 доби |
1 · 103 |
2 · 104 |
6 · 101 |
7 · 104 |
239Pu |
24065 років |
2 |
2 · 102 |
4 · 10-4 |
1 · 103 |
241Am |
432.2 роки |
2 |
3 · 102 |
4 · 10-4 |
1 · 103 |
15
4. Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри (протягом робочої зміни), спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./хв/см3
|
Об’єкт забруднення |
|
|
α-активні нукліди |
β-активні |
||
|
|
|
окремі* |
інші |
нукліди |
||
|
|
|
|
|
|||
Непошкоджена шкіра, спецбілизна, рушники, |
1 |
1 |
100** |
||||
внутрішня поверхня лицьових частин засобів |
|
|
|
||||
індивідуального захисту |
|
|
|
|
|
||
Основний |
спецодяг, |
внутрішня |
|
поверхня |
5 |
20 |
800 |
додаткових засобів індивідуального захисту |
|
|
|
||||
Поверхні |
приміщень |
постійного |
перебування |
5 |
20 |
2000 |
|
персоналу, зовнішня поверхня спецвзуття |
|
|
|
|
|||
Поверхні |
приміщень |
періодичного |
перебування |
50 |
200 |
8000 |
|
персоналу |
|
|
|
|
|
|
|
Зовнішня |
поверхня |
додаткових |
засобів |
50 |
200 |
10000 |
|
індивідуального захисту, що знімаються у |
|
|
|
||||
саншлюзах |
|
|
|
|
|
|
*До окремих належать α-випромінюючі радіонукліди, допустима концентрація яких у повітрі робочих приміщень менша 0,3 Бк/м3.
**Допустимі рівні забруднення шкіри, спецодягу, внутрішньої поверхні лицьових частин засобів індивідуального захисту для ізотопів 90Sr + 90Y, 144Се + 144Рг, 106Ru + 106Rh
встановлюються в 5 разів меншими, тобто 20 част/хв/см2.
Одним із важливих заходів зменшення доз опромінення осіб категорії В є встановлення гігієнічних регламентів вмісту окремих радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді. Наказом МОЗ від 03.05.2006 р. № 256 затверджені Державні гігієнічні нормативи “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді” (ДР-2006), що запроваджені з метою подальшого зниження дози внутрішнього опромінення населення шляхом обмеження надходження радіонуклідів з продуктами харчування та стимуляції створення і дотримання виробниками необхідних умов одержання чистої продукції на забруднених територіях. Числові значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді наведені в таблиці 5.
Контрольні рівні
З метою фіксації досягнутого рівня радіаційної безпеки на даному радіаційно-ядерному об’єкті, населеному пункті і навколишньому середовищі встановлюються контрольні рівні.
Значення останніх визначається адміністрацією об’єкта на рівні, нижчому за відповідні ліміти доз та допустимі рівні. Допускається встановлювати контрольні рівні для окремого радіонукліда та шляху його надходження, включаючи введення контрольних рівнів на вміст радіонукліда в окремому продукті харчування або на окремій території.
16
5. Значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді (ДР-2006), Бк/кг, Бк/л
№ |
|
|
Найменування продукту |
|
|
ДРCs, |
ДРSr, |
з/п |
|
|
|
|
Бк/кг |
Бк/кг |
|
|
|
|
|
|
|||
1 |
|
Зерно, борошно-круп'яні та хлібобулочні вироби |
|
|
|||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
||||
|
1.1. Зерно продовольче, у т.ч. пшениця, жито, овес, ячмінь, просо, |
50 |
20 |
||||
|
гречка, рис, кукурудза, сорго та інших зернових культур |
|
|||||
|
|
|
|
||||
|
1.2. Зерно бобових сушене, у т.ч. горох, квасоля, сочевиця, боби та |
50 |
30 |
||||
|
інше |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.3. Борошно, борошняні хлібопекарські суміші, крупа, крохмаль, |
|
|
||||
|
зерно плющене чи перероблене в пластівці; макаронні вироби, |
|
|
||||
|
круп'яні вироби, толокно; напівфабрикати зернові; готові продукти, |
30 |
10 |
||||
|
виготовлені із зерна, зернових культур, у т.ч. сухі сніданки, мюслі, |
||||||
|
|
|
|||||
|
продукти, одержані шляхом здуття чи обсмажування зернових та |
|
|
||||
|
інше |
|
|
|
|
|
|
|
1.4. Соєві боби сушені, продукти переробки сої, у т.ч. соєвий білок, |
50 |
30 |
||||
|
борошно, готові вироби та інше |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||
|
1.5. Хліб та хлібобулочні вироби, у т.ч. з добавками; продукти |
|
|
||||
|
борошняні, у т.ч. борошняні кондитерські вироби, напівфабрикати |
20 |
5 |
||||
|
з тіста |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
Молоко та молочні продукти |
|
|
|
|
|
2.1. Сире товарне молоко для промислової переробки (крім |
|
|
||||
|
продуктів дитячого харчування), молоко рідке та вершки, |
|
|
||||
|
сироватка молочна; продукти кисломолочні, у т.ч. сири свіжі, |
|
|
||||
|
йогурти, йогуртні продукти, десерти кисломолочні свіжі, |
напої |
100 |
20 |
|||
|
кисломолочні та інші; продукти, вироблені на основі молока та |
||||||
|
|
|
|||||
|
вершків, у т.ч. з додаванням немолочних компонентів (морозиво, |
|
|
||||
|
виготовлене на основі молока чи вершків, торти з морозива, напої |
|
|
||||
|
молочні, десерти молочні та інше) |
|
|
|
|
||
|
2.2. Масло вершкове (у т.ч. масло коров'яче, спреди, молочний жир |
200 |
40 |
||||
|
та інше); бутербродні пасти на основі масла вершкового |
|
|||||
|
|
|
|
||||
|
2.3. Сири |
сичужні тверді, сири розсольні, |
сири плавлені, |
сири |
200 |
100 |
|
|
голубі |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.4. Молоко та вершки концентровані або |
згущені, молоко та |
300 |
60 |
|||
|
вершки згущені з наповнювачами |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||
|
2.5. Продукти молочні сухі, у т.ч. молоко, вершки, казеїн та інші; |
500 |
100 |
||||
|
сухі молочні суміші, концентрати харчові на основі молока |
|
|||||
|
|
|
|
||||
|
2.6. Сире |
товарне |
молоко для промислової переробки |
(для |
40 |
5 |
|
|
продуктів дитячого харчування) |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||
3 |
|
|
М'ясо та м'ясопродукти |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
3.1. М ясо забійних тварин, птиці (свіже, охолоджене, заморожене) |
|
|
||||
|
без кісток для промислової переробки, м'ясо, харчові субпродукти |
|
|
||||
|
(у т.ч. кишки-сирець, кров харчова) забійних тварин та свійської |
200 |
20 |
||||
|
птиці свіжі, заморожені, різних способів обробки; продукти їх |
||||||
|
|
|
|||||
|
переробки, у т.ч. напівфабрикати, готові продукти, ковбаси, |
|
|
||||
|
консерви м'ясні та м'ясо-рослинні |
|
|
|
|
||
|
3.2. М'ясо диких тварин та птиці |
|
|
400 |
40 |
||
|
3.3. Жир забійних тварин (у т.ч. шпик) та свійської птиці, продукти |
100 |
30 |
||||
|
його переробки |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
17
|
3.4. |
М'ясо забійних тварин, свійської птиці сушене та продукти |
400 |
40 |
||||||||
|
його переробки |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
3.5. Кістки тварин та птиці всіх видів |
|
|
|
50 |
200 |
||||||
|
3.6. Желатин |
|
|
|
|
|
|
|
|
150 |
50 |
|
4 |
|
Риба, нерибні об'єкти промислу та продукти їх переробки |
|
|||||||||
|
4.1. Риба свіжа та морожена, різних способів обробки; риб'ячий |
|
|
|||||||||
|
жир, ікра (у т.ч. штучна), молочко та інші рибні продукти; |
|
|
|||||||||
|
продукти переробки, у т.ч. рибні напівфабрикати, готові продукти з |
150 |
35 |
|||||||||
|
риби (масло рибне, масло ікорне, рибні пасти та інші), рибні |
|
|
|||||||||
|
пресерви та консерви |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
4.2.Нерибні об'єкти промислу (ракоподібні, молюски та інші водяні |
|
|
|||||||||
|
безхребетні, м'ясо земноводних, плазунів та морських ссавців) |
|
|
|||||||||
|
свіжі та морожені, різних способів обробки; продукти їх переробки, |
150 |
35 |
|||||||||
|
у т.ч. напівфабрикати, готові продукти, консерви; жир морських |
|
|
|||||||||
|
ссавців |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.3. |
Сушені |
або |
в'ялені |
риба |
та нерибні |
об'єкти |
промислу |
|
|
||
|
(ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні, м'ясо |
300 |
70 |
|||||||||
|
земноводних, плазунів та морських ссавців) |
|
|
|
|
|
||||||
|
4.4. Водорості, морські трави та продукти їх переробки |
|
|
200 |
70 |
|||||||
|
4.5. Водорості та морські трави сушені |
|
|
|
600 |
200 |
||||||
5 |
|
|
|
Яйця птиці та продукти їх переробки |
|
|
||||||
|
5.1. Яйця птиці та рідкі яєчні продукти; напівфабрикати та готові |
100 |
30 |
|||||||||
|
вироби з яєць птиці |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
5.2. Сушені продукти переробки яєць птиці, у т.ч. яєчний порошок, |
400 |
100 |
|||||||||
|
сушені білок, жовток; сухі суміші, вироблені на основі яєць птиці |
|||||||||||
|
|
|
||||||||||
6 |
|
|
|
Овочі та продукти їх переробки |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|||||||||
|
6.1. Картопля свіжа та продукти переробки картоплі, у т.ч. |
|
|
|||||||||
|
картопля консервована, картопля заморожена; кулінарні картопляні |
60 |
20 |
|||||||||
|
вироби, напівфабрикати з картоплі та інше |
|
|
|
|
|
||||||
|
6.2. Свіжі овочі (листові, у т.ч. столова зелень, плодові, баштанні, |
|
|
|||||||||
|
коренеплоди), бобові, кукурудза |
цукрова, гриби (культивовані); |
40 |
20 |
||||||||
|
продукти переробки овочів, у т.ч. напівфабрикати, готові продукти, |
|||||||||||
|
|
|
||||||||||
|
соки, консерви та інше |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
6.3 |
Овочеві |
концентрати |
(у т.ч. |
томатна паста, томатні |
соуси, |
120 |
50 |
||||
|
кетчупи, тощо) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
6.4. Сушені овочі (у т.ч. картопля), гриби (культивовані) та овочеві |
240 |
80 |
|||||||||
|
суміші; продукти переробки сушених овочів |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
7 |
|
|
|
|
|
Фрукти та ягоди |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
7.1. |
Фрукти |
та |
ягоди |
свіжі, заморожені, |
консервовані; |
соки |
70 |
10 |
|||
|
фруктові та ягідні |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
7.2. Продукти переробки фруктів та ягід (варення, пасти, джеми, |
140 |
20 |
|||||||||
|
повидло, желе та інші |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
7.3. Сухі фрукти та ягоди, |
у т.ч. продукти сублімаційної сушки, |
280 |
40 |
||||||||
|
сухі суміші на фруктовій та ягідній основі |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
7.4. Горіхи та продукти їх переробки |
|
|
|
70 |
10 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
7.5. Суміші соків фруктово-ягідних з овочевими |
|
|
50 |
15 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|||||||
8 |
Цукор, кондитерські вироби (карамель, ірис, |
пастила, |
мармелад, |
50 |
30 |
|||||||
|
тощо), желейні вироби, шоколад та вироби з нього; гумка жувальна |
|||||||||||
|
|
|
||||||||||
9 |
Гриби та ягоди дикорослі свіжі, заморожені, консервовані |
|
500 |
50 |
18
10 |
Гриби та ягоди дикорослі сушені |
2500 |
250 |
11 |
Насіння олійних культур (соняшнику, кунжуту, арахісу, маку та |
|
|
|
інших, за винятком сої); продукти їх переробки, за винятком |
70 |
10 |
|
рослинних жирів та олій |
|
|
12 |
Жири та олії рослинні, продукти, вироблені на їх основі, у т. ч. |
100 |
30 |
|
маргарини, кулінарні жири, кондитерські жири, креми та інші |
||
|
|
|
|
13 |
Чай байховий, пресований, ароматизований, з рослинними |
|
|
|
домішками; кава зелена, смажена (у зернах, мелена, розчинна); |
|
|
|
какао-боби, какао терте, какао-порошок; сухі розчинні напої на |
200 |
50 |
|
основі чаю, какао, кави та замінників кави (обсмажений солод, |
|
|
|
цикорій та інше) |
|
|
14 |
Вода питна (з підземних джерел питного водопостачання вода |
2 |
2 |
|
нормується і за вмістом природних радіонуклідів) |
||
|
|
|
|
15 |
Напої |
|
|
|
15.1. Мінеральна вода (з підземних джерел питного |
|
|
|
водопостачання вода нормується і за вмістом природних |
10 |
5 |
|
радіонуклідів) |
|
|
|
15.2. Безалкогольні та слабоалкогольні напої, у т.ч. на основі |
|
|
|
рослинної сировини; пиво, квас, морозиво соковмісне; концентрати |
20 |
20 |
|
напоїв, які не включені до інших розділів |
|
|
|
15.3.Алкогольні напої (за винятком пива) |
50 |
30 |
16 |
Лікарські рослини сушені; фіточаї, мате (парагвайський чай), |
200 |
100 |
|
каркаде (суданська троянда) та інші |
||
|
|
|
|
17 |
Тютюн та тютюнові вироби |
120 |
50 |
18 |
Біологічно активні добавки (БАД) усіх видів; екстракти та |
|
|
|
загущувачі харчові рослинного походження (речовини з вмістом |
200 |
50 |
|
пектину, пектинати та пектати; агар-гар та інші клеї та загусники |
||
|
|
|
|
|
рослинного походження) |
|
|
19 |
Прянощі; спеції та їх суміші; приправи, у т.ч. соуси (соєвий соус, |
|
|
|
грибний та інші), за винятком томатних соусів, гірчиця (готова, |
120 |
50 |
|
гірчичний порошок), салатні заправки, майонез та інше |
|
|
20 |
Харчові добавки та їх суміші (барвники натуральні та штучні, |
|
|
|
стабілізатори, емульгатори, ароматизатори, наповнювачі та інші); |
|
|
|
оцет; сода харчова; дріжджі; харчові концентрати для виготовлення |
150 |
50 |
|
перших і других страв, десертів, мусів, кремів та ін., які не |
||
|
|
|
|
|
включені до переліку в інших пунктах; супи та бульйони швидкого |
|
|
|
приготування; солодовий екстракт |
|
|
21 |
Сіль кухонна харчова та сольові суміші |
120 |
30 |
22 |
Мед та продукти бджільництва |
200 |
50 |
23 |
Продукти дитячого харчування |
|
|
|
|
|
|
|
Готові продукти дитячого харчування, сухі молочні суміші |
40 |
5 |
При перевищені контрольних рівнів адміністрацією об’єкта проводиться розслідування з метою виявлення та усунення причин, що призвели до перевищення. Контрольні рівні регулярно переглядаються, враховуючи поточний радіаційний стан на об’єкті.
Особливості опромінення осіб категорії А
19
Для осіб категорії А розподіл дози опромінення протягом календарного року не регламентується.
Особи, молодші за 18 років, не допускаються до роботи з джерелами іонізуючих випромінювань.
Для осіб, в яких річна ефективна доза опромінення може перевищити 10 мЗв на рік, вводиться обов’язковий індивідуальний дозиметричний контроль.
Уразі небезпечних ситуацій (недопущення розвитку радіаційної аварії або при проведенні деяких технологічних операцій на радіаційно-ядерному об’єкті та ін.) для осіб категорії А дозовий ліміт підвищується до 50 мЗв за 1 календарний рік.
Опромінення персоналу в дозах від 50 до 100 мЗв на рік дозволяється місцевими органами Державного санітарно-епідеміологічного нагляду. При цьому сумарна доза опромінення за 10 років роботи не повинна перевищувати 200 мЗв.
Увиняткових випадках опромінення персоналу в дозах 100-250 мЗв на рік може бути дозволено МОЗ один раз протягом усієї трудової діяльності працівника з його письмової згоди.
Особи, які зазнали одноразового опромінення в дозах 100-250 мЗв, мають бути виведені із зони опромінення і направлені на медичне обстеження.
Забороняється підвищене опромінення жінок до 45 років та чоловіків, молодших 30 років.
Особи з населення, які залучаються до проведення аварійних та рятувальних робіт, на цей період прирівнюються до категорії А.
1.3.2.Радіаційно-гігієнічні регламенти другої групи - медичне опромінення населення
Медичне опромінення спрямоване на досягнення тільки очевидної користі для конкретної людини або суспільства у вигляді отримання необхідної діагностичної чи наукової інформації або терапевтичного ефекту.
Повторність однотипних діагностичних досліджень (процедур) допускається тільки необхідністю і можливістю отримання нової чи розширеної інформації.
При проведенні профілактичного обстеження населення (флюорографії) річна ефективна доза не повинна перевищувати 1 мЗв.
Для осіб, які добровільно надають допомогу пацієнтам при проведенні діагностичних та терапевтичних процедур, доза не повинна перевищувати 5 мЗв на рік.
Вагітні жінки, а також жінки у період грудного годування дитини мають уникати медичного опромінення, за винятком випадків, що загрожують життю.
При проведенні радіологічних процедур (введення радіофармацевтичних препаратів) потужність дози γ-випромінення на
20