Зарубіжна література (3 курс) / 12_Problema_tragichnogo_stanovisha_derzhavi_i_oso
.docx12. Проблема трагічного становища держави і особи при тиранічному режимі в трагедії Шекспіра «Макбет»
Трагедія «Макбет» - твір соціально-політичної проблематики, в якому засуджено криваву узурпацію(захопленнявлади в монархії без законного права.)і сваволю монарха, трагічну долю держави у такій ситуації. Сюжет Шекспір запозичив з «Хронік» Р. Холіншеда. Дія твору сконцентрована навколо образу Макбета, показаного в еволюції. Особлива увага приділяється зображенню внутрішнього світу героя, розкриттю поступового деградування його особистості у ході боротьби за трон. На початку Макбет – герой Шотландії, її захисник і воїн, якого шанує король Дункан. Успіхи Макбета породжують у нього думки про свою винятковість, честолюбні бажання. У нього зріє задум про захоплення трону. Натхненницею і помічницею його у цьому є кохана дружина леді Макбет. Макбет, довго вагаючись, все ж таки убиває Дункана і захоплює корону. Але це не приносить щастя ні йому, ні дружині. Піддані здогадуються про злочин Макбета і віддаляються від нього. Боячись викриття, керований інстинктом самозахисту, Макбет уже без вагань чинить один злочин за другим: його найманці вбивають Банко, винищують сімю Макдуфа. Дружина Макбета не витримує непосильного тягарю злочину і божеволіє. Наростає самотність тирана. Він викликає обурення, вся країна його ненавидить і готується до боротьби з ним. Тиран розплачується за криваві злочини цілковитим внутрішнім спустошенням і болісним стражданням. Він усвідомлює нелюдськість свого злочину, його безглуздість: злочин дав йому корону, але позбавив людяності й звичайного щастя, корона не принесла йому нічого, крім страждань і самотності. У цьому трагізм його особи. Але засудження його безкомпромісне, проти Макбета виступає все суспільство, воно бореться з тираном і знищує його в ім’я справедливості й людяності. Жодна держава не може розвиватися при тиранічному режимі, який за самою суттю є антигуманним, анти людяним.Тира́н (от греч.τύραννος, týrannos) — в Древней Греции (в основном в VII——VI веках до н. э.) лицо, насильственно захватившее власть; таким образом, слово употреблялось в смысле современного «диктатор».
Трагедії У. Шекспіра розвивають загальну для них тему кризи ренесансної гуманістичної свідомості в умовах кризового стану суспільства. "...
Шекспір створює трагедію "Макбет" у 1606 році. "Макбет" - найкоротша із трагедій У. Шекспіра - в ній всього 1993 рядки. Її сюжет запозичений з "Історії Британії". Але її стислість анітрохи не відбилася на художніх і композиційних достоїнства трагедії. У цьому творі автор піднімає питання про згубний вплив одноосібної влади і особливо - боротьби за владу, яка перетворює хороброго Макбета, доблесного і прославленого героя, в ненависного всім лиходія. Ще сильніше звучить у цій трагедії У.Шекспіра його постійна тема - тема справедливої відплати. Справедливе відплата обрушується на злочинців і лиходіїв, - обов'язковий закон шекспірівської драми, своєрідний прояв його оптимізму. Його кращі герої гинуть часто, але лиходії і злочинці гинуть завжди. В "Макбеті" цей закон проявляється особливо яскраво. У. Шекспір у всіх своїх творах приділяє особливу увагу аналізу і людини і суспільства - окремо, і в їх безпосередній взаємодії. "Він аналізує чуттєву й духовну природу людини, взаємодію і боротьбу почуттів, різноманітні душевні стани людини. У. Шекспір акцентує увагу на переломних і кризових станах свідомості, на причинах духовного кризи, причини зовнішніх і внутрішніх, суб'єктивних і об'єктивних ". І саме такий внутрішній конфлікт людини і становить основну тему трагедії "Макбет".