
- •Кісткова пластинка і остеон як структурі одиниці пластинчастої кістки.
- •Мікроскопічна будова трубчастої кістки.
- •Особливості живлення хряща і кістки.
- •Що таке епіфіза пластинка, зони пластинки.
- •Губчаста і компактна кістка.
- •Розвиток кістки на місці хряща.
- •Розвиток кістки із мезенхіми.
- •Ріст трубчастої кістки у довжину і ширину.
- •Клітинний склад кісткової тканини.
- •Загальна характеристика кісткової тканини.
- •Робоча серцева мускулатура, мікроскопічна будова.
- •Провідні серцеві міоцити, особливості будови та їх функції.
- •Електронно-мікроскопічна будова робочої серцевої мускулатури.
- •М’язове волокно, як одиниця будови скелетної м’язової тканини.
- •Скоротливі елементи скелетного м’язового волокна, мікроскопічна у субмікроскопічна будова.
- •Опорні елементи скелетного м’язового волокна, особливості будови.
- •Міоглобін і саркоплазматичний ретикулум скелетного м’яяязового волокна.
- •Механізм скорочення міофібрил скелетного м’язового волокна.
- •Червоні і білі м’язові волокна, особливості їх будови.
- •Класифікація м’язової тканини у хребетних тварин.
- •Ровзиток і регенерація скелетного м’яза.
- •Саркомер, як структурна одиниця міофібрил.
- •Загальна характеристика гладкої м’язової тканини.
- •Актинові й міозинові філаменти гладкої м’язової тканини, їх розміщення у гладком’язовій клітині, хімічний склад, механізм скорочення.
- •Загальна характеристика нервової тканини, будова і функції.
- •Морфологічна і функціональна класифікація нейронів
- •Специфічні компоненти нервової клітини.
- •Нейроглія особливості будови і функції макро- і мікрогліоцитів.
- •Будова нервових волокон.
- •Мікроскопічна будова скелетного м’яза і нервового стовбура на поперечному зрізі.
- •Розвиток м’якушевих і безм’якушевих нервових волокон.*
- •Рецепторні й ефекторні нервові закінчення.
- •Міжнейронні синапси. Передача нервових імпульсів.
- •Регенерація нервової тканини.
Какую работу нужно написать?
-
Саркомер, як структурна одиниця міофібрил.
Структурною одиницею міофібрили є саркомер. Саркомером називають ділянку міофібрили , обмежена двома сусідніми телофрагмами. До його складу входять дві половини ізотропного й цілий анізотропний диск. Електронна мікроскопія дозволила встановити, що в ділянці саркомера наявні повздовжні нитки, міофіламенти, або мікрофіламенти двох типів – тонкі і товсті. Товсті мікрофіламенти розташовані в А-смузі і складаються з білка міозину, діаметр яких коливається в межах 10-12 нм., довжина становить 1,5 мкм. Тонкі філаменти побудовані з білка актину, розташовані в І-смузі; у розслабленому м’язі ці нитки частково заходять між товстими філаментами в А-смугу до Н-зони. Одним кінцем тонкі або актинові нитки прикріпляються до телофрагми, а другий кінець у них свобідний. Товсті або міозинові нитки мають обидва кінця вільні. Діаметр актинових ниток 5 нм., довжина – 1 мкм. Співвідношення міози нових ниток до актинових 1:2, а взаємне просторове розміщення їх гексальне: на розрізі ділянки саркомера, де актинові та міозинові нитки перекриваються тонкі філаменти утворюють шестикутник, у центрі якого розташовані міозинові філаменти. У нескороченому стані найбільш темною частиною саркомера є зона перекриття, тобто крайні частини А-диска, тоді як смужка Пензена (Н-зона), яка складається лише із міози нових ниток виглядає на цьому фоні світлою. При скороченні саркомера актинові філаменти просуваються у проміжки між міозиновими, а при повному скороченні вільні кінці тонких ниток сходяться у середині саркомера.
-
Загальна характеристика гладкої м’язової тканини.
Ця тканина входить до складу стінок порожнистих внутрішніх органів (травний тракт, повітроносні, сечовивідні, статеві шляхи, судини). Міститься в капсулах селезінки, лімфатичних вузів. Вона походить із мезенхіми, тобто має спільне походження з тканинами внутрішнього середовища. Проте за будовою і за своїми функцією є м’язовою тканиною. Гладка м’язова тканина подібно до серцевої інервується вегетативною нервовою системою і тому є мимовільною, здатною довгий час залишатися частково скороченою (тобто підтримувати тонус) і тим самим відіграє важливу роль в регулюванні просвіту трубчастих структур. Структурною одиницею гладкої м’язової тканини є гладка м’язова клітина або гладкий міоцит. Це веретеноподібна клітина 20-500 мкм., ширина 10-20 мкм. У розширеній центральній частині клітини знаходиться паличкоподібне ядро, яке при скороченні міоцита вигинається і навіть закручується, органели розташовані біля полюсів ядра. Серед органел багато мітохондрій, слабо розвинуті апарат Гольджі і гранулярний ендоплазматичний ретикулум. Рибосоми розташовані переважно вільно. З допомогою електронного мікроскопа в цитоплазмі міозитів були виявлені тонкі актинові й товсті міозинові філаменти, розташовані переважно поздовжньо, але не так впорядковано, як у поперечно-смугастих м’язів. Розслаблені гладкі міозити мають гладкі контури, а при скороченні їх мембрани і цитоплазма утворюють пухирцеподібні вип’ячування. Сарокплазматичний ретикулум у гладких м’язах слабше розвинутий, ніж у поперечно-смугастих. До вузьких трубочок ретикулума прилягають повздовжні ряди пухирців, які називаються кавеолами і приставляють собою вгинання плазматичної мембрани. Кавеоли відшнуровуються в сторону цитоплазми у вигляді пухирців, із яких звільняється кальцій при поступанні на міоцит нервового імпульсу. Оскільки кавеоли утворюються як вгинання плазматичної мембрани, то вони, можливо, проводять імпульси середину клітини і відіграють таку ж роль як і Т-трубочки поперечно-смугастих волокон.