Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Зарубіжна література (3 курс) / 14_Zitknennya_geroyiv__nosiyiv_renesansnikh_ris_l

.docx
Скачиваний:
35
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
13.17 Кб
Скачать

14. Зіткнення героїв – носіїв ренесансних рис людини в трагедії Шекспіра «Отелло»

Джерелом сюжету трагедії «Отелло» послужила новела «Венеціанський мавр», зі збірника італійського письменника Джіральді Чінтіо. Але Шекспір багато змінив, надав твору іншого характеру й змісту.

Трагедія кохання в «Отелло» зумовлена світоглядом і мораллю суспільства доби Відродження. У складному конфлікті зіткнулися два типи людей, два світогляди породжені добою Ренесансу. Те, що було в ній героїчного й шляхетного, втілене в образа Отелло і Дездемони, її темні сили – в Яго. Мавр Отелло – славетний генерал Венеціанської республіки. Він важкий і героїчний шлях і лише своїми доблестями здобув пошану почесті й визнання. Честолюбні прагнення чужі Отелло. Необхідність корисної діяльності – це властивість його натури, він відданий військовій справі, яку розуміє як високий державний обов’язок. Своїми подвигами Отелло завоював серце юної венеціанки Дездемони. Отелло і Дездемону поєднала духовна близькість, тому кохання дало їм найвище щастя. Заради нього Дездемона зламала старі традиції, знехтувала батьківською забороною. Отелло і Дездемона – цілісні особистості Ренесансу. Це люди широкої натури, безкорисливі, доброзичливі й довірливі. Вини поводяться природно, вільні й відкриті до інших людей, не здатні на пристосовництво.

Зруйнував щастя благородних і довірливих людей і призвів їх до загибелі Яго, який за своїм світоглядом втілює темну, зворотну сторону Ренесансу. Це людина розумна й діяльна. Але всю поведінку Яго визначає не творче, а руйнівне начало – хижацтво й індивідуалізм, що характерне для буржуазії нової епохи. Ставлення Яго до людей зумовлене його переконанням в їхній підступності і порочності. Яго ненавидить Отелло і Дездемону за те, що вони всім своїм життям заперечують його хижацький світ. Яго хоче не просто знищити Отелло – він прагне принизити його, поставити у становище «недолю дини». Тому він і спрямував свій удар на душу Отелло – кохання. Як тільки Отелло повірив намовам Яго і зневірився в Дездемоні, життя втратило сенс. Дездемона стала для нього втіленням невірності, безчесності, всього ворожого йому в світі, і він убив її.

Винні у трагедії і Яго, і частково Отелло. Його гуманістичні переконання не були достатньо глибокими, не до кінця звільнився від старих стереотипів. Занадто легко Отелло повірив Яго, на момент спустився до його рівня. Це і вина і біда Отелло. Після вбивства Дездемони відразу відкривається її невинність. Мука, каяття Отелло безмежні. Після всього, що сталось Отелло не може жити, і він заколю себе, але йде з життя з відновленою вірою в Дездемону, в чистоту й благородство людей.