2. Аналіз динаміки і структури активів і пасивів балансу.

Основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату.

Згідно П(С)БО 1 Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, що відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Балансове рівняння має наступний вигляд: Актив = Власний капітал + Зобов’язання.

Аналіз фінансового стану підприємств здійснюється в основному за даними квартальної і річної звітності і в першу чергу за даними балансу. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу. Вміння читати баланс – важлива професійна характеристика фінансиста, яка надає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами фірми. До того ж, вміння читати фінансові звіти допомагає фінансовому аналітику скласти правильну думку про фінансовий стан і виробничу діяльність інших компаній. При читанні балансу виясняють: характер зміни підсумку балансу та його окремих розділів і статей, правильність розміщення коштів підприємства, його поточну платоспроможність та ін.

Позитивної оцінки заслуговує збільшення в активі балансу грошових коштів, цінних паперів, короткострокових і довгострокових фінансових вкладень і, як правило, основних засобів, капітальних вкладень, нематеріальних активів і виробничих запасів, а в пасиві балансу – підсумку розділу 1 і особливо сум прибутку, резервного і додаткового капіталу.

Як правило, негативної оцінки заслуговує різке зростання дебіторської і кредиторської заборгованості в активі і пасиві балансу. У всіх випадках негативно оцінюють наявність і збільшення так званих “хворих” статей балансу. До “хворих” статей активу відносять “Резерви по сумнівним боргам і збитки в пасиві балансу. Читання “хворих” статей балансу дозволяє зробити деякі висновки про фінансовий стан підприємства. Так, наявність збитків свідчить про нерентабельність даного підприємства. Наявність сум за статтею “Резерв по сумнівним боргам” свідчить про наявність на підприємстві простроченої дебіторської заборгованості за товари, роботи або послуги.

Безпосередньо з балансу можна отримати ряд важливіших характеристик фінансового стану, таких як, загальна вартість майна, вартість іммобілізованих і мобільних коштів підприємства, вартість матеріальних оборотних активів, величину позикових коштів і власних коштів в обороті, вартість робочого капіталу та ін. На основі проведеного відповідного групування статей балансу, можна розрахувати цілий ряд важливіших коефіцієнтів, які дадуть можливість оцінити платоспроможність, кредитоспроможність, фінансову стійкість підприємства і оцінити виробничий потенціал підприємства та його ділову активність.

Для того, щоб проаналізувати всі питання фінансового стану підприємства, необхідний етап, що передує проведенню аналізу, тобто приведення звітного балансу до такої форми, що, з одного боку, уможливлює об’єктивний аналіз, а з другого — є максимально зручною для проведення аналітичних розрахунків.

Аналіз балансу (форма №1) починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства. Експрес-аналіз балансу проводиться в кілька етапів:

1. підготовчий;

2. попередній огляд бухгалтерської звітності;

3. читання балансу.

Мета першого етапу — переконатися в тому, що баланс готовий до читання. Для цього проводиться проста рахункова перевірка балансу за формальними ознаками і по суті. На цьому етапі необхідно перевірити правильність заповнення граф, наявність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також перевірити, чи всім вимогам П(С)БО відповідає складений баланс.

На другому етапі необхідно ознайомитись з примітками до звіту, оцінити тенденції основних показників діяльності, можливу якісну модифікацію в майбутньому фінансового стану підприємства.

Основний етап в експрес-аналізі — третій, тобто читання балансу. Він передбачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства.

Читання балансу починають зі встановлення зміни валюти балансу за період, що аналізується. Для цього порівнюється валюта балансу за звітній і попередній періоди. Таке порівняння уможливлює визначення загального спрямування зміни балансу. Коли валюта балансу збільшується — це оцінюється позитивно, зменшується — негативно. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей підприємства. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції. Зменшення валюти балансу означає спад у господарській діяльності підприємства (зниження попиту на продукцію, брак сировини, матеріалів тощо). Треба зазначити, що валюта балансу відображає орієнтовну оцінку суми коштів, які є в розпорядженні підприємства. Ця оцінка є обліковою і не відображає реальної суми коштів, які можна отримати за майно, наприклад у разі ліквідації підприємства. Поточна «ціна» активів залежить від ринкової кон’юн­ктури і може відхилятися в будь-який бік від звітної, особливо в період інфляції.

Показники бухгалтерського балансу підприємства досліджуються шляхом горизонтального та вертикального аналізу.

При проведенні вертикального аналізу балансу необхідно звернути увагу на наступне:

- аналізують майно підприємства, досліджуючи абсолютні показники, порівнюючи вартість майна на початок та кінець звітного періоду, з даними минулих періодів (див. табл. 1);

- особлива увага приділяється статтям балансу, що свідчать про можливі недоліки та незадовільну роботу підприємства, тобто “негативним” статтям балансу;

- при здійсненні аналізу проводять об’єктивну оцінку вартості майна в цілому, а також тієї частки, що реально знаходиться у власності та розпорядженні підприємства;

- оцінюють стан необоротних активів підприємства та рівень його забезпеченості оборотними засобами (табл. 2).

Таблиця 1