- •6.1. Навчальна програма нормативного курсу
- •Тема 1. Історія виникнення, предмет і методи дослідження науки про політику
- •Тема 2. Політика як соціальне явище
- •Тема 3. Історія світової політичної думки і становлення сучасної політології
- •Тема 4. Розвиток політичної думки в україні
- •Тема 5. Політична влада
- •Тема 6. Демократія як спосіб і форма організації суспільно-політичного життя
- •Тема 7. Політична система суспільства
- •Тема 8. Держава — основний інститут політичної системи суспільства
- •Тема 9. Система органів державної влади в україні
- •Тема 10. Місцеве самоврядування
- •Тема 11. Політичні партії та партійні системи
- •Тема 12. Громадські організації та рухи. Групи тиску
- •Тема 13. Політичні еліти та політичне лідерство
- •Тема 14. Соціально-етнічні спільноти і етнополітика
- •Тема 15. Політична свідомість і політична культура
- •Тема 16. Політична ідеологія. Основні ідеологічні доктрини сучасності
- •Тема 17. Політика і засоби масової інформації
- •Тема 18. Політичні конфлікти і кризи в суспільному житті
- •Тема 19. Виборчі системи і процеси
- •Тема 20. Світовий політичний процес. Система міжнародних політичних відносин
- •Тема 21. Основи геополітики
- •Тема 22. Практична політологія
- •6.2. Плани семінарських занять
- •6.3. Тестові завдання для самоконтролю
- •98. Масові партії — це:
- •99. Партії виборців — це:
- •100. Сукупність політичних партій, їхній взаємозв’язок і взаємодія між собою та іншими елементами політичної системи і суспільства в боротьбі за владу або при її здійсненні утворюють:
- •101. Атомізована партійна система — це:
- •102. Партійна система поляризованого плюралізму — це:
- •103. Партійна система обмеженого плюралізму — це:
- •104. Партійна система домінування — це:
- •138. Які з перерахованих ознак не притаманні демократичному режиму?
- •139. Які з перерахованих ознак притаманні громадянському суспільству?
- •140. Назвіть характерні ознаки правової держави:
- •165. З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують президентську республіку:
- •166. З нижчевказаних положень виберіть ті, які характеризують марксистську теорію походження держави:
- •167. З нижчевказаних положень виберіть ті, які характеризують насильницьку (підкорення) теорію походження держави:
- •168. З нижчевказаних положень виберіть ті, які характеризують договірну теорію походження держави:
- •169. Згідно з теорією суспільного договору до “природних прав людини” належать:
- •170. З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують форму державного правління:
- •171. З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують форму державного устрою:
- •172. З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують політичний режим:
- •6.4. Методичні поради до написання курсових, бакалаврських та магістерських робіт
- •Додаток д Засоби текстового зв’язку в науковій праці
- •Додаток ж Мовні засоби, які використовуються при цитуванні та переказі використаних джерел
Розділ 6.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ
6.1. Навчальна програма нормативного курсу
6.2. Плани семінарських занять з політології
6.3. Тестові завдання для самоконтролю
6.4. Методичні поради до написання курсових, бакалаврських та магістерських робіт
6.1. Навчальна програма нормативного курсу
Тема 1. Історія виникнення, предмет і методи дослідження науки про політику
Політика, політичне як особлива сфера суспільного життя. Політика як об’єкт вивчення політології. Протополітологія. Особливості розвитку політичної думки на різних етапах розвитку людства.
Причини виникнення політології як науки. Поява перших кафедр політичної науки в США та європейських країнах (1857 р. — у Колумбійському коледжі, 1903 р. — утворено Американську асоціацію політичних наук, 1871 р. — утворена Вільна школа політичних наук у Франції та інші). Інституціалізація політичної науки після Другої світової війни. Конгрес ЮНЕСКО про предмет політичної науки (1948 р.): а) політична теорія; б) політичні інститути; в) партії, групи і суспільна думка; г) міжнародні відносини. Утворення під егідою ЮНЕСКО Міжнародної асоціації політичних наук (1949 р.).
Предмет політичної науки. Структура курсу політології. Основні розділи політичної науки на сучасному етапі її розвитку: загальна теорія політики; теорія політичних систем; політологічна теорія держави, політичних партій та партійних систем; політичні режими; електоральні процеси; теорія міжнародних відносин і геополітика; демократичні процеси та транзити; теорія соціального управління (політичний маркетинг і менеджмент); політичні ідеології.
Система категорій політичної науки. Методи політології. Принципи політології. Функції політології: теоретико-методологічна, світоглядна, прогностична, управлінська та інші.
Становлення і розвиток української політології. Предметне коло вивчення та особливості української науки про політику. Основні завдання української політології. Розробка теоретико-методологічних засад дослідження українських політичних реалій. Фундаментальне теоретичне обгрунтування шляхів побудови Української суверенної правової держави. Дослідження діяльності українських політичних партій та громадських організацій. Електоральні процеси. Україна у міжнародних відносинах.
Література
Алмонд Г. Политическая наука: история дисциплины // Полис. — 1997.— № 6. — С.174—183.
Адорно Т. К логике социальных наук // Вопросы философии. — 1992.— № 10.
Алексеева Т. Современные политические теории. — М., 2000.
Беляев А. Политика и её роль в развитии общества // Социально-политические науки. — 1991. — № 9.
Бодуен Жан. Вступ до політології. — К., 1995.
Вебер М. Политика как призвание и профессия // Вебер М. Избранные произведения. — М., 1990.
Гаджиев К. Введение в политическую науку. — М., 1997.
Гаєвський Б. Українська політологія. — К., 2000.
Гончаров Д.В., Гонтарева И. Введение в политическую науку. — М., 1995.
Габріелян О. Політична наука в Україні // Політична думка.— 2001.— № 4.
Ильин М.В. Десять лет академической политологии — новые масштабы научного знания // Полис. — 1999. — № 6.— С.135—144.
Ирхин Ю.В. Политическая наука в вузах Канады // Вестник Московского государственного университета. Серия 12. Политическая наука. — 2002. — № 4. — С. 91—103.
Кривошеїн В.В. Проблема мультипарадигмальності політичної науки // Грані. — 2000. — № 3. — С. 105—107.
Казанцев А.А. Политическая наука: проблема методологической рефлексии // Полис. — 2001. — № 6. — С. 51—64.
Лозовой В.Н.,Семеренко Л.М. Чикагская школа: у истоков создания новой науки о политике. — Ростов-на-Дону, 2000.
Лозовой В.Н.,Семеренко Л.М. Становление политической науки в США. — Ростов-на-Дону, 2000.
Макензи Дж. Политическая наука // Политическая наука. Современное состояние. Тенденции и перспективы. — 2002. — № 1.— С. 148—163.
О реформе преподавания политических наук в системе высшего образования Российской Федерации // Полис. — 2001. — № 1. — С. 117—138.
Основные направления политических исследований в Российской Федерации // Полис. — 2001. — № 1. — С. 144—164.
Поппер К. Логика социальных наук // Вопросы философии. — 1992. — № 10.
Политическая наука современной России: Тенденции развития. — М., 1999.
Политическая наука: новые направления / Пер. с англ. М.М. Гурвица, А.Л. Демчука, Т.В. Якушевой. Научный редактор Е.Б. Шестопал. — М.: Вече, 1999. — 816 с.
Политическая наука: предмет и методологические обоснования // Сборник материалов международной научной конференции. — Харьков, 2001.
Политическая наука в Украине: становление и перспективы. — Симферополь, 2002.
Рудич Ф. Наука про політику: сучасний стан та тенденції розвитку // Віче. — 2002. — № 5.
Современные проблемы преподавания политической науки в высшей школе // Полис. — 2001. — № 5. — С. 123—152.
Современная политическая теория. — М., 2001.
Тягло О. Українська наука про політику. Спроба оцінки потенціалу // Політичний менеджмент. — № 1. — 2004. — С. 3—19.