- •1. Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.
- •2. Політика, як наука і мистецтво.
- •3.Значення політичних ідей для розвитку суспільства.
- •4. Політичні ідеї античності. Погляди Платона та Арістотеля на політику.
- •5. Проблеми теорії політики в епоху Середньовіччя та Відродження. Протиставлення політики богослов'ю.
- •6. Ніколо Макіавеллі, його погляди на політику і мораль. Суть ”макіавелізму".
- •7. Фундаментальні політичні ідеї Нового часу. Просвітництво як ідеологія буржуазії.
- •8. Політична думка в Київський Русі.
- •9. Особливості політичної думки в Україні в 16-17 ст.
- •10. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
- •12. Лібералізм та неолібералізм як політичні течії.
- •13. Консерватизм та неоконсерватизм як політичні доктрини.
- •14. Політичний екстремізм.
- •15. Соціалізм, як політична течія.
- •16. Влада як явище суспільно-політичного життя.
- •17. Механізм здійснення та поділ влад у суспільстві.
- •18. Проблеми формування й функціонування влади в Україні.
- •19. Політична система суспільства: поняття й структура.
- •20.Президентська форма правління.
- •21. Політичні партії: поняття, сутність, місце в політичній системі
- •22. Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
- •23.Громадсько політичні організації у політичній системі.
- •24.Політичні партії та суспільно-політичні об'єднання в Україні.
- •26.Політичні режими: типологія та їх характеристика.
- •28. Громадянське суспільство та правова держава.
- •29.Форми державного правління та форми державного устрою.
- •31.Форми власності у нашому суспільстві та їх вплив на політику.
- •33.Діалектика взаємозвязку політики та економіки.
- •34. Економічна політика та необхідність переходу до ринкових відносин в Україні.
- •35. Соціально-класова обумовленість політики.
- •36. Місце і роль національних відносин у політичному житті суспільства.
- •38.Міжнаціональні конфлікти: причини виникнення та шляхи розвязання.
- •39. Людина в системі суспільно-політичних відносин.
- •41.Сутність та структура політичної культури
- •42.Функції політичної культури.
- •43.Проблема формування політичної культури сучасного українського суспільства.
- •45.Зростаюче значення людини та її участі у політичному житті суспільства.
- •48.Поняття “еліта” та “політична еліта”. Теорія еліт г.Моски, в.Парето, р.Міхельса.
- •50.Сутність і типологія політичних лідерів.
- •51. Принципи висування політичних лідерів у суспільстві.
- •56. Поняття політичного конфлікту причини виникнення.
- •57. Сучасний світ та його основні тенденції розвитку.
42.Функції політичної культури.
Політична культура виконує важливі функції в політичному житті суспільства. В науці під функцією розуміють роль, яку соціальний інститут або явище відіграють у житті суспільства. Пізнавальна функція політичної культури озброює людей знаннями, необхідними для успішної діяльності у сфері політики, для формування кожною людиною власної думки з питань політики й політичного життя. Важливого значення тут набувають знання політичних і правових норм, законів країни, політичних принципів, способів політичного управління суспільством, структури й функції політичної системи і т.п. Регулююча функція політичної культури виявляється в прямому або опосередкованому впливові на поведінку людей та організацій щодо сприйняття ними політичних подій, оцінки існуючих політичних систем та їх окремих елементів, політичних діячів, посадових осіб апарату управління, а також впливу на процес підготовки і прийняття політико-управлінських рішень і т.п. Виховна функція полягає в тому, що політична культура сприяє інтелектуальному розвитку особистості, розширенню його кругозору завдяки набутим політичним знанням Сутність комунікативної функції полягає в тому, що через політичні традиції, які домінують у суспільній свідомості і практиці, стереотипи політичної свідомості і поведінки передаються новим поколінням. Шляхом виховання й навчання, а також під впливом безпосередньої практики нові покоління сприймають існуючі еталони домінуючої політичної культури. Інтегративна функція полягає в тому, що політична культура стає опорою існуючої політичної системи, сприяє згуртованості всіх верств населення, створюючи таким чином широку соціальну базу системи влади правлячого класу, забезпечуючи підтримку функціонуючої політичної системи більшістю населення.
43.Проблема формування політичної культури сучасного українського суспільства.
Політична культура суспільства протягом історичного розвитку пристосовується до соціальних, у тому числі й до расових інтересів, носії яких посідають у політичній системі панівне становище. Під тиском історичних, економічних та інших факторів домінуюча політична культура зазнає певних змін, які не відбуваються швидко й автоматично, оскільки в даному випадку порушуються політичні цінності та уявлення, що глибоко вкорінилися в суспільстві. Перехід від авторитарної до плюралістичної демократичної політичної системи неможливий без радикального подолання старої політичної культури. Головною передумовою для здійснення такої роботи має стати створення в Україні системи демократичної політичної освіти населення із залученням найбільш компетентної і демократично налаштованої частини наукової, педагогічної та управлінської інтелігенції; системи, що вже існує в усіх демократичних державах. Створюючи таку систему, слід враховувати як досвід країн з розвинутою демократією, так і специфіку громадсько-політичного буття в Україні, що потребує реалізації в політичній освіті таких засад: — пропаганда національної і соціально-класової толерантності як єдиної можливості уникнути соціального вибуху і громадянської війни за умов тяжкої соціальної кризи; — утвердження свободи (слова, пересування, совісті і т.д.) як абсолютної і неминущої цінності, в ім'я якої суспільство здатне пережити труднощі посттоталітарного розвитку; — руйнування психологічного стереотипу “завченої безпорадності”, зв'язаного з переконанням, що нормальне життя можливе тільки “десь там”, а ми приречені на жалюгідне периферійне животіння, залежне від благодійності багатого Заходу; — створення іміджу Української держави як спільного дому для всіх, хто в ньому живе, відкритого для всебічних контактів усім цивілізованим країнам, але насамперед —своїм найближчим сусідам, від миру в домі котрих залежить і мир у нашому власному домі.
44. Політична соціалізація особи та її особливості в умовах України. Політична соціалізація - сукупність суспільних процесів, які впливають на політичну позицію людини. Політична соціалізація функціонує на кількох рівнях взаємодії людини й політичної системи(на соціальному рівні, соціально-психологічному рівні, внутрішньоособистісному рівні). Фактори впливу на процес політичної соціалізації особи: моральний та ідейно-політичний вплив суспільства в цілому (політичної системи, соціально-класової структури, політичної культури, засобів масової інформації, культури і мистецтва тощо), кожному індивіду притаманні певні біопсихічні характеристики (темперамент, інтелект, воля тощо), рівень політичного розвитку та відповідний соціальний досвід особи, соціальний статус особи. Проблема політичної соціалізації людини загострюється при переході суспільства від одного стану до іншого. Українське суспільство переживає саме такий перехідний період. Нестабільність, невизначеність суспільних процесів, швидка зміна політичної, економічної ситуації — все це пред'являє жорсткі вимоги до людини. Формування нових норм і правил поведінки людини у суспільстві, створення нових типів організації вимагають тривалого часу. Для сьогоднішніх поколінь перехід від адміністративної до ринкової економіки означає докорінну зміну способу життя: посилення мобільності й готовності до безперервного підвищення кваліфікації або зміни роботи й відповідної перекваліфікації, посилення інтенсивності праці, щоб мати достатній прибуток в умовах всезростаючої диференціації рівня життя різних верств і соціальних груп. В сучасних умовах здійснюється не лише соціалізація покоління, яке вступає в життя, а й ресоціалізація всього раніше соціалізованого населення.