- •Кісткова пластинка і остеон як структурі одиниці пластинчастої кістки.
- •Мікроскопічна будова трубчастої кістки.
- •Особливості живлення хряща і кістки.
- •Що таке епіфіза пластинка, зони пластинки.
- •Губчаста і компактна кістка.
- •Розвиток кістки на місці хряща.
- •Розвиток кістки із мезенхіми.
- •Ріст трубчастої кістки у довжину і ширину.
- •Клітинний склад кісткової тканини.
- •Загальна характеристика кісткової тканини.
- •Робоча серцева мускулатура, мікроскопічна будова.
- •Провідні серцеві міоцити, особливості будови та їх функції.
- •Електронно-мікроскопічна будова робочої серцевої мускулатури.
- •М’язове волокно, як одиниця будови скелетної м’язової тканини.
- •Скоротливі елементи скелетного м’язового волокна, мікроскопічна у субмікроскопічна будова.
- •Опорні елементи скелетного м’язового волокна, особливості будови.
- •Міоглобін і саркоплазматичний ретикулум скелетного м’яяязового волокна.
- •Механізм скорочення міофібрил скелетного м’язового волокна.
- •Червоні і білі м’язові волокна, особливості їх будови.
- •Класифікація м’язової тканини у хребетних тварин.
- •Ровзиток і регенерація скелетного м’яза.
- •Саркомер, як структурна одиниця міофібрил.
- •Загальна характеристика гладкої м’язової тканини.
- •Актинові й міозинові філаменти гладкої м’язової тканини, їх розміщення у гладком’язовій клітині, хімічний склад, механізм скорочення.
- •Загальна характеристика нервової тканини, будова і функції.
- •Морфологічна і функціональна класифікація нейронів
- •Специфічні компоненти нервової клітини.
- •Нейроглія особливості будови і функції макро- і мікрогліоцитів.
- •Будова нервових волокон.
- •Мікроскопічна будова скелетного м’яза і нервового стовбура на поперечному зрізі.
- •Розвиток м’якушевих і безм’якушевих нервових волокон.*
- •Рецепторні й ефекторні нервові закінчення.
- •Міжнейронні синапси. Передача нервових імпульсів.
- •Регенерація нервової тканини.
-
Будова нервових волокон.
Нервові волокна – це відростки нервових клітин вкриті оболонкою. Залежно від будови оболонки розрізняють мієлінові або м’якушеві і безмієлінові або безмякушеві нервові волокна. Відросток нервової клітини в нервовому волокні називають осьовим циліндром. Частіше в складі нервового волокна в якості осьового циліндра є аксон. У центральній нервовій системі оболонки відростків нейронів утворюють відростки олігодендроцитів, а в складі периферійних нервів – нейролемоцити. Мієлінові нервові волокна зустрічаються в центральній і периферійній нервовій системі. Товщина цих волокон коливається від 1 до 20 мкм. Волокно складається із осьового циліндра вкритого оболонкою із нейролемоцитів або шванівських клітин.У сформованих мієлінових волокнах розрізняють 2 шари оболонки : внутрішній товстіший мієліновий шар і зовнішній, тонкий який складається із цитоплазми , ядер нейролемоцитів і нейролеми. Осьовий циліндр вкритий аксолемою. Мієлінова оболонка – трубка товщиною 0,3-20 мкм. Вона відсутня у місці відходження відростка від перикаріона, в ділянках термінальних розгалужень аксона і в ділянках так званних вузлових перетяжок. Ділянка волокна між двома сусідніми перетяжками називається міжвузловим сегментом. Довжина міжвузлового сегмента становить 0,25-1мкм.У периферійних нервах у темній мієліновій оболонці розташовуються вузькі світлі лінії це – насічки мієліну або насічки Шмідта-Лантермана. Мієлінові волокна центральної нервової системи мають ряд особливостей будови. Їхню оболонку замість нейролемоцитів утворюють типові олігодендроцити. В цих волокнах відсутні насічки мієліну і базальна мембрана.Крім того в них вузлові перетяжки мають більші розміри , а між вузлові сегменти коротші .
Безмієлінові (безмякушеві) нервові волокна є в складі вегетативної нервової системи. Вони тонші від мієлінових волокон їх діаметр становить 1-4 мкм. Складаються ці волокна з осьових циліндрів, нейролемоцитів, та базальної мембрани. Нейролемоцити щільно прилягають один до одного. Оболонки нейролемоцитів утворюють глибокі складки на дні яких і розміщуються осьові циліндри .
-
Мікроскопічна будова скелетного м’яза і нервового стовбура на поперечному зрізі.
-
Розвиток м’якушевих і безм’якушевих нервових волокон.*
У процесі розвитку мієлінового (м’якушевого) волокна осьовий циліндр занурюється в нейролемоцит вгинаючи його оболонку і утворюючи спочатку жолобок а потім в результаті тісного зближення країв жолобка, формується подвійна складка. Ця подвійна складка отримала назву мезаксона. В подальшому мезаксон подовжується , а шванівська клітина повільно обертається навколо осьового циліндра внаслідок чого мезаксон багато разів огортає його. Таким чином мієлінова оболонка утворюється з щільно концентрично нашарованих навколо осьового циліндра завитків мезаксона , які і є пластинками мієлінового шару. В процесі обертання шванівської клітини навколо осьового циліндра зовнішні сторони плазматичної мембрани накладаються одна на одну і зливаються. Темна лінія , яка утворюється в результаті такого злиття стискується і стає тонкою. Цю лінію називають проміжною. Далі коли цитоплазма виштовхується, внутрішні сторони тієї ж плазматичної мембрани зливаються і утворюють головну щільну лінію. В середині кожного більш світлого шару можна бачити більш темні тонкі лінії , які називаються проміжними лініями. Оболонку одного нервового волокна утворюють багато нейролемоцитів. Вони контактують між собою у ділянках вузлових перетяжок. Міжвузловий сегмент відповідає одному нейролемоциту.
У процесі розвитку безмієлінового (безм’якушевого) волокна плазмолема глікальної клітини прогинається, утворює складки, які оточують осьові циліндри. Наближені одна до одної ділянки плазмолеми лемоцита на межі утворення складки формують здвоєну мембрану – мезаксон, на якому “висить” осьовий циліндр. Шваннівські клітини обмотують осьовий циліндр тільки один раз. Тому нервовий імпульс в безм’якушевому волокні в 10 разів повільніший ніж у м’якушевому. Щілина між плазмолемами шваннівської клітини та осьового циліндра заповнена міжклітинною речовиною.